Ухвала суду № 96504132, 23.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2123/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області у Луганській області щодо припинення виплати позивачу страхових виплат;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області поновити позивачу нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з липня 2016 року, а також здійснити виплату позивачу усієї суми заборгованості за страховими виплатами за період липня 2016 року по березень 2021 року включно однією сумою.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом наведених процесуальних норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому шестимісячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Представником позивача в позовній заяві заявлене клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що представником позивача до клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не додано жодних належних доказів поважності причин його пропуску.

Щодо посилання представника позивача на частину сьомої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», суд зазначає, що ця норма закону стосується строку давності стосовно виплати страхових виплат, який має матеріально-правову природу, та не є процесуальним строком звернення до суду.

Отже отримавши лист Сєвєродонецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в 2019 році позивач вже був обізнаний про зупинення виплати страхових виплат з 2016 року.

Однак до суду представник позивача звернувся лише 20 квітня 2021 року.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача визнаються судом неповажними.

Таким чином, представнику позивачу слід звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270,00 грн.

В позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру при цьому одна вимога має похідний характер.

Відтак, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в сумі 908,00 грн не сплачений.

Представником позивача заявлено клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору, яке обґрунтоване скрутним майновим станом позивача.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.

Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України «Про судовий збір», які набули чинності від 1 вересня 2015 року.

Зміни до Закону України «Про судовий збір», які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справ.

Дослідженням позовної заяви судом встановлено, що представник позивача не надала жодних доказів щодо майнового стану позивачу, а саме: довідки з органу Доходів і зборів про доходи позивача за 2020 рік.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат, тому суд вважає, що підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору станом на теперішній час немає.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання довідки з органу Доходів і зборів про доходи позивача за 2020 рік або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн, яка повинна бути сплачена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37991110;

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:

- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою;

- довідку з органу Доходів і зборів про доходи позивача за 2020 рік або документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяВ.С. Шембелян