
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
26 квітня 2021 року Справа № 520/12764/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними в порядку ст. 383 КАС України по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо застосування п. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року №520/12764/19, відображеного у формі листа-відповіді від 22.12.2020 р. №10431/15751/Ш-02/8-2000/20;
- за результатами розгляду даної заяви направити окрему ухвалу на адресу відповідача в порядку ст. 249 КАС України у зв`язку з неправомірним застосуванням вищевказаних положень Закону;
- при розгляді даної заяви - не застосовувати та не цитувати положення Постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суд", яка вже давно (з липня 2020 року) визнана нечинною.
В обґрунтування заяви наголосив на неправомірності дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо застосування п. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року №520/12764/19.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Зазначене підтверджується інформацією, яка міститься в матеріалах справи.
За приписами частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Заява відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України та подана у строк, встановлений ч.4 ст. 383 КАС України.
Підстави для повернення заяви відсутні (абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України).
В силу вимог ч.5 ст. 383 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що рішенням по справі №520/12764/19 позов - задоволено частково.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344, адреса: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., Харків, Харківська область, 61000) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) пенсію за період з 01.08.2014р. по 30.11.2019 р. і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць.
У решті вимог позов - залишено без задоволення.
Зазначене рішення набрало законної сили 13.02.2020 р.
Судом встановлено, що позивач звернулася із запитом від 23.11.2020 року до відділу обслуговування громадян № 10 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Листом №15751/Ш-2000-20 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що виплата пенсії за рішенням суду проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так у грудні 2020 року було виплачено грошову суму за період з 01.08.2014 року по 31.08.2015 року у сумі 22388,36 грн. за датою виплати 22. В подальшому, щомісячно з 01.01.2021 року буде проводитись виплата заборгованості за один місяць до повного погашення боргу у розмірі 145036,52 грн. за період з 01.05.2015 року по 30.11.2019 р.
У грудні 2020 року позивач направила на адресу відповідача скаргу щодо невиконання рішення суду.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.12.2020 року №10431/15751/Ш-02/8-2000/20 відповідачем було застосовано положення п. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Не погоджуючись із змістом зазначеного листа заявник звернулась до Харківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов`язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ.
Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі №520/12764/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплати нарахованої заявнику за період з 01.08.2014 року по 31.11.2019 року пенсії, з урахуванням виплачених сум, без застосування при такій виплаті постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637. Пенсійну виплату проведено у розмірі 22388,36 грн. Доплата за період з 01.09.2015 року по 31.10.2016 року та з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року буде нараховуватися з січня 2021 року щомісяця у розмірі, що не перевищує місячного розміру пенсії, до повного погашення.
Таким чином рішення по справі №520/12764/19 фактично виконується відповідачем.
Суд не вбачає підстав для не застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області п.1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року по справі №520/12764/19.
Таким чином, зазначена вимога не підлягає задоволенню.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково.
При цьому, на переконання суду, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Таким чином, нарахована позивачеві сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Тому суд додатково зазначає, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення позивача в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним.
Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а.
Також Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
В спірному випадку судом не встановлено свідомого невжиття управлінням залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі №520/12764/19.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Судом встановлено, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (надалі - Порядок № 649) та встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 8, зміни.
Як передбачено п. 1 Порядку № 649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до п.3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Згідно із п.4 Порядку № 649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що відповідач при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише в межах чинного законодавства та з імперативним врахуванням вимог Порядку № 649.
Відповідно до позиції висловленої Конституційним Судом України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
З врахуванням встановлених судом обставин суд приходить до висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна дії відповідача щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду.
Як передбачено положеннями ч.5 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для постановляння окремої ухвали, у зв`язку з чим заява позивача в цій частині задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання дій протиправними в порядку ст. 383 КАС України по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Полях Н.А.
Судове рішення № 96505532, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 26.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/12764/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: