Ухвала суду № 96496633, 23.04.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3914/21

Провадження № 2-з/750/87/21

У Х В А Л А

23 квітня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м.Чернігова у складі:

головуючого судді Требух Н.В.

за участі секретаря судового засідання Будаш М.В.

розглянувши заяву позивача Приватного підприємства «Профі-центр Стрельнікових» про забезпечення позову ПП «Профі-центр Стрельнікових» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування Ѕ частини квартири та скасування рішення державного реєстратора.

в с т а н о в и в:

До Деснянського районного суду м.Чернігова надійшла позовна заява ПП «Профі-центр Стрельнікових» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування Ѕ частини квартири та скасування рішення державного реєстратора.

Після подання позовної заяви до відкриття провадження у справі позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , що є предметом договору дарування від 22.02.2021 року Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56742226 від 22.02.2021 15:26:35, державний нотаріус Другої чернігівської державної нотаріальної контори Чернігівського міського нотаріального округу Панченко Олена Іванівна) та вжиттям заходів зустрічного забезпечення.

Заяву обґрунтовує тим, що вказана частина квартири була відчужена з наміром невиконання договірних зобов`язань і договір дарування має бути визнаний недійсним.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору дарування та скасування рішення державного реєстратора. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню. Заявником не доведено, що незабезпечення вказаного позову немайнового характеру в обраний спосіб (арешт нерухомого майна) ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 260, 353 ЦПК України, суд

Ухвалив:

У задоволенні заяви про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення (винесення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В.Требух