Ухвала суду № 96493811, 19.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог

19 квітня 2021 року Справа № 580/2091/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та стягнення компенсації на відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області та Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення про віднесення позивача до категорії найбільш ризикових платників податків;

- визнати протиправним рішення Державної податкової служби України щодо затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік в частині включення до нього позивача;

- прийняти компенсацію моральної шкоди та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь позивача моральну шкоду, завдану протиправними діями та рішеннями посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області та Головного управління ДПС у Черкаській області у сумі 1 200 000 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У прийнятті позовної заяви в частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди слід відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Таким чином, Податковим кодексом України передбачено право відповідача проводити документальні перевірки платників податків та складати план-графіки проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій щодо прийняття рішення про віднесення позивача до категорії найбільш ризикових платників податків та визнання протиправним рішення щодо затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік в частині включення до нього позивача є публічно-правовим спором та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Щодо позовної вимоги про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів (пункт 9 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України). Проте таку вимогу справді не завжди можна розглядати за правилами цивільного судочинства. Так, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства(частина п`ята статті 21 КАС України).

Отже, у адміністративному судочинстві розглядаються позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, яка з рішеннями, діями чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які оскаржуються у цій же справі.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 28.04.2020 №607/15692/19.

З позовної заяви вбачається, що в обгрунтування завдання йому моральної шкоди позивач посилається на ті обставини, що в період з 2017 по 2020 рік звертався до судів з позовами про визнання протиправними дій і рішень контролюючих органів та в подальшому рішеннями судів дії контролюючих органів були визнані протиправними, а саме: постановами Черкаського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі №823/139/17, від 03.05.2017 у справі №823/541/17, ухвалами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.05.2017 у справі №711/3737/17, Київського районного суду м. Полтава від 25.04.2017 у справі №553/2547/17, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі №823/1294/17, рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 у справі №823/1778/17, від 05.04.2018, від 06.09.2018 у справі №823/1503/17, постановою Київського апеляційного суду від 03.07.2018 у справі №823/409/18, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі №823/1294/17, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 у справі №823/1601/18, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №2340/2925/18, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі №580/1596/19.

Отже, за змістом позовної заяви позивач просить стягнути моральну шкоду за дії та рішення відповідача, які у поданій позовній заяві не оскаржує.

Враховуючи, що вимоги про відшкодування моральної шкоди не пов`язані з публічно-правовим спором щодо оскарження рішення про затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік в частині включення до нього позивача, натомість їх протиправність встановлена рішеннями судів у інших судових справах, вони підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та стягнення компенсації на відшкодування моральної шкоди в частині позовних вимог про:

- прийняття компенсації моральної шкоди та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь позивача моральної шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області та Головного управління ДПС у Черкаській області у сумі 1 200 000 грн.

2. Роз?яснити позивачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що він має право звернутись за захистом порушеного права в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду.

3. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя А.В. Руденко