Ухвала суду № 96492742, 23.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6630/21

УХВАЛА

23 квітня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А2980 (код ЄДРПОУ 00046679; вул. Армійська, 77, м. Подільськ, Одеська область, 66302), третя особа Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022; Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168) про забезпечення позову до подання позову шляхом заборони стягувати кошти,-

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А2980 (код ЄДРПОУ 00046679; вул. Армійська, 77, м. Подільськ, Одеська область, 66302), третя особа Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022; Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168) про забезпечення позову до подання позову шляхом:

заборони військовій частині А1536 проводити стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання пункту 3.4 наказу командира військової частини А2980 від 20.09.2020 року №339 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення нестачі у продовольчій службі на загальну суму 166926,54 грн. під час проведення внутрішнього аудиту» - до набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/6630/21 о 14:56:52 год. розподілена на суддю Аракелян М.М.

Заява позивача обґрунтована тим, що згідно пункту 3.4 наказу командира військової частини А2980 від 20.09.2020 року №339 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення нестачі у продовольчій службі на загальну суму 166926,54 грн. під час проведення внутрішнього аудиту» та на підставі вимоги про утримання коштів з грошового забезпечення позивача регулярно списуються кошти на погашення заборгованості, із існуванням якої позивач не погоджується та має намір оскаржувати наказ, за яким таке стягнення ініційовано.

Дослідивши заяві про забезпечення позову, доводи, наведені у даній заяві та письмові докази, надані разом із заявою, суд дійшов наступного.

Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.2 ч.1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З матеріалів клопотання про забезпечення позову вбачається, що вона відповідає положенням ст.152 КАС України, позивачем сплачено судовий збір за подання такого клопотання. Підстави для повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду відсутні. Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає розгляду по суті.

Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Як зазначено у пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, позитивним зобов`язанням позивача у справі є доведення необхідності застосування заходів забезпечення позову при поданні відповідної заяви.

Всупереч зазначеного, позивач не обґрунтовує, чому невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд звертає увагу, що згідно ч.3 ст.14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

Тобто, чинним законодавством передбачено механізм, порядок, та підстави для повернення коштів позивачу у разі скасування відповідного наказу.

Суд вважає, що невжиття заявлених заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже позивач не обґрунтував такі ускладнення у своїй заяві, як і співвідношення та співмірність заходів із вимогами, зверненими до відповідачів.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява про забезпечення позову не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, спосіб забезпечення позову є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечення захисту своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

У заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтованих доводів, що б вказували на очевидну протиправність спірного наказу (пункту наказу), а дослідження його правомірності може бути здійснено лише в межах судового розгляду справи.

На підставі викладеного, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні заяви (вх.№20215/21 від 21.04.2021 року) про забезпечення позову до подання позову шляхом заборони військовій частині А1536 проводити стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання пункту 3.4 наказу командира військової частини А2980 від 20.09.2020 року №339 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення нестачі у продовольчій службі на загальну суму 166926,54 грн. під час проведення внутрішнього аудиту» - до набрання судовим рішенням законної сили.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 250, ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви (вх.№20215/21 від 21.04.2021 року) про забезпечення позову до подання позову.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено згідно із ч.1 ст.295 КАС України протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч.2 ст.256 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян