Ухвала суду № 96504658, 26.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6601/21

УХВАЛА

26 квітня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коржової Ю.Е. від 03.11.2020 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2020 року ВП №62729362 та зобов`язано головного державного виконавця відновити виконавче провадження №62729362.

Також позивачем заявлено клопотання про поновлення йому строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області в даній адміністративній справі звернулось до суду не як суб`єкт владних повноважень, а як юридична особа (орган державної влади) права якого були порушені прийнятою постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коржової Ю.Е. від 03.11.2020 року (винесеною суб`єктом владних повноважень), позивачу необхідно надати до суду копію адміністративного позову з усіма додатками для відповідача.

Також суд зазначає, що учасниками справи статтею 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначені сторони та треті особи.

Правові підстави залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, визначені частиною 2 ст.49 КАС України, якими, зокрема, є можливість впливу судового рішення на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Як вбачається з адміністративного позову позивачем оскаржується постанова начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коржової Ю.Е. від 03.11.2020 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2020 року ВП №62729362. При цьому виконавче провадження ВП№62729362 безпосередньо стосується виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року по справі №815/1134/18 та може вплинути на права та інтереси позивача в зазначеній адміністративній справі, а саме ОСОБА_1 . Водночас Головне управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_1 в якості третьої особи по справі №420/6601/21 не зазначає.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини 2 ст. 287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову Головне управління Держгеокадастру в Одеській області просить суд скасувати постанову від 03.11.2020 року ВП №62729362.

При цьому до суду для захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся лише 20.04.2021 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України десятиденного строку звернення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався ще 24.12.2020 року, коли на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов лист головного державного виконавця від 15.12.2020 року №12.03-12470, а також додана до нього постанова про накладання штрафу від 15.12.2020 року ВП №62729362.

Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження, Головним управлінням було з`ясовано, що при здійсненні контролю за рішеннями, діями головного державного виконавця з примусового виконання виконавчого провадження АСВП №62729362 начальником відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коржовою Ю.Е. було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2020 року ВП №6272962 та зобов`язано головного державного виконавця відновити виконавче провадження ВП №62729362.

Разом з тим, позивач посилається на те, що оскаржуваної постанови він особисто не отримував. У зв`язку із зазначеним, Головним управлінням вчинялись дії щодо отримання копії такої постанови, а саме на адресу відповідача надіслано електронною поштою 13.01.2021 року та засобами поштового зв`язку 14.01.2021 року заяву від 12.01.2021 року вих. №11-15-0.6-223/2-21 про надання копії зазначеної постанови.

Крім того, Головне управління повторно надіслало до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заяву від 18.02.2021 року вих. № 11-15-0.6-1206/2-21 про надання копії постанови начальника відділу про перевірку виконавчого провадження, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2020 року ВП №62729362. Зазначену заяву позивачем було також надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку та електронною поштою.

07.04.2021 року Головним управлінням на електронну адресу було отримано від відповідача оскаржувану постанову від 03.11.2020 року, а отже з цієї дати, на його думку, він дізнався про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що норми КАС України встановлюють, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення власних прав через байдужість до їх реалізації або небажання дізнатися про їх порушення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Як зазначає позивач в адміністративному позові про існування оскаржуваної постанови він дізнався ще 24.12.2020 року, коли на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов лист відповідача від 15.12.2020 року №12.03-12470, а також додана до нього постанова про накладання штрафу від 15.12.2020 року ВП №62729362.

При цьому позивач також зазначає, що він мав доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, що, на думку суду, свідчить про можливість Головного управління Держгеокадастру в Одеській області своєчасно ознайомитись зі всіма наявними електронними копіями постанов винесених в межах виконавчого провадження ВП №62729362, в тому числі із оскаржуваною постановою.

Водночас позивач зазначеним правом не скористався та не звернувся до суду із позовом про оскарження постанови від 03.11.2020 року в межах строків, встановлених КАС України.

Крім того, позивач не надав до суду доказів направлення запитів до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), а також будь-яких відомостей про їх отримання відповідачем.

Також Головне управління Держгеокадастру в Одеській області жодним чином не обґрунтувало обставин щодо повторного звернення до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із запитом на надання оскаржуваної постанови більше ніж через місяць від першого звернення (13.01.2021 року), та не вчинення ним жодних дій (півтора місяця) з моменту направлення другого запиту (18.02.2021 року) до моменту отримання ним постанов від відповідача (07.04.2021 року).

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі – ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 року №1082-IX, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2 270,00 гривень.

Таким чином позивачу необхідно сплати за подання даного адміністративного позову судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень.

Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із вірним визначенням всіх учасників справи, надання копій такого позову до суду для всіх учасників справи, наданням доказів сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову та доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду у справі №420/6601/21.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.