Ухвала суду № 96505494, 26.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

26 квітня 2021 р. Справа №520/5780/21Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши питання щодо визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №159к від 25 вересня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Харківської області та з органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Харківської області та в органах прокуратури з 27 вересня 2019 року;

- стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з наступного дня після дати звільнення - з 28 вересня 2019 року по дату винесення судового рішення за даним позовом.

Також позивач просить суд допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один календарний місяць.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та доказами поважності причин його пропуску.

Представником позивача через канцелярію суду 23.04.2021 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач просить суд визнати причин пропуску строку звернення з позовною заявою до суду поважними та поновити встановлений законом пропущений процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою, оскільки тільки після того, як він був визнаний потерпілим по кримінальному провадженню №62020000000000653 від 13.08.2020, він вважав можливим захищати свої права.

Позивач також обґрунтовує поважність пропущення строку звернення з позовною заявою об`єктивними перешкодами та тиском з боку Генерального прокурора Рябошапки Р.Г.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 2 і 5 зазначеної статті встановлено загальний та спеціальний строк звернення до суду, зокрема для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судом встановлено, що адміністративний позов подано до суду 06.04.2021, при цьому позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора №159к від 25 вересня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Харківської області та з органів прокуратури та стосуються проходження позивачем публічної служби.

Тобто, останнім днем для подання позовної заяви про скасування наказу Генерального прокурора №159к від 25 вересня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Харківської області та з органів прокуратури є 29.10.2019.

Позивачем вказано, що тільки після того, як він був визнаний потерпілим по кримінальному провадженню №62020000000000653 від 13.08.2020, він вважав можливим захищати свої права.

Однак суд зауважує, що навіть після відкриття ДБР вищевказаного кримінального провадження сплинув встановлений законодавцем місячний строк звернення до суду з таким позовом.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Вказані у позовній заяві причини пропуску строку звернення позивача до суду з позовом не можуть вважатися поважними, оскільки звернення до органів ДБР, а також зібрання тих доказів, які надані позивачем до позову, та складність предмету спору (що є суб`єктивною оцінкою позивача), вказані обставини у заяві про поновлення пропущеного строку стосовно здійснення ДБР кримінального провадження, не можуть свідчити про непереборність таких обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду з позовом у строк понад 1 рік за умови законодавчого обмеження такого строку 1 місяцем.

Суд зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, підстави, вказані позивачем у заяві від 23.04.2021, не можуть бути визнані судом поважними, а тому позовну заяву слід повернути позивачу.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 169, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, - УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 26 квітня 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов