Рішення № 96493180, 23.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року справа № 480/1868/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1868/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту – ГУ ПФУ в Сумській області, Управління), в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років за № 1800-8305-8/58828 від 19.11.2020;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у редакції, що діяла на момент виникнення права на отримання пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Сумської області від 27.10.2020 № 21-862 вих.20 з 11 вересня 2020 року з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 11 вересня 2020 року.

Вимоги мотивовані тим, що з вересня 2001 року позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789 від 05.11.1991 (далі по тексту – Закон №1789) в розмірі 90% середньомісячного заробітку, без обмежень максимального розміру. В подальшому, зокрема в 2004 – 2008 роках, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно змінювався і розмір пенсії позивача після її перерахування Управлінням в розмірі 90% місячного заробітку без обмежень максимального розміру на підставі довідок про розмір заробітної плати від прокуратури Сумської області. Правовим підґрунтям для перерахування пенсії є положення частин 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789, відповідно до яких призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку зі змінами розміру заробітної плати за додатково поданими пенсіонером документами.

Але в 2012 році перерахунок пенсії позивача був здійснений виходячи з 80% заробітної плати та із застосовуванням обмеження максимального її розміру. Після оскарження вказаних дій, Зарічний районний суд м. Суми 16.01.2014 виніс Постанову, якою дії Управління визнані неправомірними, зобов`язано перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 90% місячного заробітку без обмеження її розміру. В 2016 році склалася аналогічна ситуація, у зв`язку з чим Постановою Зарічного суду м. Суми від 14.04.2016 визнано протиправним рішення пенсійного органу та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії в розмірі 90% місячного заробітку без обмежень її розміру на підставі наданих документів. В 2017 році відбулось чергове підвищення заробітної плати для працівників прокуратури. Однак, ГУ ПФУ в Сумській області відмовило в перерахуванні пенсії, тому позивач звернувся з позовом до Сумського окружного адміністративного суду, який рішенням від 08.06.2020 визнав дії органів Пенсійного фонду України протиправними та зобов`язав здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки прокуратури Сумської області в розмірі 90% від заробітку та без обмежень розміру. У зв`язку із наказом Офісу Генерального прокурора № 414 від 08.09.2020 про початок роботи обласних прокуратур із 11.09.2020 та підвищенням заробітної плати працівникам Сумської обласної прокуратури у позивача виникло право на перерахунок пенсії. Тому позивач 29.10.2020 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 90% від суми заробітку без обмежень граничного розміру, додавши довідку Сумської обласної прокуратури від 27.10.2020 № 21-862 вих.-20 про розмір заробітної плати. У відповідь позивач отримав листа за №1800-8305-8/58828 від 19.11.2020 з відмовою в проведенні перерахунку пенсії. Відмова обґрунтована вимогами Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII щодо призначення пенсії в розмірі 60% від суми заробітку та її граничного розміру - не вище 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тобто розмір такої пенсії становить 17120грн., що менше, ніж поточна пенсія. Таким чином, ГУ ПФУ в Сумській області відмовило в перерахунку пенсії на існуючих з 2001року по цей час умовах - 90% та без обмежень розміру. Вважає такі дії ГУ ПФУ в Сумській області неправомірними, оскільки пенсія позивачу була призначена в 2001 році у розмірі 90% заробітної плати працюючого працівника прокуратури без будь-яких обмежень максимального її розміру, тому подальші зміни в законодавстві про зменшення пенсії у відсотковому значенні та застосування обмежень розміру пенсії не повинні застосовуватися до позивача. Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 08.04.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надало суду відзив на позов, у якому зазначає, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2020 у справі № 480/2030/20 Управлінням здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Сумської області від 06.03.2020 № 18-282 вих.20, в результаті чого пенсія позивача становить 44302,53 грн. У разі перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої ним довідки Сумської обласної прокуратури від 27.10.2020 № 21-862 вих.-20 розмір пенсії виходячи із 60% заробітної плати та встановлення обмежень буде становити 17120 грн., що є меншим, ніж той, що виплачується відповідно до рішення суду. Відповідач також зазначає, що позицію стосовно незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Тому, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 необхідно застосовувати закон, який є чинним на момент перерахунку. З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши всі докази у справі у їх сукупності, встановив таке. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугою років згідно з Законом України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження граничного розміру. 29.10.2020 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії з 01.10.2020 згідно з нормами Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Прокуратури Сумської області від 27.10.2020 № 21-862 вих.20 (а.с.35, 36). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, про що повідомлено листом №1800-8305-8/58828 від 19.11.2020 (а.с.37). Підставою відмови зазначено, що відповідно до Закону України “Про прокуратуру” пенсія прокурорам призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, при цьому виплата пенсії обмежується граничним розміром. Згідно наданої довідки розмір пенсії позивача з обмеженням становить 17120 грн., що є меншим ніж той, що виплачується позивачу відповідно до рішення суду. Тобто, предметом даного спору є відмова у перерахунку пенсії з мотивів зменшення відсоткового значення пенсії з 90 % до 60 % та застосування обмеження граничного розміру пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправнимb, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно з частиною першою та третьою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом. За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру". Відповідно до частин 1, 2 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (чинного на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Згідно з частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури та набув e 2001 році право на пенсійне забезпечення на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, чинній на час набуття такого права). В подальшому, зокрема в 2004 – 2008 роках, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно змінювався і розмір пенсії позивача після її перерахування Управлінням в розмірі 90% місячного заробітку на підставі довідок про розмір заробітної плати від прокуратури Сумської області. Проте, після внесення змін до Закону України “Про прокуратуру”, в 2012 році перерахунок пенсії позивача був здійснений виходячи з 80% заробітної плати та із застосовуванням обмеження максимального її розміру. Тому позивач звернувся до суду за захистом порушених прав. Згідно з Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 16.01.2014, визнано неправомірними дії Управління, зобов`язано перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 90% місячного заробітку без обмеження її розміру. В 2016 році склалася аналогічна ситуація, у зв`язку з чим Постановою Зарічного суду м.Суми від 14.04.2016 визнано протиправним рішення пенсійного органу та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії в розмірі 90% місячного заробітку без обмежень її розміру на підставі наданих документів. Чергове підвищення заробітної плати для працівників прокуратури відбулося у 2017 році. Однак, ГУ ПФУ в Сумській області відмовило ОСОБА_1 у перерахуванні пенсії. Тому позивач в черговий раз змушений був звернутися з позовом до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2020 визнано дії органів Пенсійного фонду України протиправними та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки прокуратури Сумської області в розмірі 90% від заробітку та без обмежень граничного розміру пенсії. Тобто, питання правомірності зменшення відсоткового значення пенсії з 90% до 60% та застосування обмеження граничного розміру пенсії при перерахунку пенсії позивачу, неодноразово розглядалися судами. Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне вказати таке. На час призначення пенсії позивачу порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені частинами 12 та 17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991. У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Разом з тим, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VI від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави. Так, згідно з частинами 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №3668-VI від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З урахуванням викладеного суд зазначає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 3668-УІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789- XII, які змін у зв`язку із прийняттям Закону № 3668-УІ не зазнали. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято новий Закон України “Про прокуратуру” №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), який набрав чинності 15 липня 2015 року. Згідно з пунктом 3 розділу XII Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ із змінами, в тому числі ч. 13,18 ст. 50-1, які визначали умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність.

Новий Закон України “Про прокуратуру” також містив положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури, а саме, ст. 86 Закону, згідно з частиною 13 якої пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути сплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Частиною другою ст. 86 Закону № 1697-VII визначалося, що пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У подальшому Законом України №76-VІІІ від 28.12.2014 до частини другої цієї статті внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Цим же Законом були внесені зміни до частини двадцятої статті 86, згідно якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

13.12.2019 Конституційний Суд України своїм рішенням №7-р(ІІ)/2019 визнав положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зазначивши, що вона втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (тобто, з 13 грудня 2019 року);

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, з огляду на ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019 у Законі №1697-VII з 13.12.2019 відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників, як те передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII.

Водночас положення Закону № 1697-VІІ в первинній редакції щодо підстав та порядку перерахунку раніше призначених пенсій працівникам органів прокуратури змін не зазнали, а вимоги ч.2 ст. 86 цього Закону стосуються виключно призначення пенсій працівникам органів прокуратури в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати у разі реалізації ними такого права після набрання чинності Закону № 1697-VII, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що при перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (ст.50-1 Закону№1789-ХІІ).

Частина друга ст. 86 Закону № 1697-VІІ регулює правовідносини з призначення пенсії, а не її перерахунку, що не є тотожним поняттям, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Оскільки перерахунок пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної позивачу пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати, то при визначенні перерахованого розміру не може бути застосоване законодавство, яке стосується порядку призначення пенсії.

Частина двадцята ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Також, на законодавчому рівні чи нормативними актами не передбачено право органів Пенсійного фонду переглядати процент розрахунку вже призначеної пенсії за вислугу років за Законом України “Про прокуратуру”.

Отже, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії визначеного частиною другою ст.86 Закону України “Про прокуратуру”, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір заробітної плати (грошового забезпечення).

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, згідно яких відсотки, які були визначенні при призначенні пенсії, повинні зберігатись і в подальшому при проведенні перерахунку.

Стосовно посилань відповідача на застосування обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697- VII (в редакції станом на 14.10.2014), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Після прийняття даного Закону, ще до вступу його в силу 15.07.2015, вносились зміни, і на даний час положення щодо обмеження пенсій максимальним розміром міститься в абзаці 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697- VII.

Разом з тим, суд звертає увагу, що вперше після прийняття Закону України “Про прокуратуру” № 1789-XII, обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури було застосоване Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VІ.

Так відповідно до ст. 2 цього Закону було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема Закону України “Про прокуратуру”, (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, слід зауважити, що згідно із статтями 22 та 64 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 пенсія за вислугу років була призначена з вересня 2001, тобто за нормами Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, з розрахунку 90% складових заробітної плати.

На момент призначення позивачу пенсії жодних обмежень максимального розміру пенсії не передбачалось.

Що стосується Закону №213-VII від 02.03.2013, яким внесено зміни до частини п`ятнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, і згідно якого максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, то вказана норма набрала чинності вже після призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Крім того, частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Тобто, законодавчо була закріплена норма, що обмеження пенсії максимальним розміром, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна вказаній нормі правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17.

Постановою Верховного Суд від 12.11.2019 у справі № 360/1428/17 передбачено, що дія положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо значення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються, починаючи з 01.01.2016 (пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону).

У контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02.03.2015 №213-VII, від 28.12.2014 №76-VIII та від 14.10.2014 №1697-VII, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності.

Однак, оскільки частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію) з 01.01.2015 є нечинною, то при здійсненні перерахунку розміру пенсії працівникам органів прокурори, які набули право на пенсію під час дії вищевказаної норми, наразі слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №560/2120/20 та висновки якої відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом.

Але при цьому, суд наголошує, що вищевказаний перерахунок належить проводити без врахування тих положень, якими обмежується відсоток розрахунку складових заробітної плати та максимальний розмір пенсії, позаяк вони погіршують становище тих громадян, які набули право на пенсію за нормами статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, до внесення змін Законом №213-VII від 02.03.2013.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-ІV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14, 04.11.1950, визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові Верховного Суду від 29.04.2020 (справа № 490/5366/16-а) колегія суддів зазначила, що оскільки перерахунок пенсії позивачки пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної їй пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивачки.

Конституційний Суд України також у своєму рішенні від 13.12.2019 №7-р(П)/2019 зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Частина 20 статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, з метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність відмови ГУ ПФУ в Сумській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 оформленої листом №1800-8305-8/58828 від 19.11.2020.

З метою захисту порушеного права суд вважає необхідним зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років позивачу з 11.09.2020 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII у розмірі 90% суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Сумської області від 27.10.2020 № 21-862 вих.20 з урахуванням проведених раніше виплат та без обмеження граничного розміру пенсії.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 11 вересня 2020 року, суд зазначає, що вона є зайвою, оскільки повторює попередню вимогу про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Сумської області від 27.10.2020року № 21-862 вих.20 з 11 вересня 2020 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 908грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладену у листі № 1800-8305-8/58828 від 19.11.2020, у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, без обмеження граничного розміру, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Сумської області від 27.10.2020 № 21-862 вих.20 з 11.09.2020, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар