Ухвала суду № 96504430, 23.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа№380/4315/21

У Х В А Л А

з питань відводу

23 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Грень Н.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської об`єднаної територіальної громади Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївської об`єднаної територіальної громади Стрийського району Львівської області із вимогами:

- визнати бездіяльність депутата Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області Яцишин Марії Леонтіївни протиправною;

- зобов`язати правонаступницю Дроговизької сільської ради Миколаївську ОТГ Львівської області надати для ознайомлення ОСОБА_1 рішення Дроговизької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу у приватну власність в с.Дроговиж , урочище «Біля Стадіону», («Стрільбищез», «Біля печер», «На Матецькім»);

- відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.

Ухвалою судді від 21.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

20.04.2021 року від позивача на адресу суду надійшла заява про відвід судді Грень Н.М., яка обґрунтована незгодою з процесуальними рішеннями судді. Позивач вказує, що у вступній частині ухвали від 29.03.2021 не зазначено місця її постановлення, а також імен (найменувань) учасників справи. Описова частина ухвали, на думку позивача, не відповідає позовній заяві ОСОБА_1 . Також, позивач вважає, що суддя Грень Н.М. безпідставно вказала в ухвалі від 29.03.2021 про необхідність сплати судового збору за подання цієї позовної заяви. Позивач вказує, що суддею Грень Н.М. в ухвалі від 29.03.2021 порушено вимоги п.п.2, 3, 4 ч. 1 ст. 248 КАС України, ч. 1 ст. 133, 160, 161, п. 4, 5 ч. 1 ст. 167, ч.ч. 1,2,3,4 ст. 242, ст.2 КАС України п. г) п. 2) ч. 1, ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», що є порушенням права позивача наданого ст. 3 Конституції України, ст. 53 Конвенції про захист прав Людини і основоположних свобод, ст. 6 ч. 3 ст. 9 КАС України. Таким чином, позивач має сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді при вирішенні даної справи та покликається на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М. від 21.04.2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Грень Н.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської об`єднаної територіальної громади Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди було передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 року останню передано для розгляду головуючому судді Сасевичу О.М.

Частиною 8 статті 40 КАС України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з частиною 11 статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Вивчивши заяву позивача про відвід судді Грень Н.М. суд дійшов такого висновку.

Нормами статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

У відповідності до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Зміст заяви про відвід вказує на те, що остання не містить обґрунтувань з посиланням на належні і допустимі докази щодо наявності підстав для відводу. Натомість, частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, як і процесуальні дії чи їх відсутність, не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

На думку суду, наведені заявником обставини не можуть бути підставою для відводу головуючого судді у справі, оскільки твердження щодо дій судді, які викликають сумнів в неупередженості та необ`єктивності судді Грень Н.М. під час розгляду справи базуються на суб`єктивних припущеннях позивача.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Грень Н.М. та відсутність підстав для її задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись положеннями статей 36, 37, 40, 241-243, 248, 256 КАС України суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Грень Н.М. від розгляду адміністративної справи №380/4315/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Сасевич О.М.