Рішення № 96503927, 26.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м.Київ №П/320/937/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 7 "Орлятко" Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Білоцерківська міська рада Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 7 "Орлятко" Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №7 «Орлятко» Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ- 24222082) за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар М. Грушевського, 14, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17.12.2019 № 1047.

Позов мотивовано недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації приміщення навчального закладу, що створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об`єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об`єкта до повного усунення виявлених порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 10.03.2020.

Протокольною ухвалою суду від 10.03.2020 було залучено до участі у справі у якості третьої особи Білоцерківську міську раду Київської області.

06.03.2020, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, у якій зазначив, що ним частково були усунені порушення, про які вказано в акті від 17.12.2019 №1047, а решта перебуває на стадії виконання, а решта порушень перебуває на стадії усунень, оскільки відповідач є неприбутковою бюджетною установою та власних надходжень він не має, тому для усунення порушень, які є багато вартісними, необхідне фінансування з бюджету Білоцерківської міської ради. Також, відповідач зазначив, що з моменту заснування Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №7 «Орлятко» Білоцерківської міської ради Київської області, не відбувалось реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою, які б зумовлювали обладнання приміщення закладу системою оповіщення. Тому виконання п.2 акту вважає недоцільним, оскільки чинне законодавство України не містить вимоги щодо обов`язкового обладнання приміщення системою оповіщення, якщо у такому приміщенні не відбувалось реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежного і пожежною небезпекою або така система оповіщення не була встановлена раніше. Щодо порушення п.7 та п.8, зазначених у акті, відповідач зазначив, що реконструкція прорізів у протипожежних перешкодах, котрі відокремлюють приміщення комори на 1-му поверсі та суміжні приміщення коридору (будівля ДНЗ), а саме протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості, та реконструкція протипожежного люку з нормованою межею вогнестійкості, не передбачені Технічним паспортом на громадський будинок ДНЗ «Орлятко». Самовільне виконання даних заходів керівником закладу дошкільного закладу дошкільної освіти призведе до порушення п.21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Тому дані порушення будуть усунені при отриманні відповідних дозволів і погодження у встановленому порядку проектної документації згідно вимог чинного законодавства та з наданням послуг організацією, яка має ліцензію.

Підготовчі засідання по справі неодноразово відкладалися у зв`язку з неявкою сторін через запровадження в Україні карантину Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 та подальшим його продовженням.

Протокольною ухвалою суду від 07.05.2020 було закрито підготовче засідання по справі та призначено до розгляду по суті на 20.05.2020.

Однак, від сторін знову надходили клопотання про відкладення розгляду справи через запровадження в Україні карантину Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 та подальшим його продовженням, у зв`язку з чим, розгляд справи неодноразово відкладався.

10.06.2020 від третьої особи, Білоцерківської міської ради, надійшли письмові пояснення, у якій вона зазначила, що з обставинами, викладеними в позовній заяві не погоджується, та пояснила, що відповідачем були усунені деякі порушення, зазначені у акті від 17.12.2019, обладнання будівля та приміщення ДНЗ системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуюванням людей 3-го типу є не доцільним, оскільки чинне законодавство України не містить вимоги щодо обов`язкового обладнання приміщення системою оповіщення, якщо у такому приміщенні не відбулась реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою або така система оповіщення не була встановлена раніше, деякі виявлені порушення неможливо виконати оскільки обладнання протипожежними дверми, люками з нормованою межею вогнестійкості не передбачено Технічним паспортом на громадський будинок ДНЗ "Орлятко" Білоцерківської міської ради, а решта порушень будуть усунені після отримання відповідного фінансування від місцевого бюджету. Однак, такий розподіл коштів буде відбуватися поступово. Третя особа наголосила, що зупинення роботи закладів освіти, а саме відповідача, унеможливіть навчання дітей у цих закладах освіти та фактично позбавить їх права на освіту, оскільки переведення дітей до інших навчальних закладів буде неможливим у зв`язку зі значною кількістю дітей та граничною проектною потужністю закладів освіти. Вважає, що потенційна загроза від вказаних порушень не повинна превалювати над реальним обмеженням конституційного права дітей на освіту, у випадку зупинення роботи закладу.

03.07.2021 та 09.07.2020 від позивача та відповідача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи акту позапланового заходу державного нагляду від 25.06.2020 №257 та актів про часткове усунення порушення, зазначених у акті від 17.12.2019.

17.07.2020 від третьої особи надійшли додаткові пояснення, у яких вона зазначила, що Білоцерківська міська рада вживає, в межах компетенції, всіх можливих заходів для усунення порушень зазначених у акті перевірки й позовній заяві та просить суд зважати на те, що станом на теперішній час позивачем було подано 23 позови проти закладів освіти комунальної власності міста Білої Церкви з вимогою зупинити роботу, а всього було перевірено 38 закладів освіти комунальної власності міста Білої Церкви. Зважаючи на обсяг коштів, які необхідні для усунення порушень, зазначених у позовних заявах та актах, зокрема, на встановлення автоматичної протипожежної сигналізації, незначний обсяг коштів місцевого бюджету та розміри видатків, які спрямовуються для запобігання поширенню й подоланню гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2, одночасно виділити кошти на усунення всіх пунктів порушень є неможливим. Такий розподіл коштів може і буде відбуватися поступово, на підтвердження чого посилалася на рішення Білоцерківської міської ради від 05 лютого 2020 року №5001-90-УІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 20 грудня 2019 р. №4768-86-УІІ «Про бюджет м. Біла Церква на 2020 рік» та рішення Білоцерківської міської ради від 30 серпня 2018 року №2543-55-УП «Про затвердження Білоцерківської міської цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на друге півріччя 2018-2022 роки». Також, Білоцерківська міська рада наголошувала, що освіта визнається однією з пріоритетних сфер соціально-економічного, духовного та культурного розвитку суспільства, а позивачем не доведено доцільність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи закладу дошкільної освіти, а відтак позбавлення права дітей на освіту. На цих підставах просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21.07.2020 було продовжено процесуальний строк підготовчого провадження до закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби та призначено підготовче судове засідання на 26.08.2020, яке за клопотанням сторін було відкладено на 15.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 15.09.2020 було закрито підготовче провадження у справі та призначений розгляд справи по суті на 05.10.2020.

В подальшому у судові засідання, призначені на 05.10.2020 та 22.10.2020 сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`являлись, тому суд, 22.10.2020, керуючись приписами статті 205 КАСУ перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

03.11.2020 через канцелярію суду надійшла заява від третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду через її сумнів щодо наявності у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, як позивача у даній категорії справ адміністративної процесуальної дієздатності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статей 47, 64, 65, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем`єр-Міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 № 1359, було здійснено позапланову перевірку щодо додержання та виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 7 «Орлятко» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар М. Грушевського, буд. 14, про що зазначається в рапорті начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Юрченка В.

13 грудня 2019 року було видане посвідчення № НОМЕР_1 на проведення позапланової заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 7 «Орлятко» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар М. Грушевського, буд. 14, головним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Сюрхою А.С., яке було вручено особисто під підпис завідувачці ОСОБА_1 16 грудня 2019 року.

17 грудня 2019 року за результатами позапланової перевірки був складений акт № 1047 щодо додержання суб`єктом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 16 порушень, а саме:

1)пункт 1.2, глава 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні - будівля та приміщення об`єкту не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм, а саме: пункту 7.2, додатку А (обов`язковий), таблиця А.1 ДБН В.2.5-56:2014;

2)пункт 1.2, глава 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні - будівля та приміщення об`єкту не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 3-го типу у відповідності до вимог діючих норм, а саме: пункту 4, додатку Б (обов`язковий), таблиця Б.1 ДБН В.2.5-56:2014;

3)пункт 2.31 глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (будівля ДНЗ);

4)підпункт 4, пункт 2.1, глава 2, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні - не здійснено технічне обслуговування наявної системи зовнішнього протипожежного водопостачання (пожежного гідранта) один раз на рік з випробуванням на тиск та витрату води з оформленням відповідного акту. (територія об`єкту);

5)пункт 1.21. глава 1, розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні - не здійснено перевірку пристроїв блискавкозахисту будівлі відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (будівля ДНЗ);

6)пункт 2.5, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (будівля ДНЗ, господарча будівля);

7)пункт 22, розділу ІІ пункт 2.3 глава 2 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - знижено клас вогнестійкості заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, котрі відокремлюють приміщення різного призначення, а саме приміщення комори на 1-му поверсі та суміжні приміщення коридору (будівля ДНЗ);

8)пункт 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні пункт 2.3 глава 2 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - знижено клас вогнестійкості заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, котрі відокремлюють приміщення різного призначення, а саме простір горища та суміжні приміщення ДНЗ (будівля ДНЗ);

9)пункт 22, розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні пункт 2.37 глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - у світових прорізах сходових клітин на кожному поверсі не забезпечено відкривні фрамуги (вікна) площею не менше 1,2 м2 з метою димовидалення (простір сходових клітин найменованих галерея №1 та галерея №2 в будівлі ДНЗ);

10)пункт 22, розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні пункт 2.37 глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - у просторі сходової клітини здійснено реконструкцію з улаштуванням адміністративного приміщення під сходами (будівля ДНЗ);

11)пункт 2.17, 2.23 глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2. (коридори 1-го, 2-го поверхів будівлі ДНЗ);

12)пункт 2.37 глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - відсутні пристрої для самозачинення та ущільнення дверей що ведуть до сходових клітин (простір сходових клітин найменованих галерея №1 та галерея №2 в будівлі ДНЗ);

13)пункт 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні пункт 2.37, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - з коридорів 1-го поверху до сходових клітин найменованих, як галерея №1 та галерея №2 демонтовано двері передбачені проектом (будівля ДНЗ);

14)пункт 2.9, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - для приміщень складського призначення не визначено категорію вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 (приміщення комори на 1-му поверсі та приміщення комори на підвальному поверсі будівлі ДНЗ; складські приміщення господарчої будівлі);

15)пункт 9.1 глава 9, розділ VІ Правил пожежної безпеки в Україні - під час зберігання різних речовин та матеріалів не враховано їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості, сумісність, а також ознаки однорідності речовин (три складських приміщення в господарчій будівлі);

16)пункт 9.1 глава 9, розділ VІ Правил пожежної безпеки в Україні - під час зберігання речовин та матеріалів їх розміщення не здійснено на стелажах або в штабелях з врахування нормованих відстаней між ними (три складських приміщення в господарчій будівлі).

Поряд з цим, на час розгляду справи більшість виявлених у ході перевірки порушень усунуто, що підтверджується наданим позивачем актом від 25.06.2020 №257.

Проте, залишилися не усунені 6 порушень, а саме:

1) пункт 1.2, глава 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні - будівля та приміщення об`єкту не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм, а саме: пункту 7.2, додатку А (обов`язковий), таблиця А.1 ДБН В.2.5-56:2014;

2) пункт 1.2, глава 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні - будівля та приміщення об`єкту не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 3-го типу у відповідності до вимог діючих норм, а саме: пункту 4, додатку Б (обов`язковий), таблиця Б.1 ДБН В.2.5-56:2014;

3) пункт 2.5, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (будівля ДНЗ, господарча будівля);

4) пункт 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні пункт 2.3 глава 2 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - знижено клас вогнестійкості заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, котрі відокремлюють приміщення різного призначення, а саме простір горища та суміжні приміщення ДНЗ (будівля ДНЗ);

5) пункт 22, розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні пункт 2.37 глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - у просторі сходової клітини здійснено реконструкцію з улаштуванням адміністративного приміщення під сходами (будівля ДНЗ);

6) пункт 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні пункт 2.37, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - з коридорів 1-го поверху до сходових клітин найменованих, як галерея №1 та галерея №2 демонтовано двері передбачені проектом (будівля ДНЗ).

Виявлення вказаних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акту; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних, транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил №1417).

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до розповсюдження вогню у разі виникнення пожежі та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

У письмових поясненнях третя особа - Білоцерківська міська рада зазначила, що питання щодо виділення коштів на автоматичну пожежну сигналізацію перебуває на розгляді, адже обсяг коштів міського бюджету обмежений і виділення коштів з міського бюджету відбувається поступово.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявленого порушення.

Суд схвально сприймає дії відповідача, внаслідок яких була усунута переважна більшість порушень, зафіксованих в акті перевірки від 17.12.2019 №1047, що свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Водночас, наведені обставини свідчать лише про спробу вирішити спірні питання, однак лише наміри по обладнанню приміщень системами протипожежного захисту не є доказом усунення порушення вимог протипожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаного порушення.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №7 «Орлятко» Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м.Біла Церква, бульвар М.Грушевського, 14 шляхом зобов`язання відповідача повністю упинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.12.2019 №1047.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 у справі №320/6592/19.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що таких документів сторонами до суду надано не було.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Доводи та заяву третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду через припущення, що у ГУ ДСНС у Київській області відсутні повноваження на звернення до суду з таким позовом, суд відхиляє з огляду на наступне.

Свою позицію Білоцерківська міська рада Київської області обґрунтовує тим, що територіальні органи виконавчої влади, у т.ч. позивач, не входять до системи центральних органів виконавчої влади, а утворюються як окремі юридичні особи цивільного права.

Водночас, ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України надає право звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів лише центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, відповідно до Положення про ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052.

Основними завданнями ДСНС України є:

- реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

- здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

- внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

- реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 Управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Головне управління підпорядковується ДСНС.

Персонал (кадри) Головного управління складають особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, та працівники, з якими укладається трудовий договір. Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та трудові відносини з працівниками регулюються відповідно до чинного законодавства.

Голова Київської обласної державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє у виконанні покладених на нього завдань.

Відповідно до п. 35 Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 Управління складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління ДСНС України у Київській області є належним позивачем в даній адміністративній справі, оскільки має право на звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 7 «Орлятко» Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ- 24222082) за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар М. Грушевського, 14, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17.12.2019 № 1047.

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ - 38537963, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8).

Відповідач: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №7 «Орлятко» Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 24222082), за адресою: Київська область, м.Біла Церква, бульвар Михайла Грушевського, буд. 14).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.