Ухвала суду № 96492446, 23.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2566/21

У Х В А Л А

з питань витребування доказів

23 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про витребування доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області, про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах його неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (далі – позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач), треті особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області, Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо несформування та неподання до Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8133,30 грн., що підтверджується квитанцією №ПН1718195 від 21.10.2020;

- зобов`язати відповідача сформувати та подати Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4066,70 грн., що підтверджується квитанцією №ПН1718203 від 21.10.2020.

Ухвалою суду від 01.03.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області. Позивачу запропоновано надати належним чином завірену копію договору купівлі-продажу квартири від 26.04.2004 у АДРЕСА_1 ; пояснення чи сплачувався станом на момент укладення вказаного договору збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, за наявності надати підтвердження.

07.04.2021 за вх.№23492 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів. Просив витребувати у ОСОБА_2 належним чином засвідчений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно), та дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, довідки з місць проживання (після 1992 року), а також документ щодо перебування у черзі на одержання житла, виданий органом до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

В обґрунтування такого зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 23.09.2020, яка набрала чинності 26.09.2020, внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій № 1740, зокрема згідно з пп. «в» і «г» п. 15-2 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.

Суд розглянув клопотання та зазначає таке.

Згідно із ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказі за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Із матеріалів справи судом з`ясовано, що всупереч вимогам ст. 80 КАС України у клопотанні відповідач не зазначив обставини, які можуть підтвердити докази, про витребування якого він клопоче, або аргументи, які він може спростувати. Також, не зазначено про заходи, яких вжито для отримання доказів самостійно, не надано суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

Водночас позивачем долучено до позовної заяви Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Також, з приводу вказаної відповідачем Ѕ частки квартири у АДРЕСА_1 , яку нібито 28.04.2004 придбав позивач вперше позивач надав додаткові пояснення та документи. Зокрема, свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , згідно з яким позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис за №6120; РНОКПП ОСОБА_2 НОМЕР_2 .

Крім цього, суд зазначає, що предметом спору в цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до органу казначейської служби про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особі, яка придбавала житло вперше, а не як особі, яка перебуває у черзі на одержання житла.

З огляду на вказане, суд висновує, що клопотання відповідача про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 72, 79, 80, 205, 243, 248, 256, 287, 293, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

1. У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів – відмовити.

2. Копію ували скерувати сторонам.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кравців О.Р.