Ухвала суду № 96500274, 26.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/12804/18За скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради

(стягувач) на дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Севастьянової Юлії Володимирівни при виконанні наказу у справі №910/12804/18

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна"

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Лук`янчук Д.Ю.

Представники сторін:

від скаржника -не з`явився;

від боржника - не з`явився;

від ДВС - Севастьянова Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" безоплатно усунути недоліки при наданні послуг з нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком, що становлять предмет договору № 1438 від 21.09.2016, шляхом приведення її до стану, передбаченого ДСТУ25 87:2010 "Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування". Вимоги позову мотивовані неналежним виконанням відповідачем гарантійних зобов`язань за вказаним договором з усунення дефектів виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 позовні вимоги задоволено повністю, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" безоплатно усунути недоліки при наданні послуг з нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком, що становлять предмет договору № 1438 від 21.09.2016, шляхом приведення її до стану, передбаченого ДСТУ 2587:2010 "Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування".

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 14.01.2019 було видано наказ.

Через відділ діловодства спеціалізованого суду 06.04.2021 від Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - скаржник) надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Севастьянової Юлії Володимирівни (далі - ДВС).

У вказаній скарзі Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради просить суд:

1) визнати дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ю.В. Севастьянової в частині винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.02.2021 з виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/12804/18 від 14.01.2019 неправомірними;

2) скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.02.2021 з виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/12804/18 від 14.01.2019, що було винесено старшим державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Одеса) Ю.В. Севастьянової;

3) зобов`язати старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Одеса) Ю.В. Севастьянову прийняти рішення щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/12804/18 від 14.01.2019 яким: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбудрезерв-Україна» безоплатно усунути недоліки при наданні послуг з нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком, що становлять предмет договору №1438 від 21.09.2016, шляхом приведення її до стану, передбаченого ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування» відповідно до вимог чинного законодавства та повідомити про це стягувача у встановленому чинним законодавством порядку, шляхом надіслання відповідного документу.

Ухвалою суду від 07.04.2021 вказану скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 19.04.2021.

15.04.2021 від ДВС надійшов відзив на скаргу та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Скаржником 19.04.2021 до суду подано заяву про розгляд скарги без участі його представника.

У судовому засіданні 19.04.2021 судом відкладено розгляд скарги до 26.04.2021.

У судове засідання 26.04.2021 представники стягувача та боржника не з`явилися, представник ДВС приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечив проти вимог скарги та просив суд відмовити у задоволенні скарги.

Частиною 2 статті 242 ГПК України зазначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, а тому суд перейшов до розгляду скарги у даному судовому засіданні.

Розглянувши подану скаргу та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради направив до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Одеса) заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/12804/18 від 14.01.2019 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудрезерв-Україна» безоплатно усунути недоліки при наданні послуг з нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком, що становлять предмет договору № 1438 від 21.09.2016, шляхом приведення її до стану, передбаченого ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування». Зазначену заяву було отримано 19.02.2021, що підтверджується повідомленням про вручення із вказанням дати отримання.

Старшим державним виконавцем Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Севастьяновою Юлією Володимирівною 22.02.2021 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та повернуто стягувачу наказ Господарського суду міста Києва у справі №910/12804/18 від 14.01.2019 на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, виконавець зазначав, що відповідний виконавчий документ не відповідає вимогам передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі не вказано на якому саме відрізку дороги необхідно вчинити дії, оскільки зі змісту договору №1438 від 21.09.2016 за яким виконувалися дорожні роботи вбачається, що дорожню розмітку мали наносити на дорозі, яка простягається по різним адресам та районам міста, та деякі з цих районів не підпорядковуються Інгульському ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Стягувач не погоджується з такими твердженнями ДВС, оскільки вважає, що наказ Господарського суду міста Києва у справі №910/12804/18 від 14.01.2019 про зобов`язання ТОВ "Дорбудрезерв-Україна" безоплатно усунути недоліки при наданні послуг з нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком, що становлять предмет договору №1438 від 21.09.2016, шляхом приведення її до стану, передбаченого ДСТУ 2587:2010 "Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування" відповідає усім вимогам визначеним у Законі України «Про виконавче провадження» про що також зазначено і в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у даній справі.

У своїх запереченнях, які викладені у відзиві на скаргу, державний виконавець ДВС посилається на те, що у наказі №910/12804/18 від 14.01.2019 не зазначено місце вчинення виконавчих дій, тоді як, у заяві стягувача вказані адреси на частину з яких не поширюються функції Інгульського ВДВС. В усних поясненнях на скаргу представник ДВС зазначив, що суд мав би видати різні накази.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин про що вказано у ч.1 ст. 238 ГПК України.

Зокрема, у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог (п. 1, ч.5, ст. 238 ГПК України).

Суд звертає увагу, що позивач відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, прокуратурою, яка діяла в інтересах позивача у позові чітко було викладено свою вимогу зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбудрезерв-Україна" безоплатно усунути недоліки при наданні послуг з нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком, що становлять предмет договору № 1438 від 21.09.2016, шляхом приведення її до стану, передбаченого ДСТУ25 87:2010 "Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування". Вимоги позову мотивовані неналежним виконанням відповідачем гарантійних зобов`язань за вказаним договором з усунення дефектів виконаних робіт.

Тобто, саме позивач, як заявник позовних вимог викладає їх зміст у прохальній частині позову, та суд не наділений таким правом на зміну інформації щодо позовних вимог, а приймаючи рішення про задоволення позову судом у резолютивній частині рішення викладаються саме ті вимоги, які заявлені позивачем у позовній заяві.

Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним (ч. 5 ст. 327 ГПК України).

Разом з тим, у даному випадку суд не наділений правом самостійно вказувати будь-яку іншу інформацію, зокрема, стосовно місць виконання рішення, яка не була викладена позивачем у позовній вимозі, а тому підстав для видачі декількох наказів не є можливим, оскільки наказ має відповідати резолютивній частині рішення у якій відсутня інформація щодо місця виконання рішення.

Частина перша ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» чітко встановлює вимоги щодо виконавчого документа.

Ухвалою суду від 08.07.2020 було встановлено, що наказ від 14.01.2019 у даній справі відмовідає встановленим ч. 1 ст. 4 Законом України «Про виконавче провадження» вимогам, а тому судом відхиляються заперечення ДВС стосовного того, що пред`явлений стягувачем наказ до виконання не відповідає таким вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

У даному випадку стягувачем на підставі ч. 3 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» було пред`явлено даний наказ на виконання до ДВС за місцем вчинення дій, які боржник зобов`язаний вчинити.

Судом вставлено, що заперечення ВДВС зводяться до того, що частина вулиць, які вказані стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу не підпорядковуються даному ВДВС, однак це твердження не спростовує того факту, що до компетенції цього ВДВС не відноситься повноваження щодо виконання наказу в іншій частині (по вулицях, які підпорядковуються до цього ВДВС).

Таким чином, повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.02.2021 яке винесено на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено безпідставно, оскільки відповідний виконавчий документ відповідає усім вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», та порушує права стягувача на виконання рішення суду у справі №910/12804/18.

Що ж стосується того, що до повноважень Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не відноситься територіально частина вулиць по яким розташована дорога на якій боржник зобов`язаний вчинити дії з виконання рішення у даній справі, то стягувач у даному випадку наділений правом вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»), та враховуючи, що на повноваження Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) частково покладається виконання рішення в частині вулиць, що останнім не заперечується, то ВДВС зобов`язаний виконати це рішення в межах своїх повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Приймаючи до уваги наведене, суд визнає скаргу обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в частині вимог, а саме, державний виконавець зобов`язаний здійснити виконавчі дії з наказу від 14.01.2019 №910/112804/18 в межах своїх повноважень на відрізку дороги, яка територіально підпорядкована цьому ВДВС.

Вимога стягувача про зобов`язання ВДВС повідомити його про рішення щодо відкриття виконавчого провадження у встановленому чинним законодавством порядку, шляхом надіслання відповідного документу, не може бути задоволена, оскільки така дія вчиняється державним виконавцем автоматично відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» після звернення стягувача із відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 14.01.2019 №910/112804/18.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234-235, 240, 341-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Севастьянової Юлії Володимирівни при виконанні наказу у справі №910/12804/18 задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ю.В. Севастьянової в частині винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.02.2021 з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/12804/18 від 14.01.2019 неправомірними.

Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.02.2021 з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/12804/18 від 14.01.2019, що було винесено старшим державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Одеса) Ю.В. Севастьянової.

Зобов`язати старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Одеса) Ю.В. Севастьянову вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/12804/18 від 14.01.2019 яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбудрезерв-Україна» безоплатно усунути недоліки при наданні послуг з нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком, що становлять предмет договору № 1438 від 21.09.2016, шляхом приведення її до стану, передбаченого ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування».

У решті вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків