Рішення № 96494600, 22.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року м. Київ № 640/26384/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ

про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ в якому просила: визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Городня Ганни Юріївни від 12.10.2020р. у виконавчому провадженні № 63209943: про відкриття виконавчого провадження; про накладення арешту на грошові кошти на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови на арешт коштів ОСОБА_1 ; про визначення для боржника ОСОБА_1 затрат виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження і похідні від неї є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки постанова УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 про накладення на позивача штрафу, яка є виконавчим документом, пред`явлена до виконання поза межами встановлених у ній строків.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки постанова УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 подана в межах стоків встановлених законом для пред`явлення її до виконання, водночас, виконавче провадження відкрито лише 12.10.2020р., з огляду на значну завантаженість щодо реєстрації вхідної кореспонденції та неукомплектованістю штату документознавців.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

24.06.2020р. УПП у м. Києві винесено постанову ЕАМ № 2733741 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП накладено штрафу розмірі 510, 00 грн. Водночас, зазначено, що на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу у розмірі 1020, 00 грн.

Як вбачається з вищезазначеної постанови, остання набрала законної сили 09.07.2020р. та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Вищезазначену постанову 01.09.2020р. Департаментом патрульної поліції УПП у м. Києві направлено до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції супровідним листом № 30290/41/11/4-2020 та зареєстрована відповідачем 02.09.2020р. за вх. № 60898, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

12.10.2020р. старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63209943 з виконання постанови УПП у м. Києві від 24.06.2020р. № 2733741.

Одночасно, 12.10.2020р. старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

Позивач вважаючи постанову старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження протиправною, оскільки виконавче провадження відкрито за виконавчим документом строк пред`явлення якого до виконання сплив станом на момент його надходження до відповідача, а відтак і протиправними всі наступні постанови винесені в межах виконавчого провадження, звернулась до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII визначено, що до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону віднесено постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 є виконавчим документом в розумінні пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно із статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 оформлена відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та містить, зокрема, дату набрання законної сили - 09.07.2020р. із зазначенням строку пред`явлення до виконання - протягом 3 місяців.

Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому, п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження направлення Департаментом патрульної поліції УПП у м. Києві до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 відповідачем до суду надано копію супровідного листа від 01.09.2020р. № 30290/41/11/4-2020.

Так, із штампу вхідної кореспонденції на вищезазначеному супровідному листі вбачається, що саме 02.09.2020р. така постанова надійшла до відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі направлена до виконавчої служби в межах строку для пред`явлення її до виконання.

Доводи позивача про протиправність постанови УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не направлення її УПП у м. Києві до позивача та взагалі відсутність факту адміністративного правопорушення, судом не приймаються до уваги, оскільки, по-перше, така постанова як і дії/бездіяльність УПП у м. Києві під час її прийняття не є предметом цього спору та суд адміністративної юрисдикції не уповноважений в даному випадку надавати в межах розгляду цієї справи правову оцінку наявності/відсутності факту адміністративного правопорушення, діям/бездіяльності УПП у м. Києві, а по-друге, вказана постанова набрала законної сили, а позивачем доказів її оскарження та в подальшому визнання її протиправною та скасування до суду не надано.

Так, дійсно, постанова про відкриття виконавчого провадження відносно позивача була винесена лише 12.10.2020р., однак вказане не було обумовлено пред`явленням постанови УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поза межами встановлених у ній строків.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2020р. № 63209943 є законною та обґрунтованою.

Оцінюючи аналогічні обставини у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 03.10.2018р. у справі №804/7493/17 (http://reestr.court.gov.ua/Review/76906051), вказує на те, що наведені приписи Закону України «Про виконавче провадження» вказують на те, що єдиною умовою для повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 цього Закону є недодержання саме стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Порушення органом примусового виконання рішень правил реєстрації кореспонденції та строків відкриття виконавчого провадження не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Встановлені судом обставини справи вказують на те, що постанова УПП у м. Києві від 24.06.2020р. серії ЕАМ № 2733741 була пред`явлена до виконання в межах встановленого частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строку, але реєстрацію відповідної кореспонденції та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження було здійснено з порушенням встановленого законодавцем строку в порушення вимог Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Водночас, вказане не може слугувати підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, з вищевикладених підстав.

При цьому, враховуючи той факт, що оскільки жодних інших доказів щодо протиправності постанов відповідача від 12.10.2020р. № 63209943 про арешт коштів боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, окрім, як їх протиправність, з підстави незаконності відкриття виконавчого провадження, позивачем не надано, суд приходить до висновку, що такі, також, не підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволено не підлягає.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, враховуючи той факт, що ухвалою суду від 01.12.2020р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі позивачу відстрочено сплату судового збору на суму 840, 80 грн. до ухвалення рішення судом у справі, однак позивачем до моменту прийняття рішення у справі доказів сплати судового збору не надано, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судового збору з позивача у судовому порядку.

Керуючись ст. 77, 122, 123, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106. Стягувач - Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26255795, адреса: 01021, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛИПСЬКА, будинок 18/5).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська