Ухвала суду № 96494428, 22.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 квітня 2021 року м. Київ № 826/17618/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

Рішенням суду від 21.09.2018р. позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, 04053, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), яка полягає у непроведенні перерахунку розміру призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років з урахуванням змісту довідки Департаменту фінансів Міноборони України №248/3/8/1094 від 25.10.2017р. та довідки Фінансового управління Генерального штабу ЗС України №305/857 від 27.11.2017р. та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, 04053, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з 29 серпня 2017 року за вислугу років з урахуванням змісту довідки Департаменту фінансів Міноборони України №248/3/8/1094 від 25.10.2017р. та довідки Фінансового управління Генерального штабу ЗС України №305/857 від 27.11.2017р. з прийняттям до розрахунку розміру пенсії наступні складові: щомісячну грошову винагороду у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення, матеріальну допомогу, грошову допомогу на оздоровлення, індексацію, премію згідно Дисциплінарного статуту, яку він отримував в період з серпня 2015 року по липень 2017 року включно, а також премію, надбавку за роботу, що передбачає допуск до державної таємниці, й надбавку за виконання особливо важливих завдань за період з серпня 2015 року по лютий 2016 року та премію та надбавку за виконання особливо важливих завдань за березень, квітень, травень 2016 року в уточнених розмірах.

13 грудня 2018 року на виконання рішення суду видані виконавчі листи.

Ухвалою суду від 12.02.2019 відмовлено позивачу в задоволенні заяв про постановлення окремої ухвали та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 21.09.2018р. та заяву про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у невиконанні рішення суду від 21.09.2018р. залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 20.03.2019 заяви ОСОБА_1 в порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неповного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2018р. по справі №826/17618/17 в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме: неврахуванні всіх визначених судом складових грошового забезпечення за останні 24 місяці служби під час розрахунку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за цей період та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2018р. у справі №826/17618/17 у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвалою суду від 12.08.2019 відмолено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_2 штрафу за невиконання рішення суду від 21.09.2018р. та накладенні штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду від 21.09.2018р.

07 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України

Ухвалою суду від 22.12.2020 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві письмові пояснення та докази на їх підтвердження про причини невиконання рішення суду у справі №826/17618/17.

29 січня 2021 року представником відповідача до суду подані письмові пояснення, відповідно до яких Головне управління зазначає, що кошти за період з 05.12.2018 по 31.01.2019 у сумі 5034,75грн. були перераховані на розрахунковий рахунок позивача у лютому 2019 року.

За період з 29.08.2017 по 04.12.2018 нараховані кошти у розмірі 49 324,26грн., які підлягали виплаті в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.

За період з 30.08.2017 по 31.12.2017 нараховані кошти в сумі 16 287,17грн. були перераховані на рахунок позивача у серпні 2020 року.

Враховуючи те, що справа розглядалася у спрощеному провадженні, розгляд заяв проводиться відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 12, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України, оскільки справа є незначної складності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Суд зазначає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, врегульований приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Суд звертає увагу на те, що звертаючись із вищевказаною заявою позивач посилається на обставини, що по суті є обґрунтуванням збільшених позовних вимог, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі дій відповідача, що виходить за рамки розгляду даної справи, оскільки спір між сторонами за позовними вимогами заявника був вирішений судом.

При цьому, суд звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку виплат грошового забезпечення, позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення в загальному порядку, а не в межах ст. 383 КАС України.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання протиправними дій відповідача у порядку ст. 383 КАС України.

Крім того, заява позивача в частині винесення окремої ухвали задоволена бути не може, оскільки прийняття вказаної ухвали є правом суду.

Під час розгляду вказаних заяв позивача, судом не встановлено підстав для винесення окремої ухвали.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяв ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні рішення суду від 21.09.2018р.; постановлення окремої ухвали та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 21.09.2018р.

Керуючись статтями 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у невиконанні рішення суду від 21.09.2018р. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині відмови в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення на підставі п. 25 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена відповідно до ст. 293-297 КАС України.

Суддя В.В. Амельохін