Рішення № 96493883, 22.04.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1646/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – позивач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 31.03.2021 року ВП №64062599 в розмірі 5100,00 грн.

1.2. Ухвалою суду від 09.04.2021 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

1.3. Ухвалою суду від 16.04.2021 року відкрите загальне позовне провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.04.2021 року.

1.3. 21.04.2021 року від представника позивача, а 22.04.2021 року від представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за їх відсутності.

У зв`язку з викладеним, суд, керуючись частиною 3 статті 194 та частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнав за можливим здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. 11.01.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Самокіщуком М.Ю. відкрито виконавче провадження №64062599 щодо виконання виконавчого листа №824/456/20-а від 29.12.2020 року, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом.

2.2. 31.03.2021 року державним виконавцем у рамках виконавчого провадження №64062599 видано постанову про накладення на боржника (Пенсійного фонду України в Чернівецькій області) штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

2.3. Позивач не погоджується з прийнятою відповідачем постановою від 31.03.2021 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про накладення штрафу 31.03.2021 року по ВП №824/456/20-а підлягає скасуванню з наступних підстав.

3.2. Так, стверджує про те, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по справі №824/456/20-а, яке набрало законної сили 13.10.2020 р., Головним управлінням здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 80% від суми середнього заробітку відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки №18/94-вих-20 від 28.02.2020 р, починаючи з 13.12.2019 р. З грудня 2020 року ОСОБА_1 нарахування та виплата пенсії здійснюється в новому розмірі.

Різниця між розміром пенсії, визначеним відповідно до постанови суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування постанови суду, за період з 13.12.2019 р. по 30.11.2020 р. склала 91739,50 грн, яку включено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

3.3. Враховуючи, що Головним управлінням добровільно вжито (перерахунок пенсії) та вживаються (виплата пенсії) дії на виконання рішення суду в порядку черговості за окремим бюджетним фінансуванням згідно Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. №20-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 р. за № 1189/3264, вважає дії відповідача неправомірними, а постанову про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

3.4. Окрім цього, вказує, що виплати пенсій здійснюються головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління не має. Таким, чином Головне управління в межах наданих повноважень, фактично виконало постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року в повному обсязі.

3.5. Відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу, оскільки відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлю проведення відповідних виплат, а тому постанова про накладення штрафу є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

Позиція відповідача

3.6. 22.04.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, вважає оскаржувану постанову законною, оскільки рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року по справі №824/456/20-а, позивачем не виконано.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Заяв та клопотань, окрім зазначених у розділі І цього рішення, від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Самокіщука М.Ю. від 11.01.2021 року відкрито виконавче провадження №64062599 (а.с. 12)

Виконавче провадження відкрито за виконавчим листом №824/456/20-а від 29.12.2020 року, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії) з розрахунку 80% від суми середнього заробітку її місячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Чернівецької області №19/94-внх-20 від 28.02.2020 року, починаючи з 13.12.2019 року.

5.2. 25.01.2021 року позивачем надіслано відповідачу листа №2400-0801-5/2248 про виконання виконавчого листа по виконавчому провадженню №64062599. У вказаному листі зазначено, що Головним управлінням, на виконання рішення суду по справі №824/456/20-а здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 80% від суми середнього заробітку відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки №18/94-вих-20 від 28.02.2020 р., починаючи з 13.12.2019 р. З грудня 2020 року ОСОБА_1 нарахування та виплата пенсії здійснюється в новому розмірі. Різниця між розміром пенсії, визначеним відповідно до постанови суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування постанови суду, за період з 13.12.2019 р. по 30.11.2020 р. склала 91739,50 грн., яку включено до Реєстру судових рішень та внесено відповідну інформацію. Окрім цього, зазначено, що враховуючи положення рішень Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012, джерелом фінансування виплатна виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 є кошти державного бюджету. Таким чином нараховані суми можуть бути виплачені органом Пенсійного фонду після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Відтак, просило закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII (а.с. 11).

5.3. 31.03.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Самокіщуком М.Ю. за не виконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу на боржника – ГУ ПФУ в Чернівецькій області в розмірі 5100,00 грн. і зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати рішення суду та попереджено Головне управління про кримінальну відповідальність за умисне не виконання рішення суду (а.с. 14-15).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом цього позову є постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Самокіщука М.Ю. від 31.03.2021 року по виконавчому провадженню №64062599, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

6.2. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеній постанові оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

6.3. Так, статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.4. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

6.5. У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

6.6. За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

6.7. Згідно частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

6.8. У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

6.9. Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

6.10. Своєю чергою, стаття 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

6.11. Так, згідно частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

6.12. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина 2 статті 75 Закону №1404-VIII).

6.13. Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом №1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

6.14. Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

6.15. Судом встановлено (див. пункт 5.3. цього рішення), що у зв`язку з невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду 31.03.2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Самокіщуком М.Ю. за не виконання рішення суду на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII винесено постанову про накладення штрафу на боржника – ГУ ПФУ в Чернівецькій області в розмірі 5100,00 грн.

6.16. У свою чергу, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по справі №824/456/20-а здійснювалося ГУ ПФУ в Чернівецькій області в порядку черговості за окремим бюджетним фінансуванням згідно Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. №20-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 р. за № 1189/3264. Окрім цього, звертаючись з цим позовом позивач також посилався на правову позицію викладену у рішеннях Верховного суду України (постанова від 24.03.2015 року у справі № 21-66а14 та від 26.05.2015 року у справі № 21-199а15) та Верховного Суду (постанови від 10.09.2019 року по справі №0840/3476/18 та від 19.08.2020 року по справі №140/784/19), яка стосується того, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

6.17. Дійсно, до 22.07.2020 року механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначався Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду” (далі – Порядок №649) та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. №20-1 (далі – Порядок №20-1).

6.18. Так, згідно пункту 3 Порядку №649 було передбачено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

6.19. Саме з урахуванням положень пункту Порядку №649 затверджено Порядок №20-1, згідно пункту 3 якого у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”: на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою; про стягнення коштів.

6.20. Разом з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року, справа №640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року змінено, зокрема пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: “Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”.

6.21. Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

6.22. Відтак, з 22.07.2020 року положення Порядку №649 є нечинними, і як наслідок і такими є і положення Порядку №20-1, а тому не підлягають застосуванню при виконанні рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 р. по справі №824/456/20-а.

6.23. Водночас, суд зазначає, що відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

6.24. Тобто, виплати пенсій, а також у даному разі грошової допомоги, здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

6.25. Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

6.26. Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

6.27. Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №2400-0801-5/2248 від 25.01.2021 року про виконання виконавчого листа по виконавчому провадженню №64062599 повідомив відповідача, що ГУ ПФУ в Чернівецькій області на виконання рішення суду по справі №824/456/20-а здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 80% від суми середнього заробітку відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки №18/94-вих-20 від 28.02.2020 р., починаючи з 13.12.2019 р. З грудня 2020 року ОСОБА_1 нарахування та виплата пенсії здійснюється в новому розмірі. Різниця між розміром пенсії, визначеним відповідно до постанови суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування постанови суду, за період з 13.12.2019 р. по 30.11.2020 р. склала 91739,50 грн., яку включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 11).

6.28. З вказаного слідує, що позивач добровільно виконав рішення суду в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 пенсії, однак не здійснив її виплату.

6.29. В силу положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Аналогічних положень щодо призначення пенсій по інвалідності вказаний закон не містить, однак чітко вказує, що прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Тобто, така пенсія призначається на тих же умовах і розмірах, які визначені щодо пенсії по вислузі років. А відтак, і порядок виплати такої пенсії є аналогічним щодо виплати пенсії по вислузі років.

6.30. При цьому, згідно частини 3 статті 113 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

6.31. Наведене дає суду підстави дійти висновку про те, що виплата нарахованої ОСОБА_1 пенсії повинна здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

6.32. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивач не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету згідно на вказану вище виплату не виділялись, що свідчить про те, що позивачем добровільно виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, а саме: згідно з рішенням боржник здійснив нарахування суми грошової допомоги, яка підлягає сплаті за рішенням суду, водночас у зв`язку із відсутністю коштів такі суми виплачені стягувачу у виконавчому проваджені не були.

6.33. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що рішення суду у справі №824/456/20-а не виконано за поважної підставою, оскільки грошові кошти у вигляді нарахованої пенсії, яка належить ОСОБА_1 не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

6.34. Суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

6.35. Окрім того, така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14, від 21 серпня 2019 року у справі № 754/3105/17, від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 19 серпня 2020 року у справі №140/784/19.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

7.2. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності та враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

7.3. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів, а тому вести мову про порушення Україною позитивних зобов`язань перед пенсіонером не можна.

Правова система України не існує автономно, а тому ефективна реалізація її механізмів можлива виключно із врахуванням фінансово-економічних показників держави.

7.4. За таких обставин, суд вважає, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 31.03.2021 року ВП №64062599 в розмірі 5100,00 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат, зокрема відповідно до її частини 2 при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

8.2. Із матеріалів справи видно, що позивачем не понесено судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку із чим відсутні підстави для вирішення даного питання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 31.03.2021 року по виконавчому провадженню №64062599 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ40329345).

Відповідач – Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (58000, м. Чернівці, вул. Целана, 11, код ЄДРПОУ 43316386).

Суддя О.В. Анісімов