Рішення № 96502866, 26.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Житомир

справа № 240/21832/20

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Північного офісу Держаудитслужби до Державного підприємства "Грозинське" про стягнення коштів,-

встановив:

Північний офіс Держаудитслужби звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- стягнути з Державного підприємства "Грозинське" до Державного бюджету України кошти у сумі 131163,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Північним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінасово-господарької діяльності Державного підприємства «Грозинське» за період з 01.01.2016 по 31.08.2020, за результатами якої складено акт ревізії від 12.10.2020 №07-30/04, в якому зафіксовано порушення відповідачем п.17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (далі – Методика №786), у зв"язку з чим підприємством не перераховано до Державного бюджету України кошти у сумі 131163,87 грн, що становить 30% отриманих коштів від здачі в оренду нерухомого майна. На підставі акту ревізії від 12.10.2020 сформовано вимогу №06-07-17/3992 від 22.10.2020 про усунення порушень законодавства до 21.11.2020.

Однак, враховуючи те, що відповідач станом на момент звернення до суду не забезпечив погашення заборгованості, позивач відповідно до п.10 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», звернувся до суду в інтересах держави з метою стягнення у дохід держави коштів, одержаних за договорами, без встановлених законом підстав.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем .

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№8174/21), у якому зазначає, що особа, яка підписала позовну заяву не має права її підписувати, оскільки не додано довіреності чи іншого документу, що підтверджує її повноваження.

Щодо суті заявленого позову, відповідач заперечує проти його задоволення з тих підстав, що Державне підприємство «Грозинське» є збитковим підприємством, тому отримані кошти за результатами господарської діяльності першочергово вирішено направити на сплату заробітної плати працівникам підприємства. Зважаючи на те, що зобов"язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов"язаннями, то вказане, на думку відповідача, виключає відповідальність.

Щодо твердження відповідача про відсутність у начальника Людмили Костюк, яка підписала позовну заяву, повноважень на звернення до суду, то суд вважає його необґрунтованим, зважаючи на наступне.

Частина 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачає, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи) або через представника.

З огляду на вказане, особа може діяти в порядку самопредставництва, тільки якщо у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі чітко визначене право діяти від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Суд акцентує увагу на тому, що при зверненні Північного офісу Держаудитслужбид до суду з позовом за підписом начальника Людмили Костюк, в додатках до позовної заяви подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 уповноважена вчиняти дії від імені Північного офісу Держаудитслужби, у тому числі підписувати позовні заяви (а.с.15-19).

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що на виконання пункту п.3.2.5.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2020 року управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області в період з 28.09.2020 до 05.10.2020 проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Грозинське» за період з 01.01.2016 по 31.08.2020, за результатами якої складено акт від 12.20.2020 №07-30/04 (а.с. 23-33).

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2016 по 31.08.2020 згідно з банківськими виписками та платіжними дорученнями підприємство отримало кошти від здачі в оренду нерухомого майна 5-м суб"єктам господарювання на суму 437212,90 грн. Проте, правовідносини щодо оренди майна підприємства не оформлювались у встановленому законодавством порядку, а згідно з вимогами п.17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (далі – Методика №786), орендна плата перераховується до бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 30% до 70%, сума коштів яка недоотримана Державним бюджетом України становить 131163,87 грн.

Враховуючи викладене, ДП «Грозинське» в порушення п.17 Методики №786 нанесено матеріальну шкоду Державному бюджету України на суму 131163,87 грн (а.с.31).

На підставі акту ревізії від 12.10.2020 №07-30/04 позивачем складено та надіслано ДП «Грозинське» вимогу від 22.10.2020 №06-07-17/3992 про усунення порушень законодавства до 21.11.2020, шляхом перерахунку підприємством коштів на користь Державного бюджету України на загальну суму 131163,87 грн, що становить 30 % отриманих коштів від здачі в оренду нерухомого майна (а.с.21-22).

Державне підприємство «Грозинське» листом від 18.11.2020, що надійшов до позивача 23.11.2020 за вх.№06-07-17/3992, повідомило управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про те, що станом на 18.11.2020 ДП «Грозинське» веде збиткову господарську діяльність, в результаті якої виник прострочений борг з виплати заробітної плати працівникам підприємства. Також вказано, що після погашення заборгованості з оплати праці, підприємством в межах наявних коштів буде погашена вказана заборгованість в повному обсязі (а.с.20).

Зважаючи на те, що ДП «Грозинське» не забезпечило усунення вимог законодавства в добровільному порядку, шляхом перерахування до Державного бюджету України коштів у розмірі 131163,87 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі – Закон №2939-XII).

Відповідно до Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону №2939-XII визначено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Відповідно до пунктів 1, 7, 9, 10 частини 1 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно зі статтею 11 Закону №2939-XII плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” Кабінет Міністрів України постановою від 20 квітня 2006 року №550 затвердив Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі – Порядок №550).

Пунктами 1, 2, 4, 5 Порядку №550 визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання.

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Відповідно до пункту 16 Порядку №550 ревізія проводиться шляхом, зокрема, документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник об`єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта чи його заступником.

Згідно пунктами 35, 39, 40, 45, 49, 50, 52 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу державного фінансового контролю, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Після складення акта ревізії посадова особа органу державного фінансового контролю підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій, форма якого визначається Держаудитслужбою.

Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об`єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії, зокрема, особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об`єкта контролю.

Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об`єкта контролю зобов`язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

У міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об`єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган державного фінансового контролю ставить вимоги перед керівником об`єкта контролю та органом його управління щодо пред`явлення позовів до винних осіб.

За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема: звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об`єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об`єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону №2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Матеріали справи свідчать, що ДП «Грозинське» порушення законодавства, вказане у вимозі від 22.10.2020 №06-07-17/3992 протягом встановленого строку не виконало, доказів сплати до Державного бюджету України коштів у розмірі 131163,87 грн, що становлять 30 % отриманих коштів від здачі в оренду нерухомого майна за період з 01.01.2016 по 31.08.2020, суду не надало.

Щодо твердження відповідача про збитковість підприємства та першочерговість оплати праці працівникам підприємства, суд їх відхиляє, оскільки на момент винесення судового рішення у даній справі, доказів оскарження вимоги від 22.10.2020 №06-07-17/3992 до суду відповідачем не надано.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до предмету позову та враховуючи межі заявлених позовних вимог, не підлягають розгляду та дослідженню судом правовідносини щодо підстав виникнення встановленого контролюючим органом порушення ДП «Грозинське» вимог законодавства, а саме умов та обставин, що спричинили виникнення боргу перед Державним бюджетом України у розмірі 131163,87 грн.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач доказів сплати до Державного бюджету України коштів у розмірі 131163,87 грн, що становлять 30% отриманих коштів від здачі в оренду нерухомого майна за період з 01.01.2016 по 31.08.2020, суду не надав, то суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи положення до ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, як суб`єктом владних повноважень з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Північного офісу Держаудитслужби (вул.Січових Стрільців, 18, Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 40919579) до Державного підприємства "Грозинське" (вул.Путиліна, 9, Грозине, Коростенський район, Житомирська область,11542, код ЄДРПОУ 00724809) про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Грозинське» на користь Державного бюджету України кошти у розмірі 131163 (сто тридцять одна тисяча сто шістдесят три) грн 87 (вісімдесят сім) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 26 квітня 2021 року.

Суддя А.В. Горовенко