Ухвала суду № 96501774, 23.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

23 квітня 2021 р. Справа № 120/3521/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви Селянського (фермерського) господарства "Наша справа" в особі голови ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Наша справа" в особі голови ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтям 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, згідно пунктів 4, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. А у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача.

Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області № 68385/32067574/2 від 15.12.2020 року, яким, як зазначає позивач, відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, із долученої до матеріалів позовної заяви копії оскаржуваного рішення № 68385/32067574/2 від 15.12.2020 року слідує, що предметом його розгляду була скарга платника податку на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Цим рішенням скаргу платника залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін, а саме рішення прийнято комісією ДПС України.

Тобто, позивачем оскаржується рішення не про відмову у реєстрації податкової накладної, а про залишення без задоволення його скарги на рішення комісії регіонального рівня.

Разом із тим, виклад обставин якими обґрунтовується позов фактично стосується протиправності рішення комісії регіонального рівня - ДПС у Вінницькій області за № 2187181/32067574 від 01.12.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 16.09.2020 року в ЄРПН. Проте, таке рішення позивачем не оскаржується.

Водночас, суд враховує, що в межах спірних правовідносин цілком обґрунтовано першочергово здійснити оцінку прийнятого рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної. Водночас, питання оскарження рішення за № 68385/32067574/2 від 15.12.2020 року лише констатує незмінність факту, встановленого попереднім рішенням контролюючого органу.

Суд зазначає, що оскільки рішенням комісії центрального рівня № 68385/32067574/2 від 15.12.2020 року скаргу позивача залишено без задоволення, тому рішення комісії регіонального рівня - ДПС у Вінницькій області № 2187181/32067574 від 01.12.2020 року є чинним та має безпосередній вплив на права та інтереси позивача.

Відтак позивачу необхідно визначитись, які саме рішення контролюючого органу є предметом розгляду даного спору: рішення комісії центрального рівня про відмову в задоволенні скарги позивача чи рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

У випадку зміни позовних вимог, позивачу необхідно викласти зміст заявленого позову у новій редакції з додержанням вимог статей 160, 161 КАС України.

Також суд зазначає, що самого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2020 року до матеріалів позовної заяви позивачем не додано, а також не вказано про неможливість його подання, що додатково свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленими статтям 160, 161 цього Кодексу.

Також у позовній заяві, позивачем зазначено, що досудового врегулювання спору ним не виживалося, однак з таким твердженням суд не погоджується.

Згідно пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Повноваження зазначених комісії щодо реєстрації чи відмови у реєстрації податкових накладних визначені у пункті 20 цього Порядку, а сам порядок прийняття таких рішень визначено в пункті 23 Порядку.

Разом із тим повноваження комісії центрального рівня щодо розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації визначені відповідним Порядком, затвердженим також постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117. Згідно пункту 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень, зокрема: залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Тобто, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 визначено порядок прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а також порядок адміністративного оскарження цього рішення до комісії центрального рівня та прийняття останньою відповідного рішення за результатами розгляду скарги платника.

Як встановлено судом, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня, за результатами якого, рішенням ДПС України № 68385/32067574/2 від 15.12.2020 року його скаргу залишено без задоволення, а саме рішення №2187181/32067574 від 01.12.2020 року без змін.

Частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Більше того, у ході перегляду судових рішень у справі №1.380.2019.006119 (адміністративне провадження №К/9901/13872/20) Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.07.2020 року дійшов аналогічних висновків, сформулювавши правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом вище, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення №2187181/32067574 від 01.12.2020 року, однак, рішенням ДПС України № 68385/32067574/2 від 15.12.2020 року його скаргу залишено без задоволення, а саме рішення без змін, однак, до суду останній звернувся лише 19.04.2021 року, тобто із пропуском тримісячного строку звернення, визначено частиною 4 статті 122 КАС України.

При цьому, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не подано.

Як зазначалося судом, згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

З огляду на вказане, позивач повинен подати клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою частини 1 статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Наша справа" в особі голови ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна