Рішення № 96500550, 21.04.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Справа № 915/940/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Кнауб А.А.

представники сторін у засідання не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/940/20

за позовом фізичної особи-підприємця Микитовича Івана Андрійовича,

АДРЕСА_1 ;

до товариства з обмеженою відповідальністю "НАВАЛЬ ПАРК",

вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 189196 грн. 09 коп.

В С Т А Н О В И В:

Фізичною особою-підприємцем Микитовичем Іваном Андрійовичем пред`явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "НАВАЛЬ ПАРК" грошових коштів у загальній сумі 189196 грн. 09 коп., із яких: 150037 грн. 50 коп. - основний борг; 26628 грн. 48 коп. - пеня; 5980 грн. 93 коп. - 3 % річних; 6549 грн. 18 коп. - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" грошових зобов`язань за укладеним з позивачем договором від 07.05.2018 № 3657 на виконання робіт (надання послуг) (далі - договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню в порядку 5.1 договору, а також здійснені нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Підприємець Микитович також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

За такими вимогами ухвалою від 15.07.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; у подальшому ухвалою від 11.09.2020 вирішено справу № 915/940/20 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 07.10.2020.

Ухвалою від 07.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 18.11.2020.

Ухвалою від 18.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 09.12.2020.

Ухвалою від 09.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 27.01.2021.

В судовому засіданні в даній справі 27.01.2021 та 23.02.2021 оголошувалася перерва; ухвалою від 24.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 21.04.2021.

ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" у відзиві від 12.08.2020 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням на відсутність заборгованості перед позивачем у зв`язку з безумовним зменшенням суми, що підлягає оплаті, на суму штрафних санкцій в порядку п. 10.3 договору.

Так, відповідач указує, що фактичне прийняття робіт за договором відбулося не 24.12.2018, як стверджує позивач, а значно пізніше ? 29.03.2019 (з порушенням обумовлених договором строків виконання робіт); при цьому, пунктом 10.3 договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання робіт сплачує замовнику неустойку у розмірі 1% від вартості робіт, що зазначені у п. 3.1 договору, за кожен день прострочення виконання зобов`язань, і при здійсненні остаточного розрахунку за виконання робіт сума, яка підлягає оплаті виконавцю зменшується на суму штрафу, що підлягає оплаті на користь замовника, а зобов`язання замовника з оплати вартості робіт вважаються виконаними зі сторони замовника у повному обсязі.

Відповідач пояснює, що розрахований ним розмір санкцій за порушення підприємцем Микитовичем строків виконання договірних робіт склав суму 1150287 грн. 50 коп., яка є значно більшою ніж сума заборгованості ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" зі сплати вартості договірних робіт (150037 грн. 50 коп.), а тому указана сума була зарахована товариством в рахунок сплати позивачем штрафних санкцій за простроченням виконання договірних зобов`язань.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з?явилися; їх явка обов`язковою не визначалася.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 07.05.2018 № 3657 на виконання робіт (надання послуг) (договір), згідно умов якого підприємець Микитович (виконавець) зобов`язався виконати роботи (надати послуги) по монтажу в проектний стан технологічного обладнання ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" (замовника) згідно 3/17.00.000-ТХ та 17/17.00.000-ТХ (далі ? роботи); виконавець прийняв на себе відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт, а замовник ? зобов`язався забезпечити виконавця фронтом робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно умов договору (п. 1.1 договору).

Склад, обсяг та вартість робіт, які доручаються виконавцю, визначені договірною ціною (додаток № 1), підписаною сторонами, яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Строки виконання робіт по договору ? 45 календарних днів з моменту підписання договору та сплати авансу на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.1 договору).

Фактичний строк виконання робіт визначається датою підписання комісією у складі представників замовника та виконавця акту приймання-сдачі виконаних робіт (п. 2.2 договору).

Вартість робіт по договору становить 500125 грн.; вартість робіт включає в себе виконання повного комплексу робіт, передбачених договірною ціною та не включає вартість ресурсів та матеріалів (п. 3.1 договору).

Оплата замовником робіт, що виконуються по договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, указаний в рахунку (п. 3.5 договору).

Виконавець приступає до виконання робіт на протязі одного календарного дні з моменту підписання договору та сплати авансу на розрахунковий рахунок виконавця (п. 4.1 договору).

Виконавець виконує роботи у відповідності до договірної ціни, а також у відповідності до вимог та умов, передбачених договором (п. 4.3 договору).

Після завершення усіх погоджених робіт виконавець направляє замовнику письмове повідомлення про їх закінчення та готує акт приймання-сдачі виконаних робіт; замовник після отримання указаного у п. 4.4 договору повідомлення на протязі одного робочого дня направляє комісію для приймання робіт та оформлює акт приймання-сдачі робіт (п.п. 4.4-4.5 договору).

Якість виконаних по даному договору робіт повинна відповідати вимогам існуючих ГОСТів, ДБН, СНіП та ТУ або іншої нормативно-технічної документації на роботи, погодженої замовником. Приймання робіт після їх завершення здійснюється представником замовника, після отримання замовником повідомлення виконавця про виконання робіт, у відповідності до діючих норм та правил законодавства України (п. 7.1 договору).

Фактичний строк закінчення робіт визначається датою підписання сторонами акту приймання-сдачі виконаних робіт, які підписуються комісією (п. 7.2 договору).

Замовник зобов`язаний на протязі одного робочого дня з моменту отримання повідомлення згідно п. 7.1 договору оглянути виконану виконавцем згідно договору роботу, провести випробування, прийняти її та підписати наданий виконавцем акт приймання-сдачі робіт у строки, обумовлені у п. 5.2.1 договору (п. 7.3 договору).

У відповідності до п. 5.2.1 договору, замовник зобов`язаний при відсутності зауважень до якості виконаних робіт на протязі одного робочого дня підписати виконавцю акт приймання-сдачі робіт, передбачений пунктом 4.5 договору.

Якщо при приймання робіт будуть виявлені явні недоліки у роботі, відступи від умов договору або інші дефекти (далі ? недоліки), що виникли з вини виконавця, замовник має право не підписувати акт приймання-сдачі виконаних робіт та не здійснювати оплату неякісно виконаних робіт до усунення недоліків. Усунення неякісно виконаних робіт здійснюється виконавцем за свій рахунок у строки, встановлені в акті (п. 7.4 договору).

У випадку виникнення між замовником та виконавцем спору відносно недоліків виконаних робіт або їх причин, на вимогу будь-якої із сторін має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе виконавець, крім випадків, якщо експертизою встановлена відсутність порушень умов договору або причинного зв`язку між діями виконавця та виявленими недоліками. У таких випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертиза призначена за згодою сторін ? обидві сторони порівну (п. 7.5 договору).

За порушення умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством (п. 10.1 договору).

Замовник у випадку прострочення оплати робіт виконавцю сплачує останньому пеню в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення та не звільняється від виконання своїх зобов`язань по договору, крім випадків, передбачених договором (п. 10.2 договору).

Виконавець у випадку порушення строків виконання робіт сплачує замовнику неустойку в розмірі 1 % від вартості робіт, указаної у п. 3.1 договору, за кожен день прострочення виконання зобов`язань. Сума неустойки зазначається у довідці-розрахунку, який направляється замовником шляхом відправки листа з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу виконавця або за допомогою електронної пошти, указаної в договорі. Не отримання листа не зупиняє утримання штрафу в порядку, передбаченому даним договором. Сплата штрафу здійснюється наступним шляхом: при проведенні остаточного розрахунку за виконані роботи сума, що підлягає сплаті замовником по договору, зменшується на суму штрафу, що підлягає до сплати з боку виконавця. При цьому, зобов`язання замовника по оплаті робіт, передбаченій договором, вважаються виконаними з боку замовника у повному обсязі. У випадку недостатності суми, що підлягає до остаточної сплати за виконані роботи, необхідної для повного погашення розміру штрафу, виконавець зобов`язаний сплатити різницю непогашеної частини штрафу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника, указаний в договорі, самостійно або на підставі письмової вимоги замовника (п. 10.3 договору).

Виконавець звільняється від відповідальності за порушення строків виконання робіт, якщо це порушення викликане порушенням своїх обов`язків і зобов`язань по договору замовником, невиконання яких останнім безпосередньо вплинуло, впливає або може у подальшому вплинути на строки виконання робіт виконавцем (п. 10.4 договору).

Якщо виконавець у процесі виконання робіт виявляє прорахунки та (або) недоліки у проектній документації, указаній замовником, які можуть негативно вплинути на якість та строки виконання робіт, виконавець інформує про це замовника у письмовій формі на протязі двох календарних днів з моменту виявлення вищевказаних негативних обставин. Якщо замовник після цього у письмовій формі продовжує наполягати на продовженні виконання робіт, виконавець не несе відповідальність за можливі наслідки того, про що він попередив замовника. Якщо виконавець не попередив замовника про наявність вищевказаних прорахунків та недоліків, які він виявив або які йому належало виявити в силу своїх професійних обов`язків, виконавець несе відповідальність за їх наслідки (п. 10.10 договору).

Якщо під час виконання робіт стане очевидним, що роботи не будуть виконані відповідним чином, замовник має право встановити виконавцю строк для усунення недоліків, а при невиконанні виконавцем цих вимог ? відмовитись в односторонньому порядку від даного договору та вимагати компенсації збитків, а також повернення коштів у порядку, передбаченому п. 10.9 даного договору, або доручити виправлення третій особі за рахунок виконавця (з відповідним автоматичним зменшенням загальної суми цього договору на вартість робіт по такому виправленню) (п. 10.12 договору).

Сторонами погоджено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині невиконаних зобов`язань ? до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 13.1 договору).

У відповідності до додатку № 1 до договору "Протокол погодження договірної ціни" сторонами погоджено, що вартість робіт по даному договору складає 500125 грн.; вартість робіт включає в себе виконання повного комплексу робіт, передбачених договірною ціною (п. 1 додатку № 1 до договору).

Оплата вартості робіт по даному договору здійснюється наступним шляхом:

- аванс у розмірі 30 % ? 150037 грн. 50 коп. здійснюється на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами договору;

- аванс у розмірі 40 % ? 200050 грн. здійснюється на протязі 20-ти банківських днів з моменту перерахування авансу, указаного у п. 2.1 протоколу, а також підписання сторонами проміжного акту приймання-сдачі робіт;

- остаточний розрахунок 30 % ? 150037 грн. 50 коп. здійснюється на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-сдачі остаточно виконаних робіт (п. 2 додатку № 1 до договору).

У подальшому до договору укладено додаткову угоду від 26.06.2018 № 1, згідно умов якої сторонами погоджено змінити пункт 3.4 договору, визначивши, що виконавець при виконанні робіт по даному договору використовує власні ресурси. Ресурси, необхідні для виконання робіт, надає замовник, оформивши акт приймання-передачі давальницької сировини (додаток № 2).

Згідно поданої підприємцем Микитовичем виписки по рахунку останнього за період 01.11.2018-31.12.2018, на виконання умов договору ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" 11.05.2018 перераховано позивачу 100000 грн. з призначенням "за монтаж обладнання доплата зг. рах. № 3657-11-05-18 від 11.05.18 Без ПДВ", а 26.06.2018 ? 50037 грн. 50 коп. із призначенням "за монтаж обладнання доплата зг. рах. № 3657-11-05-18 від 11.05.18 Без ПДВ".

Отже, аванс у розмірі 30 % від вартості договору у загальній сумі 150037 грн. 50 коп. перерахований відповідачем підприємцю Микитовичу у повному обсязі 26.06.2018.

У подальшому ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" 14.08.2018 перераховано позивачу 100000 грн. з призначенням "За ремонтні роботи зг. дог.№3657 від 07.05.18. Без ПДВ", а 19.09.2018 ? 100050 грн. із призначенням "За монтаж технологічного обладнання зг. дог.№3657 від 07.05.18. Без ПДВ".

Отже, аванс у розмірі 40 % від вартості договору у загальній сумі 200050 грн. коп. перерахований відповідачем підприємцю Микитовичу у повному обсязі 19.09.2018.

Судом також встановлено, що ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" 06.11.2018 перераховано позивачу 50000 грн. з призначенням "За монтаж технологічного обладнання зг. дог.№3657 від 07.05.18. Рах 3657-31-10-18 Без ПДВ". Разом із тим, позивач у складеному ним акті звіряння розрахунків сторін станом на 01.01.2019 відніс указану оплату до іншого укладеного між сторонами договору від 05.11.2015 № 3848.

Крім того, ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" у відзиві також указує про наявність лише чотирьох сплат по договору № 3657: від 11.05.2018 у сумі 100000 грн., від 26.06.2018 у сумі 50037 грн. 50 коп., від 14.08.2018 у сумі 100000 грн. та від 19.09.2018 у сумі 100050 грн.

За такого суд визнає, що загалом по договору від 07.05.2018 № 3657 ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" сплачено підприємцю Микитовичу грошові кошти в сумі 350087 грн. 50 коп.

За твердженнями позивача, ним належним чином виконано роботи за договором, проте ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" не здійснено остаточний розрахунок у сумі 150037 грн. 50 коп., який, на думку підприємця Микитовича, мав відбутися у строк до 05.03.2019.

Викладені обставини є підставою для звернення підприємця Микитовича до суду з позовом у даній справі.

Законодавством передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу; у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Законодавством визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 2 ст. 614 ЦК України, ч.ч. 3, 4 ст.13 ГПК України).

Виходячи з умов пункту 2.1 договору, згідно якого роботи мали бути виконаними у строк 45 календарних днів з моменту підписання договору та сплати авансу на розрахунковий рахунок виконавця, а також з того, що остаточна сплата авансу по договору відбулася 19.09.2018, позивач мав виконати обумовлені у договорі роботи у строк до 03.11.2018 включно (19.09.2018 + 45 календарних днів).

Матеріали справи містять складений позивачем акт наданих за договором послуг від 24.12.2018 на суму 500125 грн., підписаний ним в односторонньому порядку та скріплений печаткою позивача.

За твердженнями підприємця Микитовича, після виконання належним чином обумовлених договором робіт, ним складено указаний вище акт виконаних робіт та направлено його замовнику поштою разом із листом від 12.02.2019.

В якості доказу направлення на адресу ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" акту виконаних робіт від 28.12.2018 позивачем подано суду копію рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, в якому зазначена дата вручення ? 28.02.2019.

Разом із тим, суд визнає, що зазначене вище повідомлення про вручення неможливо визнати належним доказом направлення підприємцем Микитовичем відповідачу акту виконаних робіт від 28.12.2018.

Так, у відповідності до п.п. 59, 61, 108 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Поштові відправлення з позначкою "З описом" та поштові відправлення, щодо яких складено відповідний акт, розкриваються працівником поштового зв`язку у присутності одержувача на його вимогу.

У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не буде виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв`язку складає акт у трьох примірниках, який підписується ним, керівником об`єкта поштового зв`язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу.

У разі коли одержувач не вимагає розкриття поштового відправлення, що надійшло з позначкою "З описом", перевірці підлягає лише його маса, про що працівник поштового зв`язку робить позначку на зворотному боці повідомлення про надходження, яка засвідчується підписом одержувача.

Із змісту наведених положень вбачається, що при прийманні внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення відповідність вкладення опису перевіряється відповідальними працівниками поштового зв`язку. Відносно рекомендованих поштових відправлень без опису вкладення такого обов`язку законодавство не передбачає.

Ураховуючи викладене, а також заперечення відповідача щодо тримання від підприємця Микитовича в указаному поштовому відправленні саме акта наданих послуг від 28.12.2018, суд визнає, що позивачем не доведено направлення на адресу ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" у рекомендованому листі саме зазначеного акта.

Крім того, суд звертає увагу на те, що датою відправлення на зазначеному вище рекомендованому повідомленні про вручення є 14.02.2019, тоді як акт наданих послуг датований 28.12.2018.

Суд також звертає увагу на те, що позивачем не подано суду доказів направлення замовнику письмового повідомлення про закінчення договірних робіт у відповідності до п.п. 4.4, 7.1 договору, що мало б зумовити виникнення у ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" обов`язку на протязі одного робочого дня направити комісію для приймання робіт та оформити акт приймання-сдачі робіт.

Поряд із викладеним матеріали справи містять акт наданих послуг від 29.03.2019, який підписаний як представником ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК", так і підприємцем Микитовичем, а також скріплений печатками обох сторін.

У судовому засіданні судом досліджено як оригінал акту від 28.12.2018, так і оригінал акту від 29.03.2019, та встановлено, що обидва документи виготовлені на трьох окремих аркушах. При цьому третій аркуш акту від 28.12.2018 містить лише підпис позивача та відбиток печатки позивача, а третій аркуш акту від 29.03.2019 містить як підпис та відбиток печатки позивача, так і підпис представника відповідача та відбиток печатки ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК". Дійсність підписів та відбитків печаток сторонами не оспорюється.

Крім того, відповідачем на підтвердження доводів про фактичне прийняття договірних робіт лише 29.03.2019 подано копії вимоги від 23.05.2019 № 56, в якій ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" вимагав у підприємця Микитовича сплати неустойки за договором в сумі 1150287 грн. 50 коп. з посиланням на несвоєчасне виконання позивачем договірних робіт, а також додатку до цієї вимоги ? розрахунку неустойки за період 11.08.2018-28.03.2019.

На підтвердження направлення зазначених документів підприємцю Микитовичу відповідачем подано копію накладної експрес-доставки "Меркурій" за № R1053465, датовану 27.05.2019. Хоча указане поштове відправлення не містить опису вкладення, його одержання позивачем не заперечується.

За твердженнями представника відповідача, у зв`язку з виявленням в процесі виконання договірних робіт недоліків, а також у зв`язку з ухиленням підприємця Микитовича від усунення цих недоліків, ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" у порядку п. 10.2 замовлено виконання цих робіт у ТОВ "Елеваторпромсервіс", яким їх і виконано згідно актів від 10.01.2019 № 15 на суму 56700 грн. та від 26.02.2019 № 18 на суму 21000 грн.

На підтвердження виявлення недоліків у виконаних позивачем роботах ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" подано копію акту від 22.10.2018, складеного представниками ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" та ТОВ "Елеваторпромсервіс", згідно якого при перевірці обладнання на предмет правильності виконаних монтажних робіт монтажною організацією ФОП "Микитович" було виявлено ряд недоліків.

Разом із тим, указаний вище акт складений за відсутності представника підприємця Микитовича і матеріали справи не містять ні доказів направлення відповідачем підприємцю Микитовичу повідомлення про виявлені недоліки, ні передбаченого пунктом 7.4 договору акту, складеного сторонами, із зазначенням строку на усунення відповідних недоліків. Матеріали справи також не містять висновку експертизи, передбаченої пунктом 7.5 договору, та доказів того, що ТОВ "Елеваторпромсервіс" є експертною установою.

При цьому договором не передбачено можливості встановлення наявності або відсутності недоліків у виконаних роботах замовником в односторонньому порядку за участі третіх осіб.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

В даному випадку суд визнає, що наявні у матеріалах справи докази дозволяють дійти висновку про фактичне прийняття ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" виконаних підприємцем Микитовичем робіт 29.03.2019.

При цьому, з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів того, що підприємцем Микитовичем у порядку п.п. 4.4, 7.1 договору до 29.03.2019 направлялися відповідачу письмові повідомлення про закінчення договірних робіт, суд визнає, що позивачем не подано доказів належного виконання умов договору щодо своєчасного виконання робіт до 29.03.2019.

Отже, датою фактичного закінчення позивачем договірних робіт у відповідності до п. 7.2 договору належить вважати 29.03.2019.

За такого, з урахуванням викладеного вище висновку суду про обов`язок позивача виконати обумовлені у договорі роботи у строк до 03.11.2018 включно, прострочення виконання підприємцем Микитовичем договірних зобов`язань склало 145 днів (04.11.2018-28.03.2019).

Як зазначалося вище, пунктом 10.3 договору передбачено, що виконавець у випадку порушення строків виконання робіт сплачує замовнику неустойку в розмірі 1 % від вартості робіт, указаної у п. 3.1 договору, за кожен день прострочення виконання зобов`язань. Сума неустойки зазначається у довідці-розрахунку, який направляється замовником шляхом відправки листа з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу виконавця або за допомогою електронної пошти, указаної в договорі. Не отримання листа не зупиняє утримання штрафу в порядку, передбаченому даним договором. Сплата штрафу здійснюється наступним шляхом: при проведенні остаточного розрахунку за виконані роботи сума, що підлягає сплаті замовником по договору, зменшується на суму штрафу, що підлягає до сплати з боку виконавця. При цьому, зобов`язання замовника по оплаті робіт, передбаченій договором, вважаються виконаними з боку замовника у повному обсязі. У випадку недостатності суми, що підлягає до остаточної сплати за виконані роботи, необхідної для повного погашення розміру штрафу, виконавець зобов`язаний сплатити різницю непогашеної частини штрафу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника, указаний в договорі, самостійно або на підставі письмової вимоги замовника.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Указана у п. 10.3 договору неустойка, яка обчислюється в розмірі 1 % від вартості робіт, указаної у п. 3.1 договору, за кожен день прострочення виконання зобов`язань, за своїм змістом відповідає наведеному вище визначенню пені.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що за прострочення виконання підприємцем Микитовичем договірних робіт ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" дійсно має право на нарахування пені в порядку п. 10.3 договору та зменшення при проведенні остаточного розрахунку за виконані роботи суми, що підлягає сплаті замовником по договору, на суму цієї пені.

Разом із тим, при визначенні розміру такої пені належить прийняти до уваги те, що, згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, яка є спеціальною нормою, що регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Викладене кореспондується з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", згідно яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені, облікованої у відповідності до п. 10.3 договору, не може бути більшим гранично допустимого розміру пені, встановленого законодавством, а саме, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду, виконаним з урахуванням наведених вище положень законодавства та визначеного судом періоду прострочення (04.11.2018-28.03.2019), у програмі "IpLex", у відповідача внаслідок неналежного виконання підприємцем Микитовичем договірних зобов`язань щодо строку виконання робіт виникло право вимагати сплати пені в сумі 71524 грн. 73 коп.

Отже, на указану суму належить зменшити підлягаючу до сплати відповідачем суму основного боргу за виконані роботи.

Таким чином, заборгованість ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" перед підприємцем Микитовичем за виконані роботи по договору складає суму 78512 грн. 77 коп. (150037 грн. 50 коп. ? 71524 грн. 73 коп.), і указану суму суд визнає підлягаючою до стягнення з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" пені , 3 % річних та інфляційних втрат, суд приходить до такого.

Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У відповідності до п. 10.2 договору, замовник у випадку прострочення оплати робіт виконавцю сплачує останньому пеню в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення та не звільняється від виконання своїх зобов`язань по договору, крім випадків, передбачених договором (п. 10.2 договору).

Судом в даному випадку також приймається до уваги, що розмір пені, облікованої у відповідності до умов договору, не може бути більшим гранично допустимого розміру пені, встановленого законодавством ? у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ураховуючи викладене, а також фактичне прийняття договірних робіт відповідачем 29.03.2019 та встановлений пунктом 2 додатку № 1 до договору обов`язок відповідача здійснити остаточний розрахунок на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-сдачі остаточно виконаних робіт, суд визнає, що кінцевим строком розрахунку по договору було 01.04.2019.

Отже, прострочення розрахунку виникло з 02.04.2019, і саме з цієї дати можливе здійснення на суму заборгованості нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 10.2 договору.

Ураховуючи те, що позивачем нарахування здійснені на іншу суму заборгованості, визначену ним у розмірі 150037 грн., а також за інші періоди, судом здійснено перерахунок підлягаючих до стягнення з ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" пені , 3 % річних та інфляційних втрат.

Суд зауважує, що при здійсненні перерахунків він керується закріпленим у ст. 14 ГПК України принципом диспозитивності господарського судочинства, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому суд, здійснюючи перерахунок, не виходить за межі визначених позивачем періодів здійснення нарахувань.

За розрахунками суду, виконаними за допомогою програмного забезпечення "IpLex", на суму заборгованості 78512 грн. 77 коп., до стягнення з відповідача підлягають: пеня за період 02.04.2019-05.09.2019 у сумі 11766 грн. 15 коп.; 3 % річних за період 02.04.2019-01.07.2020 у сумі 2945 грн. 84 коп.; інфляційні втрати за період квітень 2019 року ? червень 2020 року в сумі 2858 грн. 66 коп.

Отже, позовні вимоги підприємця Микитовича підлягають задоволенню частково, а саме, в загальній сумі 96083 грн. 42 коп., із яких: 78512 грн. 77 коп. ? основний борг; 11766 грн. 15 коп. - пеня; 2945 грн. 84 коп. - 3 % річних; 2858 грн. 66 коп. - інфляційні втрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути сплаченим судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підприємцем Микитовичем оплачено позов в даній справі судовим збором згідно квитанції від 10.07.2020 № ПН470023 на суму 2837 грн. 90 коп., виходячи з розміру заявлених позовних вимог 189196 грн. 09 коп. (189196 грн. 09 коп. *1,5%).

Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в загальній сумі 96083 грн. 42 коп., яка має бути оплачена судовим збором в сумі 2102 грн. (мінімальна сума судового збору для майнових вимог на 2020 рік), а тому таку суму судового збору належить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні 21.04.2021, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи-підприємця Микитовича Івана Андрійовича задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НАВАЛЬ ПАРК", вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011, ідентифікаційний код 40496172, на користь фізичної особи-підприємця Микитовича Івана Андрійовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошові кошти у загальній сумі 96083 (дев`яносто шість тисяч вісімдесят три) грн. 42 коп., із яких: 78512 (сімдесят вісім тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 77 коп. ? основний борг; 11766 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 15 коп. - пеня; 2945 (дві тисячі дев`ятсот сорок п`ять) грн. 84 коп. - 3 % річних; 2858 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 66 коп. - інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2021.

Суддя Т.М.Давченко