Ухвала суду № 96493018, 23.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 квітня 2021 року Р і в н е №460/2669/21

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді У.М. Нор, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1 доКостопільської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду через систему "Електронний суд" з позовом до Костопільської міської ради, в якому просить суд:

визнати дії та бездіяльність Костопільської міської ради триваючим правопорушенням - абзаци 4 - 23, 24.8;

визнати протиправними дії Костопільської міської ради щодо відмови у наданні матеріальної допомоги з підстав відсутності коштів - абзаци 4, 5, 24.2, 24.2.1, 29.1;

зобов`язати Костопільську міську раду виплатити 43000 грн., у виплаті яких було відмовлено внаслідок відсутності коштів, та як на даний час кошти є у наявності - абзаци 4, 5, 24.2, 24.2.1, або стягнути з Костопільської міської ради 43000 грн. у яких було відмовлено внаслідок відсутності коштів за рахунок бюджетних асигнувань Костопільської міської ради, або за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на мою користь з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України Державної казначейської служби України;

визнати протиправною бездіяльність Костопільської міської ради щодо не розгляду заяв позивача - абзаци 4 - 23;

визнати протиправною бездіяльність Костопільської міської ради щодо не передачі заяв позивача на розгляд колегіального органу Костопільської міської ради - абзаци 4 - 23;

визнати протиправною бездіяльність Костопільської міської ради щодо не передачі заяви позивача на розгляд до іншого органу в супереч статті 19 Закону України «Про звернення громадян»;

визнати факт віддання дискримінації позивача з боку відповідача;

зобов`язати Костопільську міську раду розглянути заяви позивача наведені у позові з урахуванням застережень, які винесе суд, або стягнути з відповідача: 5600 грн. для покриття комунального боргу за тепло перед Комунальним підприємством що належить відповідачу, Костопількомуненергією - абзац 19; 78000 грн. одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань - абзац 20; 438000 грн. недоплачені суми за минулий час (15 років) догляду за 199 місяців починаючи з квітня 2004 року по даний час - абзац 22; 5000 грн, які були фактично витрачені на поховання баби своєї рідної - абзац 23 або за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь позивача з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України Державної казначейської служби України;

зобов`язати Костопільську міську раду призначити доплату чи щомісячну грошову допомогу чи виплату у розмірі мінімальної заробітної плати але не менше прожиткового мінімум для працездатних осіб, на термін до скінчення віку інваліда 1-А групи ОСОБА_2 за якою позивач здійснює догляд чи до моменту припинення надання догляду позивачем - абзац 21;

відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1575000 грн, відповідно до заяви про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 07.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу запропоновано недоліки позовної заяви усунути у спосіб, який передбачає подання уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, сформулювавши позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог КАС України щодо змісту позовних вимог, а також узгодивши їх зміст згідно з вимогами статті 5 КАС України щодо можливим способам судового захисту з якими позивач може звертатись до суду для захисту порушених прав, свобод або законних інтереси, навівши виклад обставин на обґрунтування позовних вимог, надавши докази на підтвердження обставин.

Позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Зозулі Д.П.

За наслідками автоматизованого розподілу вищевказаної заяви між суддями, адміністративну справу №460/2669/21 передано судді Нор У.М. для вирішення питання про відвід.

В силу вимог ч.8 ст.40 КАС України, суд розглянув питання про відвід в порядку письмового провадження.

При вирішенні заяви про відвід судді Зозулі Д.П. у даній адміністративній справі, судом встановлено наступне.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що суддя Зозуля Д.П. своєю ухвалою про залишення позову без руху від 07.04.2021 ставить неправомірні вимоги, які можуть призвести до відмови у доступі до суду що на його думку, свідчить про некомпетентність та упередженість даного судді.

Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, суд враховує таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.

Відтак, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.

Щодо оціночних підстав, то до таких належать наступні підстави 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ`єктивності судді при розгляді конкретної судової справи та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладений в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Обставини, зазначені позивачем у заяві про відвід судді Зозулі Д.П., є лише висловленням власної думки (судження) особи, а отже, не є підставами для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Більше того, зі змісту заяви про відвід вбачається, що позивач також не погоджується із процесуальним рішенням судді, зокрема із ухвалою від 07.04.2021 про залишення позовної заяви без руху.

Суд наголошує, що частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Однак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

З огляду на викладене, заява про відвід головуючого судді Зозулі Д.П. в даному випадку до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зозулі Д.П. у адміністративній справі №460/2669/21 - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя У.М. Нор