Рішення № 96504150, 26.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 квітня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2552/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 03 липня 2020 року надійшла позовна заява Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – позивач, Рубіжанське ОУПФУ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі – відповідач, Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 22 червня 2020 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 62085800 за виконавчим листом № 360/5408/19, виданим Луганським окружним адміністративним судом 13 травня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року в справі № 360/5408/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року, зобов`язано Рубіжанське ОУПФУ відновити нарахування та виплату пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року з виплатою заборгованості, що утворилася з дати припинення виплати пенсії.

Листом від 26 травня 2020 року № 1241-31-5/164 Рубіжанське ОУПФУ повідомило відповідачу, що на виконання рішення суду Рубіжанським ОУПФУ прийнято рішення від 30 квітня 2020 року № 31 «Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду», яким відновлено стягувачу нарахування та виплату пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01 січня 2020 року. З урахуванням того, що Рубіжанське ОУПФУ здійснює нарахування пенсії в поточному місяці на майбутній, нарахування пенсії ОСОБА_1 мало відбутися до 25 травня 2020 року.

Однак листом УПФ Російської Федерації від 30 квітня 2020 року № 20-12/11365 повідомлено Рубіжанське ОУПФУ, що виплатну справу ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року взято на облік в УПФ Російської Федерації в м. Вороніж, ОСОБА_1 пенсійними виплатами задоволений по січень 2020 року. Оскільки Рубіжанським ОУПФУ з наданих УПФ Російської Федерації доказів встановлено, що ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року призначено страхову пенсію по старості та державну пенсію по інвалідності, Управління рішенням від 19 травня 2020 року № 41 припинило виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року до з`ясування правомірності поновлення виплати пенсії.

Рубіжанським ОУПФУ 29 травня 2020 року, в межах 10 робочих днів з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, на адресу відповідача направлено лист № 1241-31-5/293 в доповнення до листа від 26 травня 2020 року № 1241-31-5/164, яким повідомлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року складає 9320,45 грн щомісячно, а з 01 травня 2020 року – 10226,37 грн, а також, що заборгованості з виплати пенсії з 01 січня 2020 року перед ОСОБА_1 управління не має.

На адресу Рубіжанського ОУПФУ 04 червня 2020 року надійшла постанова відповідача від 28 травня 2020 року про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн, яку Управління 11 червня 2020 року оскаржило до суду.

На електронну адресу Рубіжанського ОУПФУ 18 червня 2020 року надійшла вимога державного виконавця від 18 червня 2020 року № 8561 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання виконавчого листа від 13 травня 2020 року № 360/5408/19, у відповідь на яку направлено лист від 19 червня 2020 року № 6978/07, в якому серед іншого повідомлено про отримання від ГУПФУ в Луганській області листа ПФУ від 15 червня 2020 року № 2800-030203-9/19312 з роз`ясненнями щодо виконання рішення суду від 21 січня 2020 року в справі № 360/5408/19. На виконання цього листа Рубіжанським ОУПФУ прийнято рішення від 18 червня 2020 року № 48 «Щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року». Заборгованість, що утворилася з дати припинення до дати набрання рішенням суду законної сили, а саме з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року включно, підлягає виплаті відповідно до вимог Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі – Порядок № 649).

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році» з 01 січня 2019 року фінансування пенсійних виплат покладено на відповідні ГУПФУ в областях. Починаючи з 01 січня 2019 року Рубіжанське ОУПФУ здійснює функції виключно з нарахування пенсійних виплат, фінансування таких виплат здійснюється з поточних рахунків ГУПФУ в Луганській області.

Таким чином Рубіжанським ОУПФУ на виконання рішення суду в справі № 360/5408/19 здійснено всі можливі заходи, а саме: прийнято рішення про поновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 ; за період з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року розраховану суму, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , - 34485,67 грн та внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до Порядку № 649, що підтверджуються скріншотами з ІКІС ПФУ: Підсистема Реєстр судових рішень; за період з 22 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року ОСОБА_1 нараховано пенсію в розмірі 23248,88 грн на виплатну відомість липня 2020 року.

Однак відповідач не встановив, чи дійсно Рубіжанське ОУПФУ допустило невиконання рішення суду від 21 січня 2020 року в справі № 360/5408/19, не перевірив надані боржником документи та не надав їм належної правової оцінки.

Наведені вище обставини, на думку позивача, свідчать, що відповідачем прийнято протиправне рішення про накладення на Рубіжанське ОУПФУ у подвійному розмірі, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою від 08 липня 2020 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 45-47).

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 23 липня 2020 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі (арк. спр. 54-56).

Від відповідача 28 липня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідача заперечує проти задоволення вимог з таких підстав (арк. спр. 59-64).

На виконання до Відділу 14 травня 2020 року надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року № 360/5408/19 про зобов`язання Рубіжанське ОУПФУ відновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року з виплатою заборгованості, що утворилася з дати припинення виплати пенсії.

Державним виконавцем, керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», 14 травня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

До державного виконавця надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що Рубіжанським ОУПФУ прийнято рішення від 30 квітня 2020 року № 31 «Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду». Відповідно до постанови Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році» з 01 січня 2019 року фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідними ГУПФУ в областях. До Рубіжанського ОУПФУ 19 травня 2020 року надійшов лист УПФ Російської Федерації в м. Вороніж від 30 квітня 2020 року № 20-12/11356, з якого встановлено, що ОСОБА_1 отримує з 01 січня 2020 року страхову пенсію по старості, пенсію по інвалідності внаслідок військової травми, щомісячної грошової виплати за категорією «Інваліди III групи», щомісячної грошової виплати за категорією «Учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи» та додаткового щомісячного матеріального забезпечення в УПФ Російської Федерації в м. Воронежі.

Державним виконавцем, відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 28 травня 2020 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн.

До державного виконавця 01 червня 2020 року надійшла відповідь від боржника з якої встановлено, що Рубіжанським ОУПФУ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 9320,45 грн (щомісячно), а з 01 травня 2020 року - 10 226,37 грн.

Державним виконавцем, відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», 18 червня 2020 року направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду. Боржником рішення суду не виконано.

Відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 22 червня 2020 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі 10200,00 грн.

Враховуючи викладене, Відділ наголошує на необґрунтованості позовних вимог щодо скасування винесеної постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 62085800, оскільки позивачем не вжито всіх можливих та необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі. Отже, дії Відділу є правомірними та не підлягають скасуванню відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 30 липня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/2302/20 (арк. спр. 147).

Ухвалою від 26 квітня 2021 року поновлено провадження в справі (арк. спр. 164).

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в заявах по суті справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності (арк. спр. 151, 152).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року в справі № 360/5408/19, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року, 13 травня 2020 року видано виконавчий лист № 360/5408/19 про зобов`язання Рубіжанського ОУПФУ відновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року з виплатою заборгованості, що утворилася з дати припинення виплати пенсії (арк. спр. 89-90).

За заявою стягувача від 14 травня 2020 року державним виконавцем Відділу 14 травня 2020 року відкрито виконавче провадження № 62085800, про що винесено відповідну постанову, копію якої направлено боржнику (арк. спр. 88, 87).

Також державним виконавцем 14 травня 2020 року у ВП № 62085800 винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (арк. спр. 82-83, 84-85).

Листом від 26 травня 2020 року № 1241-31-5/164 Рубіжанське ОУПФУ повідомило відповідачу інформацію про добровільне виконання виконавчого листа № 360/5408/19, а саме, що 30 квітня 2020 року прийнято рішення № 31 «Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду», яким відновлено стягувачу нарахування та виплату пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01 січня 2020 року. Однак листом УПФ Російської Федерації від 30 квітня 2020 року № 20-12/11365, яке надійшло до боржника 19 травня 2020 року повідомлено, що виплатну справу ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року взято на облік в УПФ Російської Федерації в м. Вороніж, ОСОБА_1 пенсійними виплатами задоволений по січень 2020 року. Оскільки Рубіжанським ОУПФУ з наданих УПФ Російської Федерації доказів встановлено, що ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року призначено страхову пенсію по старості та державну пенсію по інвалідності, Управління рішенням від 19 травня 2020 року № 41 припинило виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року до з`ясування правомірності поновлення виплати пенсії (арк. спр. 72-74, 120-122).

Разом з листом до Відділу надано копії, зокрема: рішень Рубіжанського ОУПФУ від 30 квітня 2020 року № 31 та від 19 травня 2020 року № 41 (арк. спр. 78, 80-81, 115, 118-119).

В доповнення до листа від 26 травня 2020 року № 1241-31-5/164 Рубіжанське ОУПФУ надіслало до Відділу лист від 29 травня 2020 року № 1241-31-5/293, яким додатково повідомлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року складає 9320,45 грн щомісячно, а з 01 травня 2020 року – 10226,37 грн, а також, що заборгованості з виплати пенсії з 01 січня 2020 року перед ОСОБА_1 управління не має (арк. спр. 123).

Постановою державного виконавця від 28 травня 2020 року ВП № 62085800 про накладення штрафу за невиконання боржником рішення суду на Рубіжанське ОУПФУ накладено штраф в сумі 5100,00 грн (арк. спр. 71).

Державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 18 червня 2020 року № 8561 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання вказаного рішення суду (арк. спр. 140-141).

На вимогу державного виконавця Рубіжанським ОУПФУ направлено відповідь від 19 червня 2020 року № 6978/07, в якій вказано, що боржником отримано від ГУПФУ в Луганській області лист ПФУ від 15 червня 2020 року № 2800-030203-9/19312 з роз`ясненнями щодо виконання рішення суду від 21 січня 2020 року в справі № 360/5408/19. На виконання цього листа Рубіжанським ОУПФУ прийнято рішення від 18 червня 2020 року № 48 «Щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року». Заборгованість, що утворилася з дати припинення до дати набрання рішенням суду законної сили, а саме з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року включно, підлягає виплаті відповідно до вимог Порядку № 649. Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 22 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року в розмірі 23248,88 грн нараховано на виплатну відомість липня 2020 року (арк. спр. 102-107).

Разом з листом надано копії: листа від 30 квітня 2020 року № 20-12/11365 з додатками до нього, листа ГУПФУ в Луганській області від 18 травня 2020 року та листа ПФУ від 15 червня 2020 року № 2800-030203-9/19312, рішення від 18 червня 2020 року № 48 (арк. спр. 109-114, 124, 125-126, 127).

Постановою державного виконавця від 22 червня 2020 року ВП № 62085800 про накладення штрафу за невиконання боржником рішення суду на Рубіжанське ОУПФУ накладено штраф в сумі 10200,00 грн (арк. спр. 139).

Також державним виконавцем 23 червня 2020 року № 8704 до Рубіжанського відділу поліції ГУНП в Луганській області направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (арк. спр. 128-130).

Листом від 10 липня 2020 року № 1241-31-8/1533 Рубіжанське ОУПФУ повідомлено до Відділу, що боржником на виконання рішення суду в справі № 360/5408/19 здійснено всі можливі заходи, а саме: прийнято рішення про поновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 ; за період з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року розраховану суму, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , - 34485,67 грн та внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до Порядку № 649; за період з 22 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року ОСОБА_1 нараховано пенсію в розмірі 23248,88 грн на виплатну відомість липня 2020 року (арк. спр. 91-92).

На підтвердження обставин внесення до Реєстру судових рішень заборгованості з виплати ОСОБА_1 34485,67 грн надано скріншот з ІКІС ПФУ: Підсистема Реєстр судових рішень (арк. спр. 96).

Також судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року в справі № 360/2302/20, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу від 28 травня 2020 року ВП № 62085800 про накладення на Рубіжанське ОУПФУ штрафу у розмірі 5100,00 грн (арк. спр. 155-159, 160-163).

Як слідує з мотивувальної частини вказаних судових рішень в справі № 360/2302/20, суди дійшли висновку, що Рубіжанським ОУПФУ рішення суду в справі № 360/5408/19 виконано.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Судом з вищеописаних письмових доказів встановлено, що на час винесення державним виконавцем постанови від 22 червня 2020 року ВП № 62085800 про накладення штрафу Рубіжанським ОУПФУ рішення суду фактично не виконано.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що Рубіжанським ОУПФУ було прийнято рішення від 18 червня 2020 року № 48 про поновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 ; розраховано суму, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року, - 34485,67 грн та внесено її до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до Порядку № 649; за період з 22 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року ОСОБА_1 нараховано пенсію в розмірі 23248,88 грн на виплатну відомість липня 2020 року.

Твердження Рубіжанського ОУПФУ, що на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ним рішення суду вже виконано, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки без фактичної виплати стягувачу нарахованої пенсії за віком за період з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року в сумі 34485,67 грн, доказів здійснення якої не надано ані державному виконавцю, ані суду, рішення суду у справі № 360/5408/19 не може вважатися виконаним.

Як зазначає Рубіжанське ОУПФУ, часткове невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідного фінансування від ГУПФУ в Луганській області.

Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі – управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі – Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).

Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році» фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року в сумі 34485,67 грн сформована та в електронному виді направлена до ГУПФУ в Луганській області, що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії, однак не профінансована (арк. спр. 30).

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд погоджується з твердженнями, що Рубіжанське ОУПФУ за відсутності відповідного фінансування від ГУПФУ в Луганській області не може виконати рішення суду у справі № 360/5408/19 у повному обсязі. При цьому, позивачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду та отримання відповідного фінансування.

Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року в справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).

Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями Рубіжанського ОУПФУ, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.

Крім того, суд зважає, що відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі можливо виключно у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, належними та допустимими доказами чого є попередньо винесені постанови державного виконавця про накладення штрафу.

У даному випадку така обов`язкова умова відсутня, оскільки, як вже вище вказано, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 360/2302/20, яка набрала законної сили 31 березня 2021 року, визнано протиправною та скасовано постанову від 28 травня 2020 року ВП № 62085800 про накладення штрафу на Управління у розмірі 5100,00 грн (попередньо винесена постанова).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 22 червня 2021 року ВП № 62085800 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 17 липня 2020 року № 473 (арк. спр. 51).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2102,00 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), структурним підрозділом якого є відповідач.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 93009, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Студентська, будинок 35 А, код за ЄДРПОУ 41245565) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 22, код за ЄДРПОУ відсутній) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 22 червня 2020 року ВП № 62085800 про накладення на Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Стягнути на користь Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 61002, Харківська область, місто Харків, Київський район, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 16, код а ЄДРПОУ 43315445) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.О. Пляшкова