Рішення № 96494398, 21.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 року м. Київ № 640/12494/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІТОВА ЛТД» до проГоловного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.03.2020,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТОВА ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.03.2020 №00002960502, №00002970502, №00002980502.

Ухвалою суду від 10.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки послуги, які були надані позивачем по Контракту №11 GWKJ116-5Y-BD-18, у відповідності до норм п.п. 186.2.3 статті 186 ПК України, місцем їх постачання є місце фактичного надання послуг, а відтак такі послуги не є об`єктом оподаткування ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності їх прийняття.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі направлень від 06.02.2019 №139/26-15-05-02-05 та №140/26-15-05-02-05, відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1 статті 78 ПК України та на підставі наказу від 28.01.2020 №945 проведено перевірку ТОВ «ВІТОВА ЛТД» за результатами якої 19.02.2020 складено акт №112/26-15-05-02-05/14348712 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТОВА ЛТД» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 44.2 статті 44, п.п. 134.1.1. статті 134 ПК України, п. 7 П(С)БО 16 «Витрати», п. 7 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 739 279грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік на суму 463 879грн., за 2018 рік на суму 221 400грн., за три квартали 2019 року на суму 54 000грн.; порушення п. 185.1 статті 185, п.п. 186.2.3 статті 186 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 796 137грн., у тому числі по періодах: жовтень 2017 року - 727 668грн. та березень 2018 року на суму 68 469грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 16.03.2020 прийняті податкові повідомлення - рішення №00002960502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 194 206,00грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 796 137грн. та штрафні санкції у розмірі 398 069,00грн.; №00002970502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 180 919,00грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 739 279,00грн. та штрафні санкції у розмірі 369 640,00грн. та №00002980502, яким за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 796 137,00грн. застосовано до позивача штраф у розмірі 398 069,00грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення від 16.03.2020 №00002960502, №00002970502, №00002980502 залишені без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.04.2011 позивачем (Виконавець) укладено Контракт №11 GWKJ116-5Y-BD-18 з Китайською Промисловою Корпорацією «Велика Стіна» (яка зареєстрована та знаходиться за адресою: Цзя-18, район Хай Дянь, ул. Син Ши Коу, 100195, г. Пекин. Китайская Народная Республика) (Замовник), щодо розробки, виготовлення і поставки продукції у відповідності до умов Контракту по науково-дослідницькій роботі «Оцінка надійності і методи оцінки ресурсу зварних конструкцій із алюмінієвого сплаву», згідно Технічного завдання.

За результатами виконаних робіт по темі 1.2. Контракту №11 GWKJ116-5Y-BD-18 складені звіти: звіт з науково-технічної роботи (1 етап) «Класифікація основних дефектів і методи оцінки їх впливу», виконано в Києві в 2013 році; звіт з науково-технічної роботи (1-2 етапи) «Класифікація основних дефектів і методи оцінки їх впливу», виконано в Києві в 2014 році; звіт з науково-технічної роботи (3 етап) «Розрахункові алгоритми оцінки ймовірності руйнування в зоні дефектів зварних з`єднань алюмінієвих конструкцій», виконано в Києві в 2017 році; звіт з науково-технічної роботи (4 етап) «Випробування при статистичних і циклічних навантаженнях відповідних зразків з матеріалу АМгб, зварених при конкретних умовах зварювання, для уточнення параметрів використаних критеріальних залежностей», виконано в Києві в 2017 році.

На підставі вищевказаних звітів складено акт кінцевого приймання - передачі послуг від 17.10.2017 по темі 1.2 Додаток №3 до Контакту №11 GWKJ116-5Y-BD-18 від 20.04.2017р.

Як вбачається з вказаного акту від 17.10.2017 він підписаний в м. Пекіні, Китай, від Виконавця ТОВ «Вітова ЛТД» директором ОСОБА_1 , від Замовника директором департаменту Ван Пін.

В подальшому, позивач кошти в сумі 4776822грн. отримані від КПК «Велика Стіна» по Контракту №11 GWKJ116-5Y-BD-18 від 20.04.2011 відобразив в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року від 17.11.2017 №9243161330, рядок 5 «Операції, що не є об`єктом оподаткування (стаття 196 ПК України), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПК України за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V ПК України, підрозділ 2 розділу ХХ ПК України, міжнародні договори (угоди)».

На переконання відповідача, враховуючи те, що відповідно до основного виду діяльності підприємства та умов виконаних робіт по темі 1.2. Додатка №3 до Контракту №11 GWKJ116-5Y-BD-18 від 20.04.2011 є наукові дослідження, результатами роботи яких є відповідні наукові звіти, дані послуги повинні класифікуватись, як послуги надані у сфері науки.

Відповідно до п.п. 186.2.3 статті 186 ПК України місцем постачання послуг є місце фактичного надання послуг у сфері науки.

Всі звіти складені та затверджені в м. Києві, акт від 17.10.2017 фактично був підписаний на території України без виїзду ОСОБА_1 за її межі, місцем постачання послуг є м. Київ, Україна.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги п.п. 186.2.3 статті 186 ПК України, а саме занижено показники, задекларовані в рядку 1.1 Колонка Б «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України» всього у сумі 796 137грн., у тому числі по періодах: жовтень 2017 року в сумі 796 137грн.

Відповідно до умов Контакту, результатами цієї роботи є технічна документація, тому саме передача документації (відповідно до умов Контракту - засобами зв`язку «DAP - адреса Замовника у відповідності до INCOTЕRMS 2010, до моменту отримання документації на територію Китаю, Замовник навіть не має фізичної можливості розглянути послугу, що є предметом Контракту), презентація і захист фахівцями Виконавця отриманих результатів, в тому числі навчання представників Замовника, на підприємстві Замовника з використанням його обладнання та матеріалів (в тому числі конструкції), які закінчуються підписанням акту здачі - приймання наданих послуг, генерують майнові права Замовника на споживання результатів наданих послуг (технічної документації та програмного забезпечення).

Згідно п. 10.5 Контракту «Право собственности на Продукцию Контракта переходит от Исполнителя к Заказчику после подписания Акта сдачи приемки услуг по каждой теме, отправки Прибора и поступления 100% оплаты стоимости Услуг и Прибора на счет Исполнителя».

Як зазначає представник позивача, вказане вище можливо лише тоді, коли вся інформація передана в Китай та представники Китайської компанії отримали навчання своїх спеціалістів. Саме на території Китаю під час виникнення відповідних прав для замовника та споживання послуги в процесі вчинення певної дії (в даному випадку навчання Китайських спеціалістів) відбувається факт постачання послуг ТОВ «ВІТОВА ЛТД» у відповідності до змісту п. 14.1.185 ст. 14 ПК України, а оскільки цей факт відбувається за межами України ця операція не є об`єктом оподаткування ПДВ.

У той же час, на території України були виконані підготовчі роботи. В момент оформлення будь-яких фінансових або технічних документів в Україні, результати отримує лише ТОВ «ВІТОВА ЛТД».

Як зазначає представник позивача, під час складання цих документів, Замовник не отримує будь-яких нових прав, знань, вигод, тощо, та нічого не споживає в цьому процесі. Не існує жодних фактів про отримання таких послуг нерезидентом Замовником на території України.

Крім того, на думку позивача, факт того, що директор ТОВ «ВІТОВА ЛТД» не виїздив за межі України для підписання документу «Акт кінцевого приймання - передачі послуг» нічого не змінює, тому що, по-перше, місце складання документу є м. Пекін, Китай, а по-друге, послуги вважаються виконаними після підписання саме Замовником акту приймання послуг.

Також представник позивача зазначив, що конструкція щодо якої проводились дослідження знаходиться на території Китаю. Замовник, Виконавець або будь-яка третя особа не має в своєму розпорядженні в Україні такої конструкції. Використання вказаних послуг можливе тільки в місці розташування об`єкта досліджень.

Відповідно до п. 14.1.185 статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Отже, у разі якщо постачання послуг у сфері освіти, науки, або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, організації, облаштування та обслуговування експозиційних стендів, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. У разі постачання вищевказаних послуг за межами митної території України - такі послуги не підпадають під об`єкт оподаткування ПДВ.

Отже, виходячи з норми п. 14.1.185 статті 14 ПК України, місце надання ТОВ «Вітова ЛТД» цих послуг, знаходиться за межами України, оскільки Замовник на території України: - не отримує права на об`єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи; - не отримує інші майнові права стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності; - не отримує послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з п.п. 186.2.3 п. 186.2 статті 186 ПК України місцем постачання послуг є: місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.

Оскільки найближчою аналогією до даного випадку, є надання послуг, зазначених в п.п. 186.2.3 п. 186.2 статті 186 ПК України з проведення навчальних семінарів, підготовка до яких (дослідження, збір інформації, написання конспектів та програми семінару, друк матеріалів, тощо), отже місцем постачання послуг є місце фактичного надання послуг, тобто не митна територія України, а відтак такі послуги не є об`єктом оподаткування ПДВ, а тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм ст. 120-1, п. 185.1 статті 185, п.п. 186.2.3 статті 186 ПК України є необґрунтованими та такими, що матеріалами справи не підтвердженні.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено Договори:

- від 16.01.2017 №01/12 про надання послуг у сфері інформатизації «Розробка та наладка системи управління живленням установок КЛ-196 та КЛ-198 з метою автоматизації технологічних зварювальних процесів», відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконати послуги в сфері інформатизації, а саме: «Розробка та наладка системи управління живленням установок КЛ-196 та КЛ-198 з метою автоматизації технологічних зварювальних процесів, що виконуються на ній» та здати їх Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи (послуги) та оплатити їх у відповідності з умовами цього договору.

На виконання умов вказаного Договору між сторонами складені наступні акти здавання - прийняття робіт: від 01.08.2017 №б/н та від 21.09.2017 №б/н на загальну суму 922 500,00грн.;

-від 19.02.2018 №01/02/2018 про надання послуг у сфері інформатизації «Розробка та наладка системи управління установкою для електронно-променевого зварювання КЛ-200», відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконати послуги в сфері інформатизації, а саме: «Розробка та наладка системи управління установкою для електронно-променевого зварювання КЛ-200» та здати їх Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи (послуги) та оплатити їх у відповідності з умовами цього договору.

На виконання умов вказаного Договору між сторонами складені наступні акти здавання - прийняття робіт: від 28.03.2018 №б/н, від 20.06.2018 №б/н та від 20.07.2018 №б/н на загальну суму 810 000,00грн.;

-від 08.06.2018 №03/06/2018 про надання послуг у сфері інформатизації «Розробка та наладка системи управління установкою для електронно-променевого зварювання КЛ-212», відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконати послуги в сфері інформатизації, а саме: «Розробка та наладка системи управління установкою для електронно-променевого зварювання КЛ-212» та здати їх Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи (послуги) та оплатити їх у відповідності з умовами цього договору.

На виконання умов вказаного Договору між сторонами складені наступні акти здавання - прийняття робіт: від 31.08.2018 №б/н, від 31.10.2018 №б/н та від 28.12.2018 №б/н на загальну суму 810 000,00грн.;

-від 14.06.2018 №04/06/2018 про надання послуг у сфері інформатизації «Розробка та наладка системи управління установкою для електронно-променевого зварювання КЛ-215 та її наладка на чотирьох установках КЛ-215», відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконати послуги в сфері інформатизації, а саме: «Розробка та наладка системи управління установкою для електронно-променевого зварювання КЛ-215 та її наладка на чотирьох установках КЛ-215» та здати їх Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи (послуги) та оплатити їх у відповідності з умовами цього договору.

На виконання умов вказаного Договору між сторонами складені наступні акти здавання - прийняття робіт: від 30.11.2018 №б/н, від 20.02.2018 №б/н та від 12.03.2018 №б/н на загальну суму 960 000,00грн.

Позивачем до складу витрат (рахунок 840) віднесено витрати на розробки систем управління ФОП ОСОБА_2 (згідно з актами виконаних робіт) в загальні сумі 1 530 000грн., у тому числі по періодах: 2018 рік - 1 230 000грн., 1 квартал 2019 року - 300 000грн.

Як зазначає контролюючий орган в Акті перевірки, в ході перевірки не виявилось можливим дослідити відмінність вказаних розробок для кожної індивідуальної моделі, оскільки надані до перевірки документи по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 не дозволяють дослідити власне сутність процесів «розробки систем управління живленням установки» та «розробки й автоматизації технологічних зварювальних процесів установки».

Оскільки ФОП ОСОБА_2 надавав послуги в сфері інформатизації, відповідно зазначені вище розробки повинні були б мати вигляд набору інструкцій, команд, слів, чисел, кодів, схем, символів, алгоритму дій тощо, які призводять до виконання певної дії установкою зварювання.

На думку контролюючого органу, витрати позивача на «розробку систем управління живленням установки» та «розробку й автоматизацію технологічних зварювальних процесів установки» в повній мірі відповідають критеріям визнання нематеріального активу відповідно до п. 7 П(С)БО 8.

Таким чином, витрати по операціях з ФОП ОСОБА_2 мають визнаватися активом (модернізацією, поліпшенням активу) та не підлягають включенню до витрат поточного періоду.

Разом з тим, як зазначає представник позивача, програмне забезпечення, як для кожного окремого виду установки електронно-променевого зварювання, так і для установок одного виду, є унікальним, розробленим під індивідуальні потреби кінцевого користувача (технічні завдання), та має різні технологічні і технічні рішення.

Так, предметом кожного контракту на поставку установок електронно-променевого зварювання є етап індивідуальної розробки проекту (п.1.1 Договорів), згідно технічного завдання (Додаток 2 до Договорів) з подальшим його затвердженням замовником (Протокол погодження проекту).

Як зазначає представник позивача, за останні 20 років не зафіксовано жодного випадку продажу однакових, або достатньо близьких за характеристиками установок електронно-променевого зварювання різним замовникам, в яких можливо було б використання ідентичного програмного забезпечення.

У зв`язку з регулярним удосконалення постачальниками комплектуючого обладнання, постійно змінюються технічні характеристики та програмне забезпечення (драйвери) самих комплектуючих виробів.

Тому, якщо буде замовлення іншим покупцем установки електронно-променевого зварювання з повністю ідентичними технічними характеристиками (чого, як зазначає позивач, раніше не було), то не можливо використати програмне забезпечення у тому самому вигляді, яким воно було для попереднього устаткування.

Таким чином, кожен новий виріб, навіть тієї самої моделі завжди потребує нового програмного забезпечення. Причому модернізація існуючого програмного забезпечення може бути або абсолютно неможливим у зв`язку зі зміною лінійки комплектуючого обладнання, або значно дорожчою, ніж розробка нового, а тому є абсолютно недоцільним.

Як зазначає представник позивача, при перевірці та ідентифікації активів контролюючим органом не було враховано, що інформаційні послуги з розробки програмного забезпечення є невід`ємною частиною установки електронно-променевого зварювання різних модифікацій та не є самостійним об`єктом, здатним для експлуатації окремо від самої установки.

Вказаний підхід передбачений п.п. 138.3.3 статті 138 ПК України, згідно з яким до 4 групи основних засобів «Машини та обладнання» включаються «електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов`язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов`язані з ними комп`ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 6000 гривень».

Отже, якщо програмне забезпечення (система управління живленням) є невід`ємною (невіддільною) частиною пов`язаної з ним установки зварювання, то таке програмне забезпечення розглядають як основний засіб. Відповідно вартість такого програмного забезпечення бере безпосередню участь у формуванні первісної вартості об`єкта основних засобів - комп`ютера системи управління установки і відображається на субрахунку 104 «Машини та обладнання» до рахунку 10 «Основні засоби».

Враховуючи, що установки призначені для продажу та не відповідають критеріям основного засобу. Вартість програмного забезпечення належить обліковувати на рахунку 23 «Виробництво» з наступним віднесенням її на собівартість реалізованої установки.

Оскільки, контролюючим органом не здійснений розподіл вартості активу та не визначена вартість віддільної частини вартості такого активу, вказане дає висновок про неможливість його достовірної оцінки та, як наслідок, невідповідність активу критеріям встановленим П(С)БО 8.

Крім того, в Акті перевірки здійснено висновок про завищення витрат на суму заробітної плати за 2 півріччя 2017 року у розмірі 2 577 103,00грн., яка зарахована співробітникам, які були задіяні для виконання Контракту від 20.04.2011, висновки Акту обґрунтовано тим, що акт від 17.10.2017 до вказаного контракту фактично був підписаний на території України без виїзду ОСОБА_1 за її межі та не надано жодних підтверджуючих документів щодо накопичення витрат по виконаному Контракту від 20.04.2011.

Відповідно до п. 23 П(С)БО 16 «Витрати» до складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

Відтак, витрати на оплату праці особам, що перебувають у трудових відносинах з платником згідно П(С)БО 16 «Витрати» включають до витрат на оплату праці.

Згідно з п. 13 П(С)БО 16 «Витрати» до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Витрати по заробітній платі співробітникам, що були задіяні у виконанні Контракту від 20.04.2011 є прямими витратами підприємства, відтак відображення витрат по заробітній платі співробітникам, що були задіяні у виконанні Контракту від 20.04.2011 у складі витрат підприємства відповідає нормам п. 16, 23 П(С)БО 16 «Витрати».

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Також при прийнятті рішення у справі, суд враховує Висновок експерта ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» від 29.07.2020 за результатами судово-економічної експертизи за запитом ОСОБА_3 , відповідно до якого документально підтверджується проведення господарських операцій, відповідно до яких відповідно до умов Контакту від 20.04.2011 ТОВ «Вітова ЛТД» надано, а КПК «Велика Стіна» отримано послуги, зокрема, послуги з проведення наукових досліджень, розроблення технічної документації, та навчання технічних співробітників Замовника на загальну суму 180 000,00 доларів США.

Відповідно до вказаного Висновку, документально підтверджується обґрунтованість відображення в 2017 році, 2018 році та 1 кварталі 2019 року витрати на придбання послуг ФОП ОСОБА_2 з розробки та наладки системи управління живленням електронно-променевої зварювальної установки моделей КЛ-196, КЛ-198, КЛ-200, КЛ-212, КЛ-215 за Договорами на надання послуг у сумі 3 502 500,00грн. у складі витрат підприємства; віднесення позивачем в 4 кварталі 2018 року та 1 кварталі 2019 року витрат з придбання послуг з розробки та наладки системи управління живленням електронно-променевої зварювальної установки, отриманих від ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 2 580 000,00грн.до витрат підприємства, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку); проведення господарських операцій, відповідно до яких відповідно до умов Контракту від 20.04.2011 позивачем надано, а КПК «Велика Стіна» отримано послуги, зокрема, послуги з проведення наукових досліджень, розроблення технічної документації, та навчання технічних співробітників Замовника на загальну суму 180 000,00 доларів США; відповідність вимогам п. 185.1 ст. 185 ПК України включення послуг, наданих позивачем КПК «Велика Стіна» за Контрактом від 20.04.2011 до таких, що не є об`єктом оподаткування у розмірі 4 776 822,00грн. та відображення їх у рядку 5 Декларації «Операції, що не є об`єктом оподаткування».

Вказаним Висновком не підтверджено висновок Акту перевірки щодо необхідності визнання витрат на модернізацією та поліпшенням активу активом та включення їх до витрат поточного періоду у розмірі 1 530 000,00грн., у тому числі по періодах: 2018 рік - 1 230 000,00грн., 9 місяців 2019 року - 300 000,00грн.; заниження операцій на митній території України (рядок 1.1 Колонка Б «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України») у сумі 796 137,00грн.; завищення витрат на суму заробітної плати за 2 півріччя 2017 року у розмірі 2 577 103,00грн., яка зарахована співробітникам, які були задіяні для виконання Контракту від 20.04.2011, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; заниження податку на прибуток на суму 739 279,00грн., в тому числі за 2017 рік на суму 463 879,00грн., за 2018 рік на суму 221 400,00грн., 3 квартали 2019 року на суму 54 000,00грн. та заниження ПДВ на суму 796 137,00грн., в тому числі за жовтень 2017 року на суму 727 668,00грн., за березень 2018 року на суму 68 469,00грн.

Таким чином, висновки контролюючого органу, викладені в Акті перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 16.03.2020 №00002960502, №00002970502, №00002980502 є безпідставними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд не приймає до уваги клопотання Головного управління ДПС у м. Києві від 10.02.2021, відповідно до якого повідомлено суд про відкликання податкового повідомлення - рішення від 16.03.2020 №00002980502 на суму 398 069грн., оскільки вказане клопотання подано відповідачем на стадії розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТОВА ЛТД».

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТОВА ЛТД» (м. Київ, 03150, вул. Казимира Малевича, 11, код ЄДРПОУ 14348712) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.03.2020 №00002960502, №00002970502, №00002980502.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТОВА ЛТД» (м. Київ, 03150, вул. Казимира Малевича, 11, код ЄДРПОУ 14348712) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін