Ухвала суду № 96493315, 23.04.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про заміну стягувача у виконавчому листі

Справа № 500/3113/20

23 квітня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. На виконання судового рішення 13.01.2021 року видано виконавчий лист.

На адресу суду 09.04.2021 року надійшла заява представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі, а саме замінити стягувача з ОСОБА_2 на його правонаступника – ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак, вважає, що існують підстави для заміни стягувача у виконавчому листі на підстав ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Ухвалою суду від 13.04.2021 року призначено заяву про заміну стягувача у виконавчому листі до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2021 року.

Заперечуючи проти заміни стягувача у виконавчому листі, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області послалось на те, що законодавством визначено єдину підставу для звернення до суду з вимогою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме вибуття однієї із сторін. При цьому заміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише її правонаступником. Однак, заявником не додано свідоцтво про право па спадщину за законом, яке б підтверджувало, що ОСОБА_1 є спадкоємцем та належним правонаступником ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст. 229 та ч.2 ст.379 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про заміну стягувача у виконавчому листі підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.04.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки від 06.08.2020 року№Б-200-234/22 про розмір грошового забезпечення складеної Управлінням Служби безпеки України у Тернопільській області станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст.9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На виконання судового рішення 13.01.2021 року видано виконавчий лист.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 20.03.2021 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Положеннями ч.1 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Згідно з ч.3 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до ч.1 ст.1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що членам сім`ї спадкодавця передаються (або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів сім`ї) ті суми соціальних виплат, які належали спадкодавцю за життя, проте, не були одержані ним.

При цьому, отримання вказаних коштів законодавець не ставить у залежність від отримання свідоцтва про спадщини.

Таким чином, оскільки згідно з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.08.1974 року заявниця є дружиною померлого ОСОБА_2 , то, у відповідності до ст.1227 ЦК України та ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", набула права на отримання сум пенсії, нарахованих на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя.

Нормою ч.1 ст.379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4 ст.379 КАС України).

Згідно з ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону

Як передбачено ч.1 та 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Положення ч.5 ст.15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду.

Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

До того ж Закон України "Про виконавче провадження" не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, за змістом ч.4 ст.4 цього Закону прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача.

Наведене узгоджується з положеннями ч.4 ст.379 КАС України про те, що заміна сторони виконавчого провадження застосовується у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Водночас, за змістом ч.1 ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція щодо тотожних правовідносин висловлена Верховним Судом у постановах від 22.12.2020 року у справі №2-а-3938/11, від 31.10.2018 року у справі №2-а-3494/11.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчих листах №500/3113/20, виданих 13.01.2021 року Тернопільським окружним адміністративним судом, з ОСОБА_2 правонаступником ОСОБА_1 .

Керуючись ст.241-248, 379 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі №500/3113/20, виданого 13.01.2021 року Тернопільським окружним адміністративним судом в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, з ОСОБА_2 на його правонаступника – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2021 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.