Рішення № 96505439, 26.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 р. № 520/4623/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601) до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001) про визнання дій протиправними та скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправними дії Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 03.03.2021 про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн. ВП № 63810767.

- Скасувати постанову від 03.03.2021 про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн. ВП№ 63810767.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність постанови про накладення штрафу, оскільки державний виконавець за відсутності на те підстав виніс постанову про накладення штрафу. Крім того, позивач повідомив державного виконавця проте що рішення суду у справі № 520/9007/2020 фактично виконане та наявні підстави для закінчення виконавчого провадження № 63810767.

Ухвалою суду від 06.04.2021року відкрито провадження в адміністративній справі та копії ухвал направлено сторонам по справі.

Представник відповідача ухвалу про відкриття провадження разом з копією позовної заяви отримав, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Через канцелярію суду представником відповідача було надано відзив в якому проти заявленого позову заперечував, зазначивши, що під час виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 520/9007/2020, 04.02.2021 до ВПВР ДВС МЮУ позивачем було надано заяву про закінчення виконавчого провадження, до якої додано довідку про розмір грошового забезпечення №22/6-972 від 04.01.2021. Згідно вказаної довідки станом на 01.09.2019 посадовий оклад становить - 4000 грн; оклад за військовим спеціальним) званням підполковника поліції - 2200 грн; надбавка за стаж служби в поліції 45% - 2790 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 400 грн. При цьому, відомості про надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції та відомості щодо розміру премії відсутні. Тоді як, резолютивною частиною рішення суду встановлено, що довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 має містити основні і додаткові види грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції, премія. Однак позивачем були подана довідка, яка жодним чином не свідчить про належне виконання рішення суду, оскільки суперечить його резолютивній частині, у зв`язку з чим державним виконавцем було винесено 03.03.2021 постанову про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 520/9007/2020 адміністративний позов ОСОБА_1. до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у відмові підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення поліцейського - із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції, премія.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії з 01.09.2019 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.09.2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення поліцейського - із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції, премія.

В іншій частині позову - відмовлено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 520/9007/2020 набрало законної сили 05.11.2020 року.

Харківським окружним адміністративним судом 19.11.2020 року було видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - державний виконавець) від 04.12.2020 відкрито виконавче провадження № 63810767 з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 № 520/9007/20, копія якої надіслана сторонам.

У зв`язку з тим, що станом на 27.01.2021 інформація про виконання рішення суду до ВПВР ДВС не надійшла, державним виконавцем 27.01.2021 надіслано вимогу боржнику про обов`язок протягом трьох робочих днів повідомити про повне та фактичне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі № 520/9007/20.

Під час виконання рішення суду, 04.02.2021 до ВПВР ДВС МЮУ від боржника надійшла заява про закінчення виконавчого провадження, до якої додано довідку про розмір грошового забезпечення №22/6-972 від 04.01.2021.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. від 03 березня 2021 року ВП №63810767 за невиконання без поважних причин рішення накладено на боржника - Міністерство внутрішніх справ України штраф на користь держави в розмірі 5100 грн.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.

Суд зазначає, що на виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 520/9007/2020, 04.02.2021 до ВПВР ДВС МЮУ позивачем було надано заяву про закінчення виконавчого провадження, до якої додано довідку про розмір грошового забезпечення №22/6-972 від 04.01.2021. Згідно вказаної довідки станом на 01.09.2019 посадовий оклад становить - 4000 грн; оклад за військовим спеціальним) званням підполковника поліції - 2200 грн; надбавка за стаж служби в поліції 45% - 2790 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 400 грн.

Судом встановлено, що зазначена довідка не містить відомості про надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції та відомості щодо розміру премії .

У позовній заяві представник позивача зазначає, що в довідці від 04.0.2021 відсутня інформація про надбавку за специфічні умови проходження служби та премії станом па 01.09.2019, оскільки МВС не є розпорядником вищезазначеної інформації. Володільцем даної інформації є Національна поліція України.

Проте суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія заяви стягувача - ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2020 року, з якої вбачається, стягувач повідомляє позивача що відповідно до листа Національної поліції України від 17.04.2020 № 114зі/29/5/01-2020 щодо розмірів виплат надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції за серпень 2019 року за посадою начальника відділу центрального органу управління поліції (абз. 2 підпункт 1 пунткту 4 Постанови № 988), її середній розмір складає 89,76 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років та відповідно до листа Нацполіції України від 16.10.2020 № 409зі/29/5/1-2020 щодо розмірів виплат премії за серпень 2019 року за посадою начальника відділу центрального органу управління поліції її середній розмір складає - 42,45 % грошового забезпечення. До заяви були додані вищезаначені листи Національної поліції України.

Отже, боржник маючи в розпорядженні листи Національної поліції від 17.04.2020 № 114зі/29/5/01-2020 щодо розмірів виплат надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції за серпень 2019 року за посадою начальника відділу центрального органу управління поліції та від 16.10.2020 № 409зі/29/5/1-2020 щодо розмірів виплат премії за серпень 2019 року за посадою начальника відділу центрального органу управління поліції, не зазначив у довідці №22/6-972 від 04.01.2021 року не зазначив відомості про надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції та відомості щодо розміру премії.

Крім того, судом встановлено, що на адресу ВПВР ДВС МЮУ 07.04.2021 боржник направив заяву про закінчення виконавчого провадження № 63810767 та повідомив, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надіслано уточнену довідку №22/6-1317 від 24.03.21 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1. , яку додано до зазначеної заяви.

З цієї довідки вбачається, що станом на 01.09.2019 посадовий оклад становить - 4000 грн; оклад за військовим спеціальним) званням підполковника поліції - 2200 грн; надбавка за стаж служби в поліції 45% - 2790 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 400 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 90,16% - 8105 грн; премія 42,46% - 7428,54 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що доводи позивача про те, що неможливо зазначити в довідці інформація про надбавку за специфічні умови проходження служби та премії станом на 01.09.2019, оскільки МВС не є розпорядником вищезазначеної інформації є необгрунтованими та не знаходять свого підтвердження.

Враховуючи те, що станом на час прийняття спірної постанови від 03.03.2021 про накладення штрафу, Міністерство внутрішніх справ України не виконало рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 520/9007/2020 в повному обсязі без поважних причин, суд приходить до висновку, що у відповідача були наявні підстави для накладання штрафу на боржника з підстав невиконання рішення.

Таким чином, зважаючи на викладене у сукупності, а також приймаючи до уваги те, що, за висновком суду, відповідач діяв в межах повноважень передбачених чинним законодавством України, у суду відсутні правові підстави для визнання дій Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 03.03.2021 про стягнення штрафу у розмірі 5100 грн. ВП № 63810767 та скасування відповідної постанови, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим адміністративних позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601) до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001) про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 квітня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В