Ухвала суду № 96504477, 26.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6753/21

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

26 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства “Арт-Енерго” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

23 квітня 2021 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства “Арт-Енерго”, в якій просить :

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №318 від 24.02.2021 про накладення штрафу.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить : зупинити дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №318 від 24.02.2021 про накладення штрафу.

Заявлена заява обґрунтована тим, що сплата штрафу у розмірі 85 000,00 грн. істотно ускладнить виконання рішення суду та здійснення ефективного захисту і поновлення судом порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки звернення із позовом до суду про оскарження постанови відповідача не зупиняє її дію.

Крім того, позивач зазначив, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % суми штрафу, а у разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову проведено судом без повідомлення учасників справи.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що в разі незабезпечення позову та несплати ним штрафу, йому буде нараховуватись пеня за кожен день прострочення сплати штрафу, що в свою чергу, збільшить суму грошового зобов`язання.

Так, дійсно абзацом 3 ч.5 ст. 22 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Разом з тим, суд звертає увагу на абзац перший ч. 5 ст. 22 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, де зазначено, що суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Частиною п`ятою ст. 13 Закону встановлено, зокрема, що рішення Регулятора про накладення штрафу може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом.

З наведеного вбачається, що оскарження позивачем постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 лютого 2021 року №318 “Про накладення штрафу на Приватне підприємство “Арт-Енерго” до суду, нівелює можливість застосування пені в разі несплати позивачем штрафу, визначеного оскаржуваною постановою.

Окрім того, суд відзначає, що заява про забезпечення позову не містить посилань на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Таким чином, у ході розгляду заяви позивача про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 150 - 151, 154, 248 КАС України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви Приватного підприємства “Арт-Енерго” про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства “Арт-Енерго” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Гулкевич І.З.