Рішення № 96492567, 21.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13114/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення та перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати з 01.07.2000р. по 28.05.2009р. в нульовому значенні; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію із зарахуванням до страхового стажу без урахування заробітної плати періоду з 01.07.2000р. по 28.05.2009р., з 29.10.2012р. з урахуванням проведених виплат з моменту призначення пенсії.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію з 29.10.2012р. У січні 2018р. в результаті перерахунку пенсії ОСОБА_1 було зменшено пенсію до 1598.16грн.та у вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду щодо неврахування періодів роботи позивача з 15.08.1991 року по 16.11.1992 року та з 01.12.1992 року по 01.03.1994 року до загального страхового стажу. Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/5309/19 від 25 жовтня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в тому числі провести перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року із врахуванням до загального стажу, при обчисленні розміру пенсії, періодів роботи з 15.08.1991 року по 16.11.1992 року та з 01.12.1992 року по 01.03.1994 року, а також періодів роботи в умовах Крайньої Півночі з 13.06.1977 року по 03.10.1979 року, з 09.07.1981 року по 28.08.1989 року, з 22.06.1998 року по 2000 рік в кратному розмірі. Після зробленого перерахунку пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року позивач вказує на те, що у нього виникли сумніви щодо вірності зробленого відповідачем перерахунку пенсії з урахуванням задоволених по справі 420/5309/19 вимог. Відтак, позивач дійшов висновку, що не погоджується з діями відповідача щодо зробленого перерахунку пенсії з підстав, які не були предметом спору в суді під час розгляду справи 420/5309/19. Позивач зазначає, що дії відповідача при зарахуванні до страхового стажу позивача при обчислені розміру пенсії заробітку в нульовому значенні (0,00 грн.) за періоди роботи позивача в умовах Крайньої Півночі у період з 01.07.2000р. по 31.05.2009р. є протиправними, оскільки такі дії не передбачені жодним нормативним актом. В свою чергу, на думку позивача, період роботи в умовах Крайньої півночі не є страховим стажем, протягом якого позивач підлягав загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який відповідно до ст. 24 Закону № 1058 щомісяця мали бути сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, проте цей період зараховується до такого страхового стажу на підставі Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації.

Крім того, позивач наголошує, що відповідач не звертався до підприємства ТОВ «Сибинвестстрой», на якому працював позивач у період з 01.07.2000р. по 31.05.2009р. або інших архівних установ РФ для отримання підтвердження періоду праці та розміру заробітної плати. Також, позивач наголошує, що відповідачем не було висунуто вимогу до позивача подати додаткові документи, передбачені законодавством, спрямованих на підтвердження розміру заробітної плати за період роботи позивача з 01.07.2000 по 28.05.2009р.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 28.12.2020р. вхід.№ 55434/20), наголошуючи, зокрема, що позивачу перераховано пенсію при страховому стажі 42 роки 1 місяць, заробітній платі 6325,48грн, визначеній за періоди з 01.09.1984 по 31.08.1989, з 01.07.2000 по 31.05.2009, та її розмір на 01.03.2020 складає 2776,61 грн., а саме 2661,95грн. — розмір пенсії за віком; 114,66 грн - доплата за 7 років понаднормативного стажу. Представник відповідача зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі, правонаступником яких є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлялись листи до Пенсійного фонду Російської Федерації (управління Пенсійного фонду Тюменської області м. Тюмень) до Управління по зверненням громадян і діловодству архівного відділу щодо отримання довідок про заробітну плату та відомостей про сплату страхових внесків для призначення пенсії позивачу - ОСОБА_1 . За результатами вказаних запитів отримано листи від 19.02.2013 № 40/2-1232 та від 14.06.2018 № 53-00-001361/8, в яких зазначено, що ТОВ “Сибинвестстрой” зареєстровано в УПФ РФ в м. Тюмень Тюменської області, страхові внески за період з 22.06.1998 по 28.05.2009 перераховувались в повному обсязі. У відповідності до Федерального Закону № 27-ФЗ від 01.04.1996 “Об индивидуальном (персонифицированном) учете в системе обязательного пенсионного страхования», страхувальником були здані відомості про стаж та нарахованих страхових внесках працівників підприємства, на ОСОБА_2 такі відомості не надавались. Архівним відділом також повідомлено про відсутність необхідних відомостей для призначення пенсії позивачу. Відтак, враховуючи те, що за період роботи з 2000 по 2009 відсутні відомості щодо виплати позивачу заробітної плати та сплати страхових внесків заробітна плата була зарахована у нульовому значенні. Відтак, відповідач зазначає, що на підставі вищевикладеного, вимога про зарахування страхового стажу без урахування заробітної плати періоду з 01.07.2000 по 28.05.2009 є такою, що суперечить нормам чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/13114/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнати дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 01 лютого 2020р. розгляд справи №420/13114/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/13114/20 до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вхід. № 14417/21 від 22.03.2021р).

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію з 29.10.2012р. У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду щодо неврахування періодів роботи позивача з 15.08.1991 року по 16.11.1992 року та з 01.12.1992 року по 01.03.1994 року до загального страхового стажу. Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/5309/19 від 25 жовтня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в тому числі провести перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року із врахуванням до загального стажу, при обчисленні розміру пенсії, періодів роботи з 15.08.1991 року по 16.11.1992 року та з 01.12.1992 року по 01.03.1994 року, а також періодів роботи в умовах Крайньої Півночі з 13.06.1977 року по 03.10.1979 року, з 09.07.1981 року по 28.08.1989 року, з 22.06.1998 року по 2000 рік в кратному розмірі. Після зробленого перерахунку пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року позивач дійшов висновку, що не погоджується з діями відповідача щодо зробленого перерахунку пенсії з підстав, які не були предметом спору під час розгляду справи 420/5309/19. Позивач зазначає, що дії відповідача при зарахуванні до страхового стажу позивача при обчислені розміру пенсії заробітку в нульовому значенні (0,00 грн.) за періоди роботи позивача в умовах Крайньої Півночі у період з 01.07.2000р. по 31.05.2009р. є протиправними, оскільки такі дії не передбачені жодним нормативним актом. В свою чергу, на думку позивача, період роботи в умовах Крайньої півночі не є страховим стажем, протягом якого позивач підлягав загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який відповідно до ст. 24 Закону № 1058 щомісяця мали бути сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, проте цей період зараховується до такого страхового стажу на підставі Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу - ОСОБА_1 перераховано пенсію при страховому стажі 42 роки 1 місяць, заробітній платі 6325,48грн, визначеній за періоди з 01.09.1984 по 31.08.1989, з 01.07.2000 по 31.05.2009, та її розмір на 01.03.2020 складає 2776,61 грн., а саме 2661,95грн. — розмір пенсії за віком; 114,66 грн - доплата за 7 років понаднормативного стажу.

Так, даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом спору в цій справі є правомірність дій відповідача щодо застосування приписів ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії позивачу, що полягає у включенні страхового стажу за період роботи позивача з 01.07.2000р. по 28.05.2009р. у ТОВ “Сибинвестстрой”.

У відповідності до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За визначенням ст.24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.4 ст.24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, у відповідності до п.«б» ч.1 ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За положеннями п.«а» ч.3 ст.56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно ст.41 Закону № 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Суд вказує на те, що з аналізу вищенаведених норм вбачається, що для обчислення пенсії повинна бути наявною саме заробітна плата (дохід), тобто її фактичне нарахування чи отримання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі, правонаступником яких є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлялись листи до Пенсійного фонду Російської Федерації (управління Пенсійного фонду Тюменської області м. Тюмень) до Управління по зверненням громадян і діловодству архівного відділу щодо отримання довідок про заробітну плату та відомостей про сплату страхових внесків для призначення пенсії позивачу - ОСОБА_1 . За результатами вказаних запитів отримано листи від 19.02.2013 № 40/2-1232 та від 14.06.2018 № 53-00-001361/8, в яких зазначено, що ТОВ “Сибинвестстрой” зареєстровано в УПФ РФ в м. Тюмень Тюменської області, страхові внески за період з 22.06.1998 по 28.05.2009 перераховувались в повному обсязі. У відповідності до Федерального Закону № 27-ФЗ від 01.04.1996 “Об индивидуальном (персонифицированном) учете в системе обязательного пенсионного страхования», страхувальником були здані відомості про стаж та нарахованих страхових внесках працівників підприємства, на ОСОБА_2 такі відомості не надавались. Архівним відділом також повідомлено про відсутність необхідних відомостей для призначення пенсії позивачу.

Суд вказує на те, що сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи врахування ОСОБА_1 страхового стажу за період з 01.07.2000р. по 28.05.2009р. В свою чергу предметом спору є правомірність визначення заробітної плати за цей період в нульовому значенні.

Разом з тим, судом під час розгляду справи не було встановлено розмір заробітної плати та її фактичне нарахування чи отримання ОСОБА_2 за період роботи 01.07.2000р. по 28.05.2009р. Таких доказів не було надано ОСОБА_2 ані до суду, ані до пенсійного органу.

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи приписи чинного законодавства, виключень або особливих умов при обчисленні пенсії для періодів, які були включені до страхового стажу, але в яких відсутні відомості про сплату позивачем страхових внесків, чинне законодавство не містить, а отже в разі включення періоду до страхового стажу заробітна плата, отримана особою в цей період, має враховуватись при обчисленні пенсії, навіть за умови нульового показника.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи наявність досліджених судом наявних у матеріалах справи письмових доказів в сукупності, відсутність доказів розміру заробітної плати та її фактичне нарахування чи отримання ОСОБА_2 у період 01.07.2000р. по 28.05.2009р., суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення та перерахунку пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати з 01.07.2000р. по 28.05.2009р. в нульовому значенні є правомірними.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення та перерахунку пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати з 01.07.2000р. по 28.05.2009р. в нульовому значенні, відповідно вимога ОСОБА_1 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію із зарахуванням до страхового стажу без урахування заробітної плати періоду з 01.07.2000р. по 28.05.2009р., з 29.10.2012р. з урахуванням проведених виплат з моменту призначення пенсії, також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною.

Також, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідних органів, установ для отримання підтвердження розміру заробітної плати та в подальшому звернутись до органів пенсійного фонду для здійснення відповідного перерахунку пенсії із врахуванням підтвердженого розміру заробітної плати для її врахування.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення та перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати з 01.07.2000р. по 28.05.2009р. в нульовому значенні; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію із зарахуванням до страхового стажу без урахування заробітної плати періоду з 01.07.2000р. по 28.05.2009р., з 29.10.2012р. з урахуванням проведених виплат з моменту призначення пенсії, не є правомірними, обґрунтованими, та документально підтвердженими, а тому задоволенню не підлягають, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.