Рішення № 96505524, 26.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 квітня 2021 р. Справа № 520/2643/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чутівський елеватор" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чутівський елеватор" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області: форми "В1" № 00053440707 від 04 грудня 2020 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку (код платежу 14060100) у сумі 50200,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 12550,00 гривень; форми "В4" №00053460707 від 04 грудня 2020 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (код платежу 14060100) у сумі 101712,00 грн..

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки акту за юридичною природою, змістом та створюваними наслідками не базується на офіційних письмових документах за результатами заходів податкового контролю, створених у відповідності до законодавства України, а відтак спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як незаконні та протиправні.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/2643/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чутівський елеватор" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року замінено у справі №520/2643/21 відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43143704) на правонаступника - Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Від представника відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якої просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що контролюючим органом в період з 29 жовтня 2020 року по 04 листопада 2020 року на підставі наказу від 16.10.2020 № 3911 та направлень від 20.10.2018 № 776 та № 777, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧУТІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (податковий номер 41006936) з питань правомірності визначення суми від`ємного значення ПДВ, задекларованої до відшкодування на рахунок платника у банку за податковою декларацією з ПДВ за серпень 2020 року.

Результати перевірки оформлені актом № 3308/20-40-07-07-09/41006936 від 11.11.2020, яким зафіксовано порушення позивачем:

- п.п. "а" п. 198.1, п. 198.2, абзаців першого і другого пп. 198.3, абзацу третього п. 198.6 ст. 198 та п.201.1, п.201.10, п.201.11, ст.201, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р.20.2.1) за серпень 2020 року на суму 50200,00 грн.;

- п.п. "а" п. 198.1, п. 198.2, абзаців першого і другого пп. 198.3, абзацу третього п. 198.6 ст. 198 та п.201.1, п.201.10, п.201.11, ст.201, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за серпень 2020 року (р.21) на суму 101712,00 грн..

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки 24 листопада 2020 року подав на них свої письмові заперечення до ГУ ДПС у Харківські області.

Листом від 03.12.2020 № 572/10/20-40-07-07-14 ГУ ДПС у Харківські області повідомило позивача, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки №3308/20-40-07-07-09/41006936 від 11.11.2020 є правомірними та залишаються без змін.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.12.2020:

- №00053440707, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку (код платежу 14060100) у сумі 50200,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 12550,00 грн.;

- №00053460707, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (код платежу 14060100) у сумі 101712,00 грн.

Позивач, не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, скористався своїм правом на адміністративне оскарження та 11 грудня 2020 року подав на них скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 03.02.2021 №2595/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу залишено без задоволення.

Позивач вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені ПК України (п.п. 83.1.1); податкова інформація (п.п. 83.1.2); експертні висновки (п.п. 83.1.3); судові рішення (п.п. 83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п.п. 83.1.6).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування га/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, плачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію країни) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В абзаці першому п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Відповідно до вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми , податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкові« періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що 07 липня 2020 року між ТОВ "ЧУТІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (Покупець) та ТОВ "ФІРМА АМК-БУД" (Постачальник) укладено договір поставки №ФАБ 0710-1.

Відповідно до предмету договору поставки, постачальник зобов`язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат (товар), асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках - фактурах та/або Специфікаціях, оформлених як додатки до даного Договору, які є його невід`ємними частинами.

У відповідності до умов Договору (пункт 4.2.) поставка Товару здійснюється на протязі 10 робочих днів після 100% переоплати.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору поставки позивачем надано: рахунок на оплату №АБ-0001549 від 20.08.2020; платіжні доручення: від 27.08.2020 №1720, №1735; банківську виписку; видаткова накладна від 31.08.2020 №АБ-3108-03; товарно - транспортні накладні від 31.08.2020: №АБ-0000420, №АБ-0000428, №АБ-0000429; податкову накладну від 27.08.2020 №74.

Судом з акту перевірки встановлено, що контролюючим органом під час аналізу даних внесених до ЄРПН та декларацій з ПДВ не встановлено факту реєстрації контрагентом позивача ТОВ "Фірма Амк-Буд" товарно-матеріальних цінностей за номенклатурою поставки: арматура 16, арматура 18, арматура 20, кутник 50*50*5.

Натомість дані ЄРПН містять відомості щодо придбання контрагентом позивача ТОВ "Фірма Амк-Буд" товару: арматура 8, арматура 12, лист 5 (1,5*6) в обсягах значно менших, ніж відображено у первинній документації позивача.

Принагідно суд зазначає, що в розділі 2 договору поставки № ФАБ 0710-1 передбачені вимоги щодо якості та кількості товару, які повинні зазначатись та узгоджуватись сторонами договору рахунках-фактури та/або специфікаціях, однак наявні первинні документи не містять характеристики товару щодо довжини та кількості.

Окреслена характеристика згідно відкритих джерел та основ ціноутворення є беззаперечно такою, що впливає на ціну товару, обставини навантаження, розвантаження умови перевезення - розміщення та закріплення товару.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність обов`язкової складової умови договору поставки № ФАБ 0710-1.

Крім того, суд дослідивши товарно-транспортні накладні встановив, що перевезенням товару здійснювалось перевізником ТОВ "ДЕЛІКАТ АВТО".

Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що згідно з даними Моторного (транспортного) страхового бюро України (веб-сайт mtsbu.ua), інформація щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам та наявності полісу внутрішнього страхування транспортних засобів, відносно транспортного засобу РЕНО - державний номер НОМЕР_1 , станом на 31.08.2020 відсутня.

Окрім того, на веб-сайті mtsbu.ua також відсутня аналогічна інформація, станом на 31.08.2020, стосовно транспортних засобів державний номер НОМЕР_2 та державний номер НОМЕР_3 , зазначених у номенклатурі послуг, надання яких оформлено, згідно з ЄРПН, від імені ТОВ "ДЕЛІКАТ АВТО" в адресу ТОВ "Фірма Амк-Буд".

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, контрагент позивача ТОВ "Фірма Амк-Буд" у період травень-серпень 2020 року не придбавало товарно - матеріальні цінності у ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТКОМБІНАТ".

Відтак, позивачем не надано належних доказів у підтвердження обґрунтованих підстав для отримання товару придбаного у ТОВ "Фірма Амк-Буд" саме у місті Дніпро, оскільки ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи, ТОВ "Чутівський елеватор" не надано доказів наявності у його контрагента складських приміщень у м. Дніпро.

Таким чином, суд доходить висновку, що в господарській діяльності позивача використовувались матеріальні цінності, а саме: арматура 16, арматура 18, арматура 20, кутник 50*50*5, арматура 8, арматура 12, лист 5 (1,5*6), джерело погодження яких не встановлено.

Також, суд не бере до уваги платіжні доручення, як належний та допустимий доказ оплати за договором поставки, оскільки в їх реквізитах, призначення платежу за ТМЦ, які фактично позивачем не отримано від ТОВ "Фірма Амк-Буд" та, враховуючи відсутність можливості достовірної ідентифікації реального призначення платежу по вказаних операціях, відтак вказана у платіжних дорученнях сума ПДВ не може бути включена до складу податкового кредиту ТОВ "ЧУТІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР".

Поряд із цим, суд зазначає, що право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не беззаперечною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 13.11.2020 у справі №520/9384/18.

З огляду на що, позивачем протиправно завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 151911,80 грн. за серпень 2020 року, враховуючи зазначене, податкові повідомлення-рішення від 04.12.2020 №00053440707, №00053460707 є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і довів правомірності його дій щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чутівський елеватор" (код ЄДРПОУ 41006936, вул. Соснова, буд. 2, с. Мурафа, Краснокутський район, Харківська область, 62020) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2021.

Суддя Супрун Ю.О.