Рішення № 96502855, 26.04.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/18891/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсав" до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсав" (далі - ТОВ "Айсав") із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/300212/2 від 01.09.2020.

В обґрунтування позову зазначає, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 відкрите провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.12.2020.

01.12.2020 надійшов відзив представника відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснює, що митним постом «Житомир» Київської митниці Держмитслужби було складено картку відмови у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100530/2020/00584 з причин, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. ст. 52, 53 Митного кодексу України (далі - МК України), у зв`язку з тим, що товаросупровідні документи - відомості про витрати на транспортування товарів не базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, не містили інформації про вартість таких витрат та про включення їх до митної вартості оцінюваних товарів. Враховуючи наведене, відповідно до вимог ст. 55 МК України прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/300212/2 від 01.09.2020.

01.12.2020 підготовче судове засідання було відкладене на 29.12.2020 у зв`язку з неявкою представника позивача.

28.12.2020 надійшла заява представника відповідача про розгляд справи в письмовому провадженні.

29.12.2020 представник позивача у підготовчому засіданні надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Суд ухвалою, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 29.12.2020, постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

16.01.2021 суд було винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

ТОВ "Айсав", код ЄДРПОУ - 43721875, зареєстроване відповідно до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Одним з видів діяльності підприємства позивача є за кодом КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

10.08.2020 між позивачем та фірмою Dikey Grup Mimarlik Muhendisilik Yapi San/ Ve Tic/ Ltd/STI (продавець, Республіка Туреччина) було укладено контракт №1/100820 на поставку меблів (а.с.8-10). Відповідно до умов договору продавець зобов`язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити меблі у кількості та за ціною вказаною в інвойсі. Ціна товару встановлюється в доларах США, на кожну окрему партію складається інвойс, в ціну товара входять вартість тари, упаковки, маркування, завантаження, митних формальностей та його вивозу, та витрати транспортування в порт.

01.09.2020 до митного посту «Житомир» Київської митниці Дермитслужби уповноваженою особою декларантом Томашевським Г.А. надано електронну митну декларацію (далі ЕМД), яка зареєстрована за №UA10530/2020/041946 з метою митного оформлення товару:

№ 1 «Меблі дерев`яні, виготовлено з МДФ для спальних кімнат», код УКТЗЕД - 9403500000, митна вартість визначена за основним методом - 1,23 доларів США за кілограм;

№ 2 «Меблі дерев`яні, для сидіння з МДФ, оббиті тканиною», код УКТЗЕД - 9401610000, митна вартість визначена за основним методом - 3,11 доларів США за кілограм;

№ 3 «Меблі дерев`яні, для сидіння з МДФ, оббиті тканиною, які перетворюються на ліжка-розкладаються», код УКТЗЕД - 9401400000, митна вартість визначена за основним методом - 3,02 доларів СІЛА за кілограм;

№ 4 «Меблі дерев`яні, виготовлено з МДФ що використовуються в установах», код УКТЗЕД - 9403309900, митна вартість визначена за основним методом - 1,50 доларів США за кілограм;

№ 5 «Меблі дерев`яні, виготовлено з МДФ для столових та житлових кімнат», код УКТЗЕД - 9403601000, митна вартість визначена за основним методом - 1,69 доларів США за кілограм;

№ 6 «Матраци, латексні (з пористої гуми», код УКТЗЕД - 9404211000, митна вартість визначена за основним методом - 2,01 доларів США за кілограм;

№ 7 «Дзеркала скляні, у рамах», код УКТЗЕД - 7009920000, митна вартість визначена за основним методом - 1,44 доларів США за кілограм;

№ 8 «Меблі дерев`яні, виготовлено з МДФ для кімнат», код УКТЗЕД - 9403609000, митна вартість визначена за основним методом - 1,25 доларів США за кілограм, що надійшов на адресу ТОВ «АЙСАВ» (код ЄДРПОУ 43721875).

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано такі документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1/100820 від 10.08.2020;

- рахунок-фактура № DKY2020000000007 від 19.08.2020;

- пакувальний лист б/н від 19.08.2020;

- коносамент № МЕ0820072271 від 17.07.2020;

- автотранспортна накладна № 2008210012-1 від 21.08.2020;

- банківські платіжні документи № 88 від 14.08.2020 та № 89 від 17.08.2020;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № 132 від 28.08.2020;

- додаткова інформація (е-фактура від 19.08.2020).

Відповідачем відмовлено в прийнятті митної декларації та митному оформленні карткою відмови № UA100530/2020/00584 (а.с.36-37) і прийнято рішення про коригування митної вартості від 01.09.2020 № UA100000/2020/300212/2 (а.с. 31-35).

Митним постом «Житомир» Київської митниці Держмитслужби було складено картку відмови у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100530/2020/00584 з причин, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. ст. 52, 53 МК України.

В результаті прийняття спірного рішення про коригування митної вартості від 01.09.2020 була збільшена сума митних платежів на 6307,76 дол. США, яка була сплачена позивачем відповідно до платіжних доручень (а.с. 27-30).

Позивач, вважаючи спірне рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 МК України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 МК України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 МК України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 МК України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 МК України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 МК України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 МК України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 МК України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 МК України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що відсутність належних документів щодо надання транспортних витрат є підставою для коригування митної вартості товару.

Як зазначає представник відповідача у відзиві: відповідно до відомостей, що містилися у автотранспортній накладній № 2008210012-1 від 21.08.2020 перевізником оцінюваного товару є «Orion Logjistics» LTD. Разом з тим, для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надана довідка транспортних витрат №132 від 28.08.2020, що складена особою - Forza Logistica SRL, що відповідно до даних автотранспортної накладної не здійснювала перевезення товарів. Крім того, довідка транспортних витрат № 132 від 28.08.2020 не містила інформацію про товари, що транспортувалися, їх вагу, посилання на будь-який товаросупровідний документ, а також не містила інформацію про замовника послуг з перевезення товарів. Враховуючи наведене, зазначена довідка не могла вважатися достатнім та допустимим доказом фактично понесених покупцем товару витрат на транспортування саме оцінюваних товарів. Таким чином відомості про витрати на транспортування товарів не базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавило митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

На вимогу митного органу позивачем надано копію митної декларації країни відправлення №20161700EX007035 від 21.08.2020. Зазначений документ не усунув виявлені розбіжності. Відповідно до відомостей, що містилися у даному документі товар постачається на умовах EXW Inegol (Турція). Згідно із товаросупровідними документами та даними графи 20 митної декларації товар постачається на умовах EXW Анкара. Відстань між даними населеними пунктами автомобільними шляхом становить 342 км. Виявлені розбіжності можуть впливати на правильності визначення митної вартості (обрахунок її складової - витрат транспортування), що пов`язано із імовірно іншим маршрутом слідування - транспортного засобу. Крім того, даний документ не містив інформацію про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, а також причини не включення їх до митної вартості.

Позивач у письмових поясненнях вказав, що питань щодо контрактної вартості товару у митного органу не виникало, виникли лише питання щодо вартості навантаження та транспортування, а тому митний орган мав застосувати метод 2-г, а саме додавання вартості перевезень до ціни контракту.

Як пояснює представник відповідача у відзиві - методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митним органом; методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 6 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній митними органами вартості товарів).

Стосовно застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України позивачем, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2-8 вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідно до укладеного контракту №1/100820 на поставку меблів продавець вказує в інвойсі - ціну товару в яку входять вартість тари, упаковки, маркування, завантаження, митних формальностей та його вивозу, та витрати транспортування в порт. Документи щодо витрат на транспортування, які надав позивач не підтверджують належним чином ці витрати, що і слугувало підставою для коригування митної вартості товару.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх позовних вимог, натомість відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Айсав".

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог - судовий збір, сплачений позивачем, у даній адміністративній справі відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовується позивачу.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙСАВ" (вул.Михайлівська, 20, оф.408, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ: 437211875) до Київської митниці Держмитслужби України (бульвар Вацлава Гавела, 8- А, м.Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ: 39422888) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Рішення суду складено у повному обсязі: 26 квітня 2021 року.