Рішення № 96495929, 16.03.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16941/17

н/п 2/766/166/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Прохоренко В.В.,

секретар Фетісової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про припинення приватного обтяження,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(далі ПАТ КБ «Надра»), Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(далі АТКБ «Приватбанк») , третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи»(далі ДП «Національні інформаційні системи») про припинення приватного обтяження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.03.2014 року на аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна, яке належало ОСОБА_2 , проведеного філією №22 ПП «Нива -В.Ш.» ним був придбаний лот №3, а саме: транспортний засіб – вантажний сідловий тягач Iveko МР440, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .

Зазначені факти підтверджуються протоколом №2213395-3 про проведення аукціону з реалізації нерухомого майна від 27.03.2014 року актом про реалізацію рухомого майна від 16.07.2014 року, квитанцією від 19.03.2014 року з оплати гарантійного внеску за участь в аукціоні лот №3, квитанцією від 07.04.2014 року за №k111/7/50 з оплати коштів за придбане на аукціоні майно, квитанцією від 07.04.2014 року за № k111/7/51 з оплати різниці між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди. Окрім того, йому було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

У лютому 2017 року при звернені до ТСЦ №6451 м.Херсона, з метою переоформлення права власності на вказаний вище транспортний засіб, йому повідомлено в усній формі, що переоформлення не можливе, оскільки на транспортний засіб накладено приватне обтяження.

Відповідно до витягу з Державного реєструобтяжень рухомого майна від 15.02.2017року приватні обтяження у вигляді застави рухомого майна з забороною відчужувати були зареєстровані 23.08.2011року за № 11533110 Херсонською філією державногопідприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставікредитного договору № 27/МК/2006-840 від 26.01.2006року укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра», та 05.07.2012року за № 12699250 на підставі кредитних договорів №MK 27/1, №MK/2 від 25.01.2006року.

Він неодноразово звертався до ПАТ КБ «Надра» з заявою про зняття заборони, але його звернення залишилися поза увагою.

На момент звернення до суду ПАТ «КБ «Надра» до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію припиненняобтяження не звернувся.

Враховуючи вище викладене, положення ст. ст. 328, 591, 539 ЦК України, ст.ст. 21,28 Закону України «Про заставу», а також те, що він є добросовісним набувачем просив суд припинити приватне обтяження (застави окремого рухомогомайна з забороною відчужувати) на вантажний сідловий тягач Iveko МР440, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , зі зняттям заборони відчужувати,які були зареєстровані 23.08.2011 року за № 115331 10 Херсонською філією державногопідприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставікредитного договору № 27/MK/2006-840 від 26.01.2006року укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра», та 05.07.2012року за № 12699250 Державним підприємством«Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі кредитних договорів №MK 27/1, №MK/27/2 від 25.01.2006року.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача АТ КБ «Надра» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи ДП «Національні інформаційні технології» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність,при винесенні рішення покладався на розсуд суду.

Враховуючи подані заяви та належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання суд, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відтак, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Із матеріалів справи вбачається, що 27.03.2014 року на аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна, проведеного філією №22 ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_3 придбав лот №3, а саме: транспортний засіб – вантажний сідловий тягач Iveko МР440, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 28.12.2004 року, транспортний засіб - вантажний сідловий тягач Iveko МР440, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , належав ОСОБА_2 .

Факт придбання спірного автомобіля підтверджуються протоколом №2213395-3 про проведення аукціону з реалізації нерухомого майна від 27.03.2014 року, актом про реалізацію рухомого майна від 16.07.2014 року, квитанцією від 19.03.2014 року з оплати гарантійного внеску за участь в аукціоні лот №3, квитанцією від 07.04.2014 року за №k111/7/50 з оплати коштів за придбане на аукціоні майно, квитанцією від 07.04.2014 року за № k111/7/51 з оплати різниці між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди.

У лютому 2017 року при звернені до ТСЦ №6451 м.Херсона, з метою переоформлення права власності на придбаний транспортний засіб позивачу стало відомо про приватне обтяження, що виключає можливість переоформлення транспортного засобу.

Відповідно до витягу з Державного реєструобтяжень рухомого майна від 15.02.2017року приватні обтяження у вигляді застави рухомого майна з забороною відчужувати були зареєстровані 23.08.2011 року за №11533110 Херсонською філією державногопідприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставікредитного договору № 27/МК/2006-840 від 26.01.2006року укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра», та 05.07.2012року за № 12699250 на підставі кредитних договорів №MK 27/1, №MK/2 від 25.01.2006року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст.572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»(далі Закон №1255-IV), який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 статті 9 Закону №1255-IV, якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження за винятком таких випадків:1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону №1255-IV визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутностів Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі ст. 12Закону №1255-IV взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин, реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах: від 03 квітня 2013 року у справі№ 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 463/3582/17, які суд у відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 42 Закону №1255-IV держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 43 Закону№1255-IV визначені підстави реєстрації відомостей про обтяження майна та припинення обтяжень.Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 44 Закону №1255-IV встановлений порядок внесення записів до Державного реєстру. Так, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявностіу Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовіснимі набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладенийу постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі№ 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 рокуу справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18),від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 (провадження№ 61-16542св19).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що станом на 27.03.2014року на момент придбання позивачем транспортного засобу - вантажний сідловий тягач Iveko МР440, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 ,у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відомості про обтяження цього рухомого майна і обтяжував ПАТ «КБ «Надра» не надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження, а тому позивач не вважається добросовісним набувачем в розумінні ст. 388 ЦК України і застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до нього.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження його звернення із заявою до ПАТ «КБ «Надра» про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження зареєстрованого 23.08.2011року за №11533110 об`єкт обтяження - вантажний сідловий тягач Iveko МР440, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .

У разі відмови, позивач не позбавлений права за наявності правових підстав звернутися до суду з позов про зобов`язання ПАТ «КБ «Надра» подати реєстратору Державного реєстру обтяження рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження,зареєстрованого 23.08.2011 року за №11533110 об`єкт обтяження - вантажний сідловий тягач Iveko МР440, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 15,572, 577, 586 ЦК України, Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Закону України «Про Заставу», керуючись ст.ст.3-7, 9-13,76-81,141,258-259,263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про припинення приватного обтяженнявідмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В. Прохоренко