Рішення № 96500060, 21.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.04.2021Справа № 756/14653/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20)

про скасування оперативно-господарської санкції

за участю представників

від позивача: Діброва А.І.

від відповідача: Оксамитний М.М.

У судовому засіданні 21.04.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" про скасування оперативно - господарської санкції, накладеної ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" на позивача, згідно протоколу комісії по розгляду актів порушення від 02.10.2018 на підставі акту про порушення №52686 від 17.08.2018.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року у справі №756/14653/18 позов ОСОБА_1 задоволено, скасовано оперативно - господарську санкцію, накладену Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі".

Постановою Київського апеляційного суду від 17.09.2020 у справі №756/14653/18 суд скасував рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року, закрив провадження по справі №756/14653/18 та роз`яснити позивачу, що справу віднесено до суду господарської юрисдикції, а тому він має право протягом 10 днів з дня отримання ним відповідної копії ухвали звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

28 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою господарською юрисдикцією.

Ухвалою Київського апеляційного суд від 29.09.2020 суд ухвалив задовольнити заяву ОСОБА_1 та передати справу №756/14653/18 до Господарського суду міста Києва.

08.10.2020 матеріали справи №756/14653/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу №756/14653/18 передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовних заяв шляхом подання відповідних документів.

02.11.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №756/14653/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 02.12.2020.

16.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з перебуванням представника у іншому судовому засіданні.

27.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що втручання споживача у роботу приладів обліку при такому виді порушення як п. 8.2.4. ПРРЕЕ не передбачається, оскільки споживач несе відповідальність вже за сам факт порушення і невжиття належних заходів для їх збереження. За доводами відповідача, зафіксоване пошкодження пломб та підвищення показників споживання електричної енергії, за відсутності доказів споживача про причини зниження електропостачання, доводить порушення споживачем п. 8.2.4. ПРРЕЕ та вказує на невжиття належних заходів для збереження пломб, наданих йому для відповідального зберігання.

У поданому відзиві відповідач також зазначає, що оперативно-господарські санкції, як заходи впливу на правопорушника, можуть застосовуватись виключно до суб`єктів господарювання або учасників господарських відносин та лише в межах укладеного господарського договору. Проте, враховуючи, що позивач є фізичною особою, а договір про постачання електричної енергії не є господарським та не містить оперативно-господарської санкцій, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування оперативно-господарської санкції не є ефективним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 підготовче засідання було відкладено на 16.12.2020.

11.12.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 підготовче засідання було відкладено на 13.01.2021.

12.01.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, у якій останній просив суд змінити предмет позову та читати прохальну частину позову в наступній редакції: «Скасувати рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №2 по розгляду акту про порушення №52686 від 17.08.2018 року, що оформлене протоколом №1259 від 02.10.2018».

У судовому засіданні 13.01.2021 суд на місці ухвалив прийняти заяву позивача про зміну предмета позову та відкласти підготовче засідання на 03.02.2021.

01.02.2021 до канцелярії суду надійшов відзив, у якому відповідач не погоджується з викладеними в заяві вимогами та просить суд відмовити в їх задоволені.

02.02.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач перебуває з позивачем у договірних відносинах, оскільки позивач на момент прийняття оскаржуваного рішення був зареєстрованим як фізична особа-підприємець, а нежитлове приміщення використовувалось в якості творчої майстерні. Позивач також зауважує, що ОСОБА_2 є чоловіком позивачки, а тому не може розглядатись відповідачем в якості позивача чи в якості уповноваженого представника під час проведення перевірки. Заперечення відповідача щодо непідсудності даного спору господарському суду є ігноруванням постанови Київського апеляційного суду від 17.09.2020. За доводами позивача, з наведеного висновку експерта вбачається, що імовірно співробітниками відповідача під час першого встановлення лічильника було допущено помилку при його опломбуванні (неналежно опломбовано), що призвело до виникнення цього спору між сторонами.

У відповіді на відзив позивач також заперечує щодо заявленого відповідачем розміру судових витрат та надає свій власний попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У судовому засіданні 03.02.2021 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 17.02.2021.

09.02.2021 до господарського суду надійшли заперечення відповідача, у яких останній не погоджується з доводами позивача та зазначає, що в самому договорі та додатках до нього ОСОБА_1 ідентифікується як фізична особа.

У судовому засіданні 17.02.2021, за усним клопотання позивача, суд на місці ухвали відкласти підготовче засідання на 03.03.2021.

У судовому засіданні 03.03.2021 суд долучив до матеріалів справи надані позивачем письмові пояснення, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.03.2021.

17.03.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 17.03.2021 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на 07.04.2021.

06.04.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 07.04.2021 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 21.04.2021.

У судовому засіданні 21.04.2021 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30.11.2004 між ОСОБА_1 (надалі- позивач, споживач) та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», правонаступником якого ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі - відповідач, постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії №3415727, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією (надалі- Методика), затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/126566, за тарифами, у разі таких дій споживача: смольного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з п. 4.2.4. договору споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до п. 4.2.1.- 4.2.4 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Пунктом 3.1.4. договору визначено, що постачальник електричної енергії має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього договору.

17 серпня 2018 року в орендованому позивачем приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , 2 поверх, площею 76,3 кв.м., та використовується останнім як творча майстерня художника - дизайнера, було проведено перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією.

За результатами проведення перевірки, комісією у складі інженера ОСОБА_3 , інженера ОСОБА_4 , інженера ОСОБА_5 та інженера ОСОБА_6 , був складений акт про порушення №52686 від 17.08.2018., відповідно до якого було встановлено порушення п. 8.2.4., п.8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, а саме пошкодження пломби №70302862 електропередавальної організації на дообліковому рубильнику.

02 жовтня 2018 року відбулося засідання комісії, на якій було розглянуто акт про порушення № 52686 від 17.08.2018 та прийнято рішення, зафіксоване протоколом № 1259, згідно якого позивачу було проведено нарахування за недовраховану електроенергію за п. п. 2.4, 2.5 (розрахунок за порушення, зафіксоване в акті, підпадає саме під вказаний пункт, відповідно до якого проводиться розрахунок недоврахованої електроенергії як за пошкодження пломб) та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.

Позивач звертаючись з позовом до суду не погоджується з рішення комісії по розгляду акту про порушення № 52686 від 17.08.2018, оскільки вищевказаний акт був складений та розглянутий комісією за відсутності споживача. Таким чином, позивач вважає, що рішення комісії, оформлене протоколом № 1259 від 02.10.2018, є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню (з урахуванням прийнятої заяви про зміну предмету позову).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин - договір про постачання електричної енергії №3415727 від 30.11.2004 за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Як вже зазначалося судом вище, 17.08.2018 представниками ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", в особі ОСОБА_3 , інженера ОСОБА_4 , інженера ОСОБА_5 та інженера ОСОБА_6 , було проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією на об`єкті позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (офіс-майстерня).

Згідно п. 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи має право, зокрема: на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками перевірки був складений акт про порушення №52686 від 17.08.2018, в якому встановлено порушення позивачем, як споживачем електричної енергії, п. 8.2.4., п.8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, а саме пошкодження пломби №70302862 електропередавальної організації на дообліковому рубильнику. Пломба має сліди механічного впливу, вільно знімається з пломбу вального матеріалу (тросу).

Відповідно до п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором.

Пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії закріплює, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

У акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та вихідні дані необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Отже, акт про порушення - це документ, який фіксує факт здійснення споживачем порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, тобто є підтвердженням виявлення представником енергопостачальника порушення даних Правил та складається на місці виявлення порушення.

З наявного у матеріалах справи акту про порушення вбачається, що перевірка була проведена за участі представника позивача - її чоловіка ОСОБА_2 , який підписав акт про порушення із зауваженнями про те, що пошкодження пломби не було, пломба була знята в присутності представників відповідача і більш ніж на годину винесена на вулицю. Маніпуляції, які могли бути вчинені за вказаний час з пломбою, чоловік споживачки не бачив, лише після повернення представників комісії лічильник знову було опломбовано.

Судом встановлено, що після складання акту про порушення було проведено усунення порушення, зокрема, проведено технічну перевірку (акт технічної перевірки та/або опломбування засобів обліку електричної енергії до 1000 В №52686 від 17.08.2018) та замінено пошкоджену пломбу на нову, про що складено акт про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН).

Крім того, судом встановлено, що відповідно до додатку №1 до Акту про порушення ОСОБА_2 було вручено запрошення на засідання комісії, в якому було вказано про дату, час і місце проведення комісії з розгляду акту про порушення, а також вказано про перелік документів для можливості бути присутнім під час розгляду акту про порушення.

У відповідності до п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Як встановлено судом, 02.10.2018 року відбулося засідання комісії, на якій було розглянуто акт про порушення №52686 від 17.08.2018 та прийнято рішення, яке зафіксовано протоколом № 1259, згідно якого позивачу проведено нарахування за недовраховану електроенергію за п. п. 2.4, 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.

При цьому, судом встановлено, що вищевказане засідання комісії відбувалось без участі позивача чи його уповноваженого представника.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що позивачем було уповноважено свого чоловіка ОСОБА_2 на представництво її інтересів на засіданні комісії щодо розгляду Акту про порушення №52686 від 17.08.2018.

Однак, ОСОБА_2 не був допущений комісією до спільного розгляду акту про порушення на засіданні 02.10.2018 року, оскільки у останнього не було належних повноважень для представництва інтересів позивача. Видана позивачем довіреність не була прийнята відповідачем, як належним чином оформлена.

Суд зазначає, що представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана, або має право, вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов`язки.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що дії відповідача в частині визначення представника споживача є непослідовними. Зокрема, суд критично оцінює доводи відповідача в частині того, що при складені Акта про порушення №52686 від 17.08.2018 ОСОБА_2 визнавався відповідачем як уповноважений представник позивача, при цьому на безпосередньому засіданні комісії щодо розгляду вищевказаного Акта ОСОБА_2 , якому вручалось повідомлення про засідання, був визнаний як неналежний представник споживача.

Згідно з п. 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Позивач у своїй позовній заяві та ОСОБА_2 у Акті про порушення не погоджуються з встановленими відповідачем обставинами щодо порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії та зазначають, що встановлена в орендованому приміщенні пломба не піддавалась жодним механічним втручанням з боку споживача.

Як вбачається із висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/17/2/16-СЕ/19 від 24.05.2019 результати проведеного експертного експеримента свідчать про неможливість опломбування (навішування) пломби при наявному розміщенні пломбувального елемента та дають підстави для висновку, що в ході проведення навішування на охороняємий об`єкт було здійснене неналежне опломбування наданої на дослідження номерної пломби, а саме неодноразове протягування пломбувального елемента через вхідні та вихідні отвори, що не дозволяє її закриття, через що надана пломба перебуває у відкритому стані та дає можливість безперешкодному доступу до внутрішньої частини пломби, проведення маніпуляцій з пломбувальним елементом.

Отже, за доводами експерта, наявність вищезазначених слідів на номерній пломби тішу «Карат» 70302862, механізм їх утворення, форма, розміри, напрямок, розміщення та взаємне розміщення вказують на те, що вони могли бути утворені в процесі виготовлення, експлуатації, навішуванні, та спробах стороннього втручання.

У висновку експерта зазначається, що надана на дослідження пломба типу «Карат» № 70302862, не виконує свої захисні функції, тому оцінити виявлену слідову інформацію та дати відповідь на питання «Чи є сліди несанкціонованого втручання в наданій одноразовій номерній пломбі № 70302862 та які саме (наприклад, пошкодження, відкриття пломби тощо)?» не являється можливим.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За змістом ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок експерта, суд не вбачає сумнівів у правильності вищевказаного висновку, оскільки проведення експертного дослідження було здійснено судовим експертом відділу трасологічних досліджень та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень та обліку ДНДЕКЦ МВС Завацькою Оленою Володимирівною , яка має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення трасологічної експертизи, стаж експертної роботи з 2018 року.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право та інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Суд зазначає, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 зі справи № 904/3918/18).

При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17).

Таким чином посилання відповідача на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають належному способу захисту не приймаються судом до уваги.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені обставини справи, зокрема, щодо складання та розгляду акту про порушення №52686 від 17.08.2018, враховуючи, що суду не надано беззаперечних доказів наявності факту втручання позивача в роботу приладу обліку та пошкодження пломби електролічильника споживачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №2 по розгляду акту про порушення №52686 від 17.08.2018 року, що оформлене протоколом №1259 від 02.10.2018, є обґрунтованими, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення комісії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» №2 по розгляду акту про порушення №52686 від 17.08.2018 року, що оформлене протоколом №1259 від 02.10.2018.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.04.2021

Суддя Л. Г. Пукшин