Рішення № 96493426, 23.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

23 квітня 2021 р. справа № 520/2444/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунальної установи Оскільського психоневрологічного інтернату про застосування заходів реагування,-

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Головне управління, Управління) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Комунальної установи Оскільського психоневрологічного інтернату, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Лісна, 1, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що проведений захід контролю показав на існування порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач, Комунальна установа Оскільський психоневрологічний інтернат (далі за текстом - Інтернат), з поданим позовом не погодився. У відзиві на адміністративний позов представник посилався на проведення певної роботи по усуненню Інтернатом встановлених під час перевірки порушень з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки. Також, зазначив, що обраний позивачем захід реагування є таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як з урахуванням встановленого факту наявності порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

У своїй відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем не усунуті виявлені порушення, у зв`язку з чим, будівлі Інтернату не можуть експлуатуватись. Позивач також зазначив, що знеструмлення будівель Інтернату дозволить зупинити здійснення в них господарської діяльності до повного усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд, вивчивши доводи позову, відзиву та відповіді на відзив, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Порівнюючи суспільну значимість об`єктів захисту згідно з ч.1 ст.2, ч.4 ст.242 КАС України (власні прав та інтереси приватної особи) з об`єктами захисту згідно з ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст.3, 8 Конституції України (публічний інтерес до створення прийнятного рівня безпечних умов існування), суд вважає за необхідне віддати беззаперечний пріоритет інтересу захисту життя та здоров`я людини.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

З 04.02.2021 року по 05.02.2021 року Ізюмським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях Комунальної установи Оскільського психоневрологічного інтернату, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Лісна, 1, за результатами якої складено Акт №1 від 05.02.2021 року.

Розпорядчі документи про призначення заходу нагляду (контролю) та дії владного суб`єкта з приводу проведення заходу планового державного нагляду (контролю) відповідачем ані до суду, ані до адміністративного органу вищого рівня не оскаржені, адже доказів про протилежне до матеріалів справи не подано.

У тексті Акту №1 від 05.02.2021 року викладені судження владного суб`єкта з приводу вчинення Інтернатом у будівлях за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Лісна, 1, низки порушень у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, які тягнуть за собою ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі, а саме: 1) не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищного покриття будівлі головного корпусу інтернату; 2) не виконано огорожу на покритті будівлі головного корпусу інтернату; 3) головний корпус інтернату не обладнано системою оповіщення людей про пожежу типу ОС-3; 4) не виконано захист будівель інтернату від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 5) на шляхах евакуації в коридорах та на сходових клітинах не демонтовані спалимі панелі; 6) захисна споруда не забезпечена первинними засобами пожежогасіння, не обладнана системою внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежною автоматикою і сигналізацією.

Акт №1 від 05.02.2021 року був підписаний директором Інтернату без жодних зауважень.

Стверджуючи, що рівень стану пожежної безпеки та техногенної безпеки на об`єктах, які використовуються відповідачем у межах господарської діяльності, створює реальну загрозу життю людей та здоров`ю людей, адміністративний орган ініціював даний спір.

Наявність викладених порушень підтверджується актом та визнається відповідачем.

У відзиві на позов відповідач у спірних правовідносинах посилається на здійснення ним наступних заходів організаційно-правового характеру:

- встановлення автоматичної системи пожежної сигналізації, яку за актами №49/08/18-ПС від 13.12.2018 року та № 49/08/18 перевірено на відповідність та проведено її комплексне випробування, спостереження за якою здійснюється пультом централізованого спостереження і технічно обслуговується спеціалізованою організацією за договором №111/21/ПС від 18.01.2021 року, в підтвердження чого надано акти наданих послуг;

- укомплектування пожежними кранами, пожежними гідрантами, вогнегасниками, пожежними щитами, в підтвердження чого надано Договір №36/28 від 10.04,.2020 року та акт наданих послуг за цим договором щодо перевірки та випробування пожежних кранів та гідрантів, Договір № 81 від 06.07.2020 року та акт наданих послуг за цим договором щодо технічного обслуговування вогнегасників, Договір №85 від 28.07.2020 року та акт приймання-передачі товару за цим договором щодо додаткового придбання пожежних кран-комплектів та покажчиків пожежних гідрантів;

- проведення кожного року профілактичних електролабораторних вимірювань електрообладнання установи, в підтвердження чого надано договір №26 від 08.05.2020 року та Акт наданих робіт за цим договором. Крім того, відповідач стверджує, що за технічним станом електрообладнання та електричних мереж установи постійно стежать два штатних працівника відповідного фаху;

- проведення в установі постійної роботи з персоналом щодо його дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій (зокрема пожежі), зокрема, розроблення та доведення до персоналу відповідних інструкцій, не рідше одного разу на квартал проведення інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки на робочих місцях, проведення практичних занять, створення добровільної пожежної дружини, в підтвердження чого надано: договір № 35/28 від 10.04.20 року та акт наданих послуг, договір № 12/нк від 11.06.20 року та акт наданих послуг, договір ДПД № 041137 від 20.05.20 року, наказ директора КУ ОПНІ № 69 від 23.04.2018 року «Про затвердження інструкцій про заходи пожежної безпеки на об`єктах та в окремих приміщеннях і території КУ ОПНІ», наказ директора КУ ОПНІ від 02.01.2018 року № 29 «Про затвердження інструкцій з пожежної безпеки», Положення Про добровільну пожежну дружину КУ ОПНІ, затверджену наказом директора КУ ОПНІ № 50 від 06.03.2018 року, наказ директора КУ ОПНІ № 33 від 04.01.2021 року, наказ директора КУ ОПНІ від 04.01.21 №26 «Про організацію роботи з питань пожежної безпеки у 2021 році», наказ директора КУ ОПНІ від 04.01.21 № 17 «Про затвердження складу штабу цивільної оборони КУ ОПНІ на 2021 рік», наказ директора КУ ОПНІ від 04.01.2021 року №3;

- розроблення проекту щодо захисту від попадання блискавки і вторинних її проявів. Крім того, відповідач посилається на виділення Харківською обласною радою фінансування на виготовлення та монтаж систем блискавкозахисту та на оброблення дерев`яних конструкцій горища головного корпусу протипожежними засобами, у зв`язку з чим, установа у 2 кварталі планує провести відкриті торги для визначення виконавця робіт.

Проте, суд зазначає, що із наданих документів строків виготовлення та монтажу систем блискавкозахисту, а також оброблення дерев`яних конструкцій горища головного корпусу протипожежними засобами не вбачається.

У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідачем порушення у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, усунуті не були.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

У силу ст.ст. 13 і 41 Конституції України власність особи (рівно як і діяльність користувача цієї власності) не повинна створювати загроз іншим учасникам суспільних відносин.

Як визначено, п.21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків осіб у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Окрім того, відповідно до п.22 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків осіб у сфері цивільного захисту належить утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Таким чином, обов`язок забезпечення пожежної безпеки та обов`язок забезпечення техногенної безпеки при експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів покладений законодавцем як на власників цих речей, так і на осіб, котрі використовують речі матеріального світу на відповідній правовій підставі.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що за визначенням п.26 ч.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини;

Відповідно до п.33 ч.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з п.п.2 і 3 ч.1 ст.50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Повноваження компетентного адміністративного органу з приводу зниження рівня такої небезпеки полягають згідно з п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68, ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України у зверненні до адміністративного суду з вимогою про: зупинення роботи підприємств (окремих виробництв, виробничих дільниць), зупинення експлуатації будівель (об`єктів, споруд, цехів, дільниць, агрегатів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів), зупинення проведення робіт (будівельно-монтажних тощо), зупинення випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції (систем та засобів протипожежного захисту), зупинення надання послуг, тобто у припиненні активних діянь учасників суспільних правовідносин саме у сфері господарювання.

Таким чином, вимога про зупинення експлуатації будівель заявлена у межах компетенції Головного управління.

Доказів заявлення цієї вимоги до неналежного відповідача матеріали справи не містять.

Проведенні Інтернатом роботи та надані відповідачем документи в підтвердження усунення виявлених під час перевірки порушень в повній мірі не доводять їх усунення.

Так, залишаються не усунутими наступні порушення: не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищного покриття будівлі головного корпусу інтернату; не виконано огорожу на покритті будівлі головного корпусу інтернату; головний корпус інтернату не обладнаний системою оповіщення людей про пожежу типу ОС-3; не виконано захист будівель інтернату від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; на шляхах евакуації в коридорах та на сходових клітинах не демонтовані спалимі панелі; захисна споруда не забезпечена первинними засобами пожежогасіння, не обладнана системою внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежною автоматикою і сигналізацією.

З огляду на викладене, суд знаходить підстави для застосування у спірних правовідносинах заходів державного реагування.

У даному конкретному випадку, оскільки, в будівлях Інтернату постійно мешкають та отримують соціальні послуги 398 осіб з І та II групами інвалідності, мають психічні розлади здоров`я (92 особи визнані судом недієздатними), не здатні до самообслуговування, про що зазначено самим відповідачем у відзиві на позов, тобто, які в силу свого стану не здатні на свідоме адекватне реагування в умовах надзвичайної події, а тому відсутність будь-якого компоненту безпеки є абсолютно неприпустимим та створює реальну загрози життю та здоров`ю людей, зокрема, підопічних Інтернату.

При цьому, суд звертає увагу на низку правових висновків Верховного Суду з приводу застосування заходів державного реагування у випадку незабезпечення особами належного стану рівня пожежної безпеки та належного стану рівня техногенної безпеки.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.04.2021р. по справі №320/5418/19: 1) правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні; 2) Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень. При цьому, законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», а відтак, воно є оціночним; 3) У силу п. 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі; 4) Згідно з п.п. 6.1, 7.1 ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації, як системи протипожежного захисту, призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо); 5) відсутність систем протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають в будівлі, у зв`язку з чим первинні заходи пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, які перебувають у ній.

Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.04.2020 р. у справі №804/6756/17 такі порушення у стані пожежної безпеки та стані техногенної безпеки як: - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) та системою оповіщення про пожежу; - сигнал від контрольно-приймального приладу станції пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження пожежної охорони; - не складено договору на технічне обслуговування системи протипожежного захисту з організацією (суб`єктами господарювання), що мають ліцензію на провадження господарської діяльності протипожежного призначення; - плани евакуації не виконані на фотолюмінісцентній основі; - не надано сертифікатів відповідності та протоколів випробувань лабораторії (з мокрими печатками) про визначення відповідності вимогам пожежної безпеки на оздоблювальні матеріали стін (шляхів евакуації ), не демонтовано горючий матеріал; - не забезпечено пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах двері на сходові клітини; - не забезпечено відділення коридорів поверхів від сходової клітини перегородками з дверима; - дерев`яні конструкції покрівлі не оброблені вогнезахисним розчином; - люк виходу на горище не виконано протипожежним 2-го типу з нормованою межею вогнестійкості ЕІ-30; - кожен пожежний кран-комплект не рідше одного разу на шість місяців не піддавався технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; - не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів, правильно оцінені судами у якості загрози життю та/або здоров`ю людей та обґрунтованості звернення до адміністративного суду з позовом про вжиття заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, (будівлі комунального закладу освіти «Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 8» Дніпровської міської ради) і заборони його експлуатації доки не буде усунено виявлених порушень.

Що стосується вимоги про знеструмлення (відключення джерел електропостачання), то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, одним із критеріїв застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є досягнення справедливого балансу суспільного та приватного інтересів.

Унаслідок перевірки, проведеної Головним управлінням, без з`ясування усіх юридично значущих факторів в частині фізичних, технічних та просторових параметрів пристроїв електроживлення, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

При цьому, суд доходить до переконання про те, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не доведено тих обставин, що знеструмлення об`єктів заявника об`єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв`язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.

Окремо суд бере до уваги, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об`єктивної неспроможності спричинення подією відімкнення електропостачання погіршення стану цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на експлуатацію будівель є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, адже спрямована на захист публічного інтересу суспільства на безпеку людей з І та II групами інвалідності, що мають психічні розлади здоров`я, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Ознак, непропорційності чи неспівмірності заявленого до застосування заходу державного реагування задекларованій адміністративним органом меті і обставинам функціонування Інтернату судом не виявлено.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Так, ч. 1,2 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зупинити експлуатацію будівель Комунальної установи Оскільського психоневрологічного інтернату, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Лісна, 1, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, установлених згідно з актом Ізюмського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №1 від 05.02.2021 року.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя О.В.Старосєльцева