Рішення № 96493526, 19.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/3890/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради, Генічеської міської ради, за участю третьої особи - виконавчого комітету Генічеської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №540/3890/20 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради, Генічеської міської ради, за участю третьої особи – виконавчого комітету Генічеської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набрало законної сили 01.04.2021.

26.02.2021 представник позивача Буженко Ю.С. звернувся до суду із заявою про намір подання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі.

09.04.2021 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить здійснити розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу по справі № 540/3890/20, стягнувши на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати в сумі 6333,00 грн.

Ухвалою від 12.04.2021 заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2021.

19.04.2021 в судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце для розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Із врахуванням наведених процесуальних норм, суд здійснює розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.

Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Повноваження представника позивача - адвоката Буженка Ю.С. у даній справі підтверджені ордером Серія АО № 1012430 від 07.07.2020.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 КАС України).

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч. 5 ст. 143 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Представник позивача в заяві про ухвалення додаткового судового рішення зазначає, що про ухвалення рішення від 01.03.2021 дізнався 05.04.2021 при зверненні до канцелярії суду.

До суду із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся 09.04.2021.

Таким чином, оскільки позивач до закінчення судових дебатів (розгляду справи по суті) заявив про намір подання доказів на підтвердження судових витрат після ухвалення рішення у справі, то таку заяву суд вважає поданою з додержанням вимог ст. ст. 139, 143 КАС України.

Суд встановив, що у заяві від 09.04.2021 про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу пов`язані із подачею позову у розмірі 6333,00 грн, які складаються із консультації, складання позовної заяви, складання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, складання клопотання про залучення співвідповідачів та третьої особи, складання заяви про подачу доказів витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Суд висловив правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/18.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав такі документи:

- договір про надання правової допомоги від 01.12.2020 № 01/12/20;

- довідка-рахунок № 21-9 від 09.04.2021 по справі № 540/3890/20;

- квитанція до прибуткового касового ордеру від 09.04.2021 № 21-9.

Так, 01.12.2020 між ОСОБА_2 (виконавець) та ОСОБА_1 (клієнт) укладений договір № 01/12/20 про надання правничої допомоги, відповідно до п. 2 Розділу "Предмет договору" якого надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації; захисту інтересів у суді; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконання Договору.

Із дослідженого договору № 01/12/20 слідує, що позивачем отримана правова допомога без зазначення у межах якої саме справи, оскільки предметом договору є:

1. Забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта в Херсонському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді та Верховному Суді, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, органах казначейства, органах місцевого самоврядування, органах райдержадміністрації, поштових відділеннях, банківських установах та в інших організаціях, установах та підприємствах незалежно від їх форми власності та підпорядкування.

2. Надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності, аналіз законодавства, вивчення судової практики, представництво інтересів у суді. Складення заяв, адвокатських запитів, позовів, відзивів на позови, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

3. Представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору.

Отже, даний договір має загальний характер та укладений для надання позивачу правової допомоги загального характеру, що унеможливлює відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 139 КАС України встановлення того, що витрати понесені позивачем на підставі такого договору пов`язані саме з розглядом даної справи.

Крім того, підставою для сплати гонорару є відповідний рахунок (довідка-рахунок) (п. 3.1 Розділ. Гонорар).

Згідно довідки-рахунку № 21-9 від 09.04.2021 по справі № 540/3890/20 на підставі Договору про надання правничої допомоги від 01.12.2020 № 01/12/2020 адвокатом Буженком Ю.С. надані правові послуги клієнту ОСОБА_1 на загальну суму 6333,00 грн, а саме:

- консультація Клієнта ( 1 година-2000,00 грн.);

- складання позовної заяви (1 година – 2000,00 грн);

- складання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (30 хвилин – 1000 грн);

- складання клопотання про залучення співвідповідачів та третьої особи (30 хвилин – 1000 грн);

- складання заяви про подачу доказів витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті (10 хвилин - 333,00 грн).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 21-9 від 09.04.2021 ОСОБА_1 сплатив адвокату ОСОБА_2 суму у розмірі 6333,00 грн. за послуги згідно договору від 01.12.2020 № 01/12/2020.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката передабчено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Наданими представником позивача доказами підтверджується факт надання позивачу послуг. Однак суд вважає, що сума витрат на надання такої допомоги, а саме 6333,00 грн., являється неспівмірною із складністю цієї справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг), не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що даний спір фактично є типовим, з вирішення аналогічних спорів існує численна судова практика, в тому числі й суду касаційної інстанції, а відтак підготовка цієї справи до судового розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Обставини спору не вимагали від позивача та адвоката значних зусиль на зібрання доказів, формулювання своїх правових позицій та складення процесуальних документів.

Крім того, позовна заява підписана безпосередньо позивачем і всі додані до неї в якості доказів копії документів завірені також позивачем, а не адвокатом.

Варто зауважити, що адвокат помилково відносить до наданих послуг складання заяв про долучення до матеріалів справи доказів надання правничої допомоги та про подачу доказів витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті, оскільки вказані документи є лише доказами щодо змісту та обсягу витрат на правничу допомогу адвоката.

Враховуючи часткове задоволення позову суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 2000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу.

Таким чином, заява представника позивача про стягнення на користь позивача понесених судових витрат підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району витрат на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 252, 255 КАС України, суд,-

вирішив:

Заяву представника позивача Буженка Ю.С. про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 04400647) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 109020100