Рішення № 96492273, 22.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року справа №380/831/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні – невиплату при звільненні компенсації за неотримане речове майно за період із 20 березня 2020 року по 29 грудня 2020 року у сумі 190368,04 грн.

Ухвалою суду від 27.01.2021 залишено без руху вказану позовну заяву. Позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. На виконання вимог вказаної ухвали позивач усунув недоліки позовної заяви.

Разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в які просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті 30.12.2020 заборгованості за речове майно» за відповідний період;

-зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 за несвоєчасний розрахунок при звільненні із 20.03.2020 по день фактичного розрахунку 29.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом голови Державної прикордонної служби України від 10.01.2020 №20-ОС позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03.02.2020 №38-ос, 04.02.2020 позивача виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення, однак повний розрахунок грошового забезпечення з ним не проведено своєчасно. Своєчасно не проведено виплату за речове майно. А також з врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №380/3113/20, яким визнано протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, на підставі якого Львівським прикордонним загоном виплачено грошову компенсацію за речове майно у сумі 61464,83 грн. - 30.12.2020 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №380/3075/20, яким стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату при звільненні за період із 05.02.2020 по 19.03.2020 компенсації за неотримане речове майно у сумі 29493,64 грн., позивач вважає, що період з 20.03.2020 (рішення суду) по 29.12.2020 (останній платіж по виплаті компенсації за неотримане речове майно) існувала затримка у розрахунку у зв`язку із звільненням зі служби та вважає, що має право на отримання компенсації за затримку розрахунку при звільненні – невиплату при звільненні компенсації за неотримане речове майно за період із 20.03.2020 по 29.12.2020 відповідно до ст. 117 КЗпП України. Позивач просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 22.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, 22.04.2021 за вх. №28288 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив. Вказав, що час звільнення позивача з військової служби спору щодо виплати належних при звільненні сум не було. У відзиві відповідач, з посиланням на судову практику Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду зазначив про повноваження суду зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП. Оскільки рішення суду у справі №380/3113/20 від 30.06.2020 набрало законної сили 09.11.2020, таке відповідачем виконане, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

27.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) із рапортом (вх. № 1220) про нарахування на день виключення зі списків частини, компенсацію за неотримане під час служби речове майно.

Відповідно до довідки № 10/10 про вартість речового майна, вартість речового майна що належить до видачі ОСОБА_1 становить 35243,64 грн.

Наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03.02.2020 № 38-ос По особовому складу, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону), Указу Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306 виключено зі списку особового складу Західного регіонального управління та всіх видів забезпечення полковника ОСОБА_1 (П-000892), начальника сектору контролю та документального забезпечення штабу - секретаря колегії, якого звільнено з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону у запас.

Згідно з наказом начальника позивача виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення управління, остаточна дата закінчення проходження військової служби - 04.02.2020.

Відповідно до наказу начальника Львівського прикордонного загону від 16.03.2020 № 85-К вказано, провести виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за неотримане речове майно під час проходження служби на підставі довідки-розрахунку про вартість речового майна у розмірі 35243, 64 грн.

Згідно з довідкою Львівського прикордонного загону від 31.03.2020 № 242 ОСОБА_1 , нараховано грошову компенсацію на загальну суму 35243,64 грн, яку виплачено 19.03.2020 в сумі 34714,99 грн (перераховано військовий збір в розмірі 528,65 грн).

Грошова компенсація за неотримане речове майно виплачена ОСОБА_1 Львівським прикордонним загоном 20.03.2020, оскільки згідно з відомостями з карткового рахунку ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно зараховано на рахунок 20.03.2020.

Так як розрахунок з позивачем проведений не в день виключення із списків, позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності відповідача та про стягнення із Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 05.02.2020 по 19.03.2020.

30.06.2020 у справі №380/3075/20 Рішенням Львівського окружного адміністративного суду, яке залишене без змін апеляційним судом визнано протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо не проведення розрахунку при звільненні – невиплату ОСОБА_1 на день виключення із списків частини 04.02.2020 компенсації за неотримане речове майно. Стягнуто із Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату при звільненні за період із 05.02.2020 по 19.03.2020 компенсації за неотримане речове майно у сумі 29493,64 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 по справі № 380/3075/20, яке набрало чинності 28.10.2020 визнано протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо не проведення розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 на день виключення із списків частини 04.02.2020 компенсації за неотримане речове майно та стягнути із Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату при звільненні за період із 05.02.2020 по 19.03.2020 компенсації за неотримане речове майно у сумі 29493,64 грн.

Не погоджуючись із сумою нарахованої компенсації за неотримане речове майно, в квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) та просив визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплату при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації»; зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01.01.2020 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 по справі № 380/3113/20 позов задоволено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020 апеляційну скаргу Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Судом при порівнянні цін на предмети обмундирування зазначені у довідці № 10/20 від 03.02.2020 на виплату ОСОБА_1 при звільненні компенсації за неотримане речове майно, встановлено невідповідність цін, визначених розпорядженням від 17.02.2020 № 41, а відтак розрахунок проведений відповідачем не у відповідності з п. 5 Порядку № 178, згідно з яким довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком. Відтак на день виплати 20.03.2020 позивачеві компенсації така мала бути розрахована за цінами вказаного розпорядження.

30.12.2020 Львівським прикордонним загоном ОСОБА_1 на виконання вищезазначеного судового рішення виплачено грошову компенсацію за речове майно у сумі 61464,83 грн., що підтверджується випискою по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та не заперечується відповідачем.

Вважаючи протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військової частини 2144) щодо не нарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні одночасно з виплатою 30.12.2020 заборгованості щодо компенсації за неотримане речове майно за період з 20.03.2020 по 29.12.2020 позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Із огляду на зазначене, враховуючи приписи ч. 4 ст. 78 КАС України вищезазначені обставини досліджені у справах № 380/3075/20 та № 380/3113/20 і такі при розгляді даної справи не доказуються, оскільки у справі беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке:

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Предметом спору в справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно при звільненні.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення)) не врегульовані нормами спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад і розмір виплати грошового забезпечення. Водночас такі питання врегульовано приписами загального трудового законодавства - КЗпП України.

Аналіз наведених норм трудового законодавства дає підстави для висновку про те, що умовами застосування статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум. У разі дотримання наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки, компенсацію за неотримане речове майно при звільненні позивачу не виплачено в день його звільнення - 04.02.2020, вказане свідчить про те, що при звільненні відповідач не провів повного розрахунку. Тому відповідно до статті 117 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 13 травня 2020 року Справа № 810/451/17 Провадження № 11-1210апп19 зазначила, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, за правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Законодавчі акти визначають, що компенсація за неотримане речове майно при звільненні має бути виплачена не пізніше дня звільнення зі служби.

Таким чином, непроведення з вини Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) виплати компенсації за неотримане речове майно у день звільнення є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто реальним виконанням цього обов`язку, і саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого у роботодавця є обов`язок сплатити передбачену статтею 117 КЗпП України компенсацію.

Відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №380/3075/20, грошова компенсація за неотримане речове майно виплачена ОСОБА_1 Львівським прикордонним загоном 20.03.2020, згідно з відомостями з карткового рахунку ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно зараховано на рахунок 20.03.2020.

Крім цього, судом встановлено, що відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №380/3113/20 визнано протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплату при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» та зобов`язано Львівський прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01.01.2020 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

30.12.2020 Львівським прикордонним загоном (військовою частиною 2144) на виконання вищезазначеного рішення виплачено грошову компенсацію за речове майно у сумі 61464,83 грн., що підтверджується випискою по картці/рахунку АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» від 30.12.2020.

Таким чином, Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) провів фактичний розрахунок з позивачем щодо виплати компенсації за неотримане речове майно при звільненні поза межами строку, встановленого статтею 116 КЗпП.

Ураховуючи, що непроведення з вини власника, або уповноваженого ним органу, розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, у позивача наявне право на отримання відшкодування за затримку виплати одноразової грошової допомоги на підставі статті 117 КЗпП України.

Аналогічний висновок знаходить своє підтвердження у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17.

Водночас судом враховується період затримки розрахунку при звільнені - з 20.03.2020 враховуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі 380/3075/20, яким стягнуто із Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату при звільненні за період із 05.02.2020 по 19.03.2020 компенсації за неотримане речове майно у сумі 29493,64 грн. та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі « 380/3113/20, яким зобов`язано Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01.01.2020 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації». На підставі якого, 30.12.2020 позивачу виплачено грошову компенсацію за речове майно у сумі 61464,83 грн.

Отже, оскільки при звільненні з позивачем не проведено повного розрахунку та не здійснено виплату всіх належних сум, стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати компенсації за неотримане речове майно належить за період з 20.03.2020 по 29.12.2020 за затримку терміном на 284 дні (затримка у виплаті компенсації за належне речове майно).

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

При задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

При розгляді даної справи суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24.10.2011 року у справі № 6-39цс11 та у Пленумі Верховного Суду України у Постанові від 24 грудня 1999 року № 13, а також постанову Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 524/1714/16-а (К/9901/8793/18), висновки Верховного Суду України від 27.04.2016 року по справі №6-113цс16 щодо застосування принципу співмірності, з урахуванням таких обставин, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати тощо.

Аналогічна позиція викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року по справі № 806/2473/18, від 24 липня 2019 року по справі № 805/3167/18-а, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 662/1626/17, від 17 січня 2019 року по справі № 2-1579/11.

Як встановлено рішенням суду від 30.06.2020 у справі №380/3075/20, для обчислення середнього заробітку з дня виключення зі списків до дня фактичного розрахунку необхідно застосувати показник 670,31 грн. за день (41559,52 грн./62 дні).

Враховуючи, що недоплачена сума компенсації становить 61464,83 грн., і є меншою ніж середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 190368,04 грн. (284 дні затримки розрахунку * 670,31 грн.) суд вважає за можливе застосувати до даних правовідносин принцип співмірності.

Зокрема, істотність частки складових заробітної плати в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає 61464,83 грн /190368,04 грн. (сума компенсації за неотримане речове майно /середній заробіток за весь час затримки розрахунку) = 0,3

Сума, яка підлягає відшкодуванню становить: 670,31 грн (середня заробітна плата позивача за один робочий день) х 0,3 х 284 (днів затримки розрахунку) = 57110,41 гривень.

Отже, з врахуванням принципу справедливості та співмірності, суд дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути перерахований та виплачений позивачу у розмірі 57110,41 грн. з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком працівника.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

З огляду на висновки суду про часткове задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) (м.Львів, вул.Личаківська,74, ЄДРПОУ 14321653) про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 20.03.2020 по 29.12.2020.

Стягнути з Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 20.03.2020 по 29.12.2020 у сумі 57 110 (п`ятдесят сім тисяч сто десять) грн. 41 коп.

Стягнути з Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири ) грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.