Ухвала суду № 96494471, 22.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 квітня 2021 року м. Київ № 640/1720/21

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заву відповідача щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовомСудового експерта Урусова Сергія Володимировичадо Міністерства юстиції Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Судовий експерт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення № 2 від 17.12.2020 дисциплінарної палати Центральної експертно- кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України;

2) зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити запис про притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 з картки атестованого судового експерта, Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України.

Ухвалою судді від 02.02.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків. В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою судді від 24.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання. Звернута увага, у т.ч. Міністерства юстиції України, що враховуючи предмет і підстави позову, а також положення ст. 262 КАС України, суддя дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Між тим, 21.04.2021 канцелярією суду зареєстрована заява МЮ України про розгляд справи за правилами загального провадження, яке мотивована відтворенням змісту певних НПА, а також тим, що справа має важливе значення, оскільки предметом оскарження є рішення ЦЕКК. Зазначає відповідач, що питання віднесення справи до категорії справ незначної складності безпосередньо впливає на права відповідача щодо оскарження прийнятого рішення. При цьому, відповідач посилається на оцінку складності аналогічних справи іншими судами, залишаючи поза увагою те, що кожен суддя є незалежною процесуальною особою.

Як вже зазначалося, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження визначений враховуючи положення п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України ("інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження").

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Виходячи з наведених вище положень, а також п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України (щодо вирішення судом питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження), вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а не Міністерства юстиції України.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч. 3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізував тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності доводять складність справи та зумовлюють необхідність її розгляду за правилами загального провадження.

Наведені відповідачем мотиви є доволі гіпотетичними та спрощеними.

У даному випадку позивач не навів жодних вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд за правилами загального провадження.

По суті клопотання містить посилання навіть не на обставини, як то вважає заявник, а містить набір фраз та його міркування на загальні теми, які на його думку свідчать про складність справи, що однак, і це є очевидним, не свідчить саме про складність справи.

У той же час, дослідивши клопотання відповідача та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України - ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.

Наданий відзив не змінює характер справи як справи незначної складності.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує відповідача у виконанні обов`язку, визначеного ч 2. ст. 77 ККС України.

Форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановленню обставин у справі.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін