Ухвала суду № 96491708, 21.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 квітня 2021 року м. Київ № 320/4546/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Дибинецького навчально - виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-IІI

ступенів - дитячий садок» Богуславської районної ради Київської області

до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у

Київській області

про скасування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Дибинецький навчально – виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-IІI ступенів - дитячий садок» Богуславської районної ради Київської області з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, у якому просить суд скасувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовані у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Дибинецького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа - І-ІІІ ступенів - дитячий садок» Богуславської міської ради Київської області, що розташований за адресою: 09701, Київська обл., Богуславський район, с. Дибинці, вул. Шкільна, 57 до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначених об`єктів, згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі №810/2404/18.

У силу положень пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом з`ясовано, що 06.12.2019 Київським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 810/2404/18 , яким застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Дибинецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок за адресою: Київська область, Богуславський район, с. Дибинці, вул. Шкілька, буд. 57, шляхом зобов`язання Дибинецький навчально - виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ступенів - дитячий садок» (код ЄДРПОУ 25300329; адреса: Київська обл., Богуславський р-н., с. Дибинці, вул. Шкільна, буд. 57) Богуславської районної ради Київської області зупинити експлуатацію (роботу) вказаного об`єкта до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 24.04.2018 № 60.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що з метою усунення порушень виявлених відповідачем, адміністрацією Дибинецького НВК були проведені всі необхідні для цього роботи. Так, 07.02.2020 року, 29.12.2020 року та 07.04.2021 року за результатами проведення позапланових перевірок щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідачем були складені акти №18, №102 та №72, відповідно до яких не було виявлено будь-яких порушень об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Київська область, Богуславський р-н., с.Дибинці, вул.Шкільна,57, яку позивач використовує для здійснення своєї діяльності, що підтверджує факт усунення усіх порушень, встановлених актом №60 від 24.04.2018 року.

Відтак, на думку позивача, заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Дибинецького навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів- дитячий садок, що розташований по вул. Шкільна, 57 в с. Дибинці Богуславського району Київської області (код ЄДОПОУ- 25300329) підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є правильність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України 19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

При цьому, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.

Правовий акт індивідуальної дії – це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків, чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. До того ж, обов`язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов`язковість його приписів для відповідного суб`єкта (суб`єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частинами 2 і 3 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідно до частини 12 статті 183-2 КАС України (у редакції до 15 грудня 2017 року) передбачалось право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції. Зокрема, нова редакція Кодексу не визначає особливості розгляду справ за позовом органу державного нагляду (контролю) про застосування заходів реагування до суб`єкта господарської діяльності, а також процедуру скасування таких вжитих заходів.

При цьому частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V обумовлено що, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

З урахуванням того, що відповідні норми попередньої редакції КАС України щодо порядку розгляду заяв про скасування заходів реагування стосовно державного нагляду (контролю) були виключені без впровадження аналогічної процедури, то питання скасування таких заходів повинно відбуватися за процедурою, встановленою абз. 2 частини 5 статті 4 Закону України № 877-V.

Відтак, суд зазначає, що зазначена процедура передбачає право органу державного нагляду самостійно скасовувати заходи реагування після підтвердження усунення встановлених судом порушень. У разі відмови органу державного нагляду (контролю) скасувати заходи реагування самостійно, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовною заявою.

Саме такий механізм скасування застосованих судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) роз`яснений Верховним Судом у вищевказаній постанові від 20.03.2019 у справі №807/2248/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, заяви про скасування заходів реагування не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Судовий розгляд у справі за позовом сторони, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, якщо сторона звернулася до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Беручи до уваги, що Дибинецький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-IІI ступенів - дитячий садок» Богуславської районної ради Київської області звернулось до суду з цим позовом з підстав, які чинним законодавством не передбачені, суд дійшов висновку, що спір між позивачем та Головним управлінням ДСНС України у Київській області з вказаним предметом та з вказаних підстав не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження за позовом Дибинецького навчально - виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-IІI ступенів - дитячий садок» Богуславської районної ради Київської області до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про скасування заходів реагування .

2. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.

.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.