Ухвала суду № 96505559, 26.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про розстрочення виконання судового рішення

"26" квітня 2021 р. №520/11961/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" про розстрочку виконання судового рішення по справі №520/11961/2020 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" (код ЄДРПОУ 08680885, вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Через канцелярію суду надійшла заява від представника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" про розстрочку виконання судового рішення, в якій просив:

- розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 р. по справі №520/11961/2020 терміном на 9 місяців, шляхом здійснення платежів з 25.04.2020 р. по 27.12.2021 р., згідно графіку погашення податкового боргу.

В обґрунтування заяви зазначив, що на теперішній час сплата боргу, у таких обсягах, ставить під загрозу не тільки виконання зобов`язань по сплаті податкового боргу, а й дієздатність самого Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)". На підставі викладеного просив задовольнити заяву в повному обсязі.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

Сторони в судове засідання не прибули. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України та беручи до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 р. позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" (код ЄДРПОУ 08680885, вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089) про стягнення податкового боргу – задоволено в повному обсязі.

Стягнуто на користь Державного бюджету України з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" (код ЄДРПОУ 08680885, вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089) суму податкового боргу в загальному розмірі 1415693,00 грн. (один мільйон чотириста п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні) з усіх відкритих розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що зазначене рішення суду в апеляційному порядку оскаржено не було.

Розглядаючи заяву представника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)", суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановленим судом.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Як встановлено судом зі змісту заяви, підставою для звернення з останньою до суду є скрутне матеріальне становище заявника.

Окрім того, суд наголошує, що Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" має намір добровільно здійснювати погашення суми боргу. Проте в умовах кризи в країні, яка спричинена поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та карантинних заходів, які вживаються у відповідності до Постанов Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та етапів послаблення протиепідемічних заходів", а також зростанням тарифів на енергоносії, цін на основні матеріали, значного скорочення чисельності осіб, які відбувають покарання в установі, значного погіршення фінансового стану Підприємства, направлення всіх коштів для погашення податкового боргу - ставить під загрозу діяльність Заявника.

На теперішній час сплата боргу, у таких обсягах, ставить під загрозу не тільки виконання зобов`язань по сплаті податкового боргу, а й дієздатність самого Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)".

Відповідно до п. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

За таких обставин, вбачається, що у випадку застосування арешту на рахунки Відповідача, такий арешт заблокує господарську діяльність Відповідача, що може призвести до повного невиконання свої зобов`язань, зупинки виробничої діяльності з подальшим банкрутством Підприємства.

Відповідно до ч. З ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, судом враховуються матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановленим судом.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами розуміється наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

При цьому, стаття 100 Податкового кодексу України регулює питання розстрочення податкового боргу платника податків.

Зі змісту положень статті 100 Податкового кодексу України вбачається, що розстроченням податкового боргу є перенесення рішенням контролюючого органу строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу, яке здійснюється за заявою такого платника податків.

Отже, процедура розстрочення виконання судового рішення, яка врегульована Кодексом адміністративного судочинства України за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення, передбаченого статтею 100 Податкового кодексу України.

Вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі , сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України).

За таких обставин, вбачається, що процедура розстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, виглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, застосовується положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 червня 1020 року у справі справа №809/949/17 (касаційне провадження №К/9901/33133/18).

Також, правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правововідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 2а-25767/10/0570 (касаційне провадження К/9901/40938/18).

Згідно п.4 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування своїх вимог Підприємством приводяться наступні аргументи.

Підприємство Харківської виправної колонії (№43) було засновано Державною пенітенціарною службою України і зареєстровано як юридична особа. Відповідно до Статуту Підприємства Харківської виправної колонії (№43) (далі - Статут), дане Підприємство засноване на державній власності і належить до сфери управління Державної кримінально - виконавчої служби України.

Згідно п.1 ст. 13 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.

Згідно пп. 2.1 п. 2 Статуту підприємство Харківської виправної колонії (№43) Підприємство утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання.

Таким чином, виробнича діяльність підприємства установи спрямована на забезпечення засуджених суспільно корисною працею, яка є основним засобом виправлення та ресоціалізації засуджених; (відповідно до ч. З ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), а не на отримання прибутку.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", установи виконання покарань та слідчі ізолятори, де відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України "Про попереднє ув`язнення" засуджені та особи, узяті під варту, залучаються до суспільно корисної праці, спрямовують доходи, отримані від діяльності цих установ та слідчих ізоляторів, на фінансування їх діяльності

В 2020 - 2021 роках фінансування з Державного бюджету України Харківської виправної колонії №43 здійснювалось не в повному обсязі, у зв`язку з цим кошти Підприємства були залучені на утримання засуджених, як вимагає Кримінально-виконавчий кодекс України, що обмежувало можливість своєчасної та в повному обсязі сплатити обов`язкові платежі. Крім того, згідно акту звірки взаємних розрахунків, станом на 01.04.2021 року, дебіторська заборгованість Підприємства складає 5637674,91 грн.

Підтвердження неможливості виконати рішення суду в повному обсязі, також є довідка від АТ "УКРСИББАНК" від 19.04.2021 року, згідно з якою, станом на 19.04.2021 року на рахунку Підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України (№43) знаходиться 765,77 грн.

Також, скрутне матеріальне становище, підтверджується звітом про фінансові результати за З місяці 2021 року.

За таких обставин, вбачається, що Державне підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" перебуває у скрутному фінансовому становищі, має загрозу банкрутства.

Поточні платежі по ПДВ складають близько 65 тис. на місяць.

Скрутне фінансове становище на підприємстві існує у зв`язку з значним скороченням замовлень клієнтів на виробництво продукції, послуг.

Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Положеннями ст. 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, визначено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.

Отже, норми статті 100 Податкового кодексу України, якими врегульовано правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 Податкового кодексу України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що в даному випадку положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, однак вказані підстави не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права, оскільки положеннями Податкового кодексу України, а саме ст. 100, врегульовано загальні підстави відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.02.2018 року у справі №805/1779/15-а.

Водночас, суд зазначає, що зі змісту матеріалів заяви, а саме звітів про фінансові результати за 9 місяців 2020 року, звіту про заборгованість за бюджетними коштами на 01.10.2020 р., звіту про фінансовий стан на 01.10.2020 р., довідки ПАТ "УКРСИББАНК" від 18.11.2020 р. вбачається, що Державне підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" перебуває у скрутному фінансовому становищі. На рахунках підприємства є кошти у розмірі 4879,58 грн., що в свою чергу унеможливлює виконання рішення по справі № 520/11961/2020 та погасити податковий борг у розмірі 1415693,00 грн. (один мільйон чотириста п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні).

Як передбачено приписами ч.4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, суд, дослідивши надані заявником та наявні в матеріалах справи докази, зазначає, що останні свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду по справі №520/11961/2020 та підтверджують відсутність у відповідача можливості сплатити податковий борг у розмірі 1415693,00 грн. (один мільйон чотириста п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні).

Відповідно до положень ч.5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на вищенаведену норму суд вважає можливим розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року по справі № 520/11961/2020 на суму 1 415 693,00 грн. (один мільйон чотириста п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні) строком на 9 місяців, шляхом здійснення платежів з 25.04.2020 р. по 27.12.2021 р., згідно графіку погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що надання наведеної розстрочки надасть можливість усунути ускладнення виконання рішення суду з дотриманням прав кредитора. Не надання такого розстрочення може привести взагалі до невиконання рішення суду, що є недопустимим.

Керуючись статтями 241, 243, 254, 255, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" про розстрочку виконання судового рішення по справі №520/11961/2020 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)" (код ЄДРПОУ 08680885, вул. Таджицька, буд. 17, м. Харків, 61089) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року по справі № 520/11961/2020 на суму 1 415 693,00 грн. (один мільйон чотириста п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто три гривні) терміном на 9 місяців, шляхом здійснення платежів з 25.04.2020 р. по 27.12.2021 р., згідно графіку погашення податкового боргу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Полях