Рішення № 96505359, 21.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 р. № 520/369/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Дягілева О.В.,

представника відповідача - Биковченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/369/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати накази Головного управління Національної поліції в Харківській області № 883 від 03.12.2020 та № 393 о/с від 14.12.2020;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області поновити ОСОБА_1 на роботі в Головному управлінні Національної поліції на відповідній посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази є протиправними, а тому, підлягають скасуванню. У зв`язку з чим, просить зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області поновити його на роботі в Головному управлінні Національної поліції на відповідній посаді.

Ухвалою суду від 03.02.2021 відкрито провадження по даній справі.

В період з 15.02.2021 по 16.03.2021 суддя Мороко А.С. перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 01.04.2021 заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду у справі № 520/369/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення частини позовних вимог без розгляду - відмовлено.

Позивач та представник позивача в судове засідання прибули, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при винесенні спірних наказів Головне управління Національної поліції в Харківській області діяло у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

03.11.2020 до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшла доповідна записка т.в.о. начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області № 7366/119/12-2020, в якій містяться відомості про те, що 31.10.2020 працівниками ДБР у рамках кримінального провадження № 62020050000001936 від 04.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України під час здійснення контролю за вчиненням злочину в порядку ст. 208 КПК України був затриманий оперуповноважений ВКП Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант ОСОБА_1

03.11.2020 Головним управління Національної поліції в Харківській області винесено наказ № 2109 про призначення та проведення службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці т.в.о. начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області № 7366/119/12-2020.

За результатами проведення службового розслідування 03.11.2020 складено висновок службового розслідування про те, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в невиконанні вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського в частині того, що він не діяв на підставах, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в частині недотримання Конституції та Законів України п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині недотримання Присяги поліцейського та неутримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 в частині того, що він не доповів керівництву підрозділу про виявлення ним кримінального правопорушення та ч. 2 ст. 25 розділу ІІІ Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" в частині незаконних дій з наркотичними засобами, відносно оперуповноваженого ВКП Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

На підставі вказаних висновків службового розслідування 03.12.2020 Головним управління Національної поліції в Харківській області винесено наказ № 883 від 03.12.2020 "Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області", яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в невиконанні вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, та ч. 2 ст. 25 розділу ІІІ Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", до оперуповноваженого ВКП Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

На підставі вказаного наказу 14.12.2020 відповідачем винесено наказ № 393 о/с, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу поліції Основ`янського відділу поліції ГУНП в Харківській області, 0 15.12.2020 звільнено згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Не погоджуючись із наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області № 883 від 03.12.2020 та № 393 о/с від 14.12.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 18 зазначеного Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Пунктом 2 ч. ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Суд зазначає, що до затвердження відповідним Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначались Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

В силу ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі частиною сьомою статті 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Згідно наведених вище правових норм ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію України", ст. 1, ст. 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дисциплінарна відповідальність виникає за цими нормами лише у осіб, що мають статус поліцейського (ст. 17 Закону) та вчинили під час проходження служби в поліції порушення службової дисципліни.

Поряд з цим, згідно з ч. 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначають, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Як вже зазначалось судом вище, підставою для винесення оскаржуваних наказів відповідачем слугували висновки службового розслідування від 03.12.2020, затверджені наказом начальника ГУ НП в Харківській області 03.12.2020.

Так, у висновку службового розслідування зазначено, що 01.11.2020 від керівництва Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що 31.10.2020 працівниками ДБР у рамках кримінального провадження № 62020050000001936 від 04.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, під час здійснення контролю за вчиненням злочину, в порядку ст. 208 КПК України був затриманий оперуповноважений ВКП Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 знаходився поза службою, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, діючих дисциплінарних стягнень не має, характеризується посередньо, який біля будинку № 21 по вул. Космічна м. Харків під час третьої оперативної закупки збув оперативному покупцю наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою 50 грам за 7500 грн. У ході службового розслідування встановлено, що 01.11.2020 слідчим Другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, Симоняном Р.С. було повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Згідно тексту повідомлення про підозру вбачається, що 06.10.2020 приблизно о 20.00 ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що операції з наркотичними речовинами є незаконними, діючи умисно, незаконно зберігаючи при собі, з метою подальшого збуту, згорток паперу з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 19,63 грам, маса канабіса у перерахунку на суху речовину становить 15,86 грам, розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом та перебуваючи біля будинку № 15 по вул. Кооперативна м. Харкова, у порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", шляхом передачі незаконно збув ОСОБА_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, паперовий згорток з вищевказаним наркотичним засобом. Окрім того, у тексті вказаного повідомлення про підозру зазначено, що 16.10.2020 приблизно о 20.16 ОСОБА_1 , незаконно зберігаючи при собі, з метою подальшого збуту, два згортки паперу з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 1,69 грам та 1,78 грам, загальна маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 3,47 грам, розуміючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом та перебуваючи біля входу до офісного центру "Space Hall", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, шляхом передачі, незаконно збув ОСОБА_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, два згортки з вищевказаним наркотичним засобом. Встановлено, що 02.11.2020 ухвалою слідчого судді (вступної та резолютивної частини) Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О. ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Бахмутська установа виконання покарань № 6" на строк 60 днів, а саме: з 31 жовтня 2020 року до 29 грудня 2020 року включно. Одночасно ОСОБА_1 обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України, та визначено розмір застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму в сумі 63060 грн, які останнім були внесені, після чого його звільнено з-під варти. Опитаний під час службового розслідування оперуповноважений ВКП Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що останній час він ніс службу у ХМКЛШНМД ім. проф. Мєщанінова О.І. , згідно графіка чергувань співробітників віддлів поліції ГУНП в Харківській області, затвердженого начальником УКР. У наданих поясненнях опитуваний зазначив, що при заступанні на чергування, зброю він не отримував. З приводу події в день його затримання 31.10.2020 ОСОБА_1 пояснив лише те, що того дня він був вихідний, надавати інші пояснення опитуваний відмовився, мотивуючи це тим, що його не ознайомили з матеріалами кримінального провадження. Також 01.12.2020 під час бесіди в усній формі ОСОБА_1 доповнив свої пояснення, зазначивши, що під час вищевказаних подій, він виконував свої функціональні обов`язки, а саме проводив оперативно-розшукові заходи, щодо документування протиправних дій громадянина ОСОБА_2 . Вищевикладені обставини ОСОБА_1 відмовився викласти в письмових поясненнях, у зв`язку з чим, було складено акт про відмову надати пояснення (акт відмови від 01.12.2020 Ха 8147/119/12-2020).

Суд зазначає, що Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, отже беззаперечним є той факт, що на працівників поліції покладається підвищена відповідальність.

Вступаючи на службу в поліцію, поліцейський урочисто складає текст Присяги на вірність Українському народові, "усвідомлюючи свою високу відповідальність" (ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію").

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Суд зазначає, що під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із відкриттям кримінального провадження та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни.

Отже, відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях.

Вказана позиція, зокрема, зазначена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 804/676/18.

Неналежне виконання службової дисципліни позивачем, на думку суду, виразилось у вчиненні дій, які порочать високе звання поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України.

Суд звертає увагу на те, що факт неналежної поведінки позивача підтверджується матеріалами службового розслідування.

Таким чином, суд вважає, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.

Крім того суд зазначає, що позивача звільнено за порушення п. 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 в частині того, що він не доповів керівництву підрозділу про виявлення ним кримінального правопорушення та ч. 2 ст. 25 розділу ІІІ Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" в частині незаконних дій з наркотичними засобами.

Жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій та дотримання вимог Закону України "Про Національну поліцію", Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" позивачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що накази Головного управління Національної поліції в Харківській області № 883 від 03.12.2020 та № 393 о/с від 14.12.2020 є правомірними, а тому, підстави для їх скасування та поновлення позивача на посаді відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (місцезнаходження: вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, 61002, ідентифікаційний код - 40108599) про скасування наказів, поновлення на посаді - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2021 року.

Суддя А.С. Мороко