Ухвала суду № 96490039, 19.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

19 квітня 2021 р. Справа № 120/880/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Відродження" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України ( код ЄДРПОУ ВП 44069150 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Відродження" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України ( код ЄДРПОУ ВП 44069150 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 09.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

04.03.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про залишення адміністративного позову без розгляду. Обгрунтовуючи зазначене клопотання представник відповідача зазначив, що даний адміністративний позов поданий з порушенням строку звернення до суду, визначеного частиною 4 статті 122 КАС України.

Ухвалою суду від 17.03.2021 позовну заяву Селянського (Фермерського) господарства до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України ( код ЄДРПОУ ВП 44069150), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву, в якій вказано, що на території України з 12.03.2020 року Кабінетом Міністрів України установлено карантин у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 та введено пов`язані із цим обмеження, в тому числі надано пропозиції роботодавцям організувати позмінну роботу, а в тих випадках, де є можливість, забезпечити дистанційну роботу зі збереженням рівня заробітної плати.

Вказане спричинило зміни в організації праці та режимі роботи Селянського (Фермерського) господарства "Відродження", що в свою чергу унеможливило вчасне подання позовної заяву до суду із врахуванням кількості додатків до неї та складності спору.

Визначаючись щодо поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, суд керується таким.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформулював правову позицію, яка полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, поданої до суду 04.02.2021, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2020 за № 1766971/23103458 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.07.2020 за № 4 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН зазначену податкову накладну.

Відповідачем до заяви про залишення позову без розгляду надано копію рішення від 04.08.2020 №40382/23103458/2, з якого слідує, що позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України рішення від 27.07.2020 за № 1766971/23103458, шляхом подання 28.07.2020 року відповідної скарги за реєстраційним номером 9180584830. За результатами розгляду скарги, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Відтак, 28.07.2020 року позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, яка завершилась прийняттям рішенням ДПС України від 04.08.2020 року.

Таким чином, адміністративний позов з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення від 27.07.2020 за № 1766971/23103458 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну поданий позивачем з пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення до суду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" №1645-III від 06.04.2000, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами), на всій території України запроваджено карантин із встановленням ряду заборон та певних обмежень.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон України № 540-IX від 30.03.2020).

У зв`язку з цим, пунктом 9 Закону України № 540-IX від 30.03.2020 розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено автоматичне продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків звернення до адміністративного суду.

Однак, в подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020), пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Отже, з набранням чинності Законом № 731-IX поновлення/продовження процесуальних строків, в тому числі строків звернення до адміністративного суду, здійснюється судом за заявою учасника справи і лише у випадку, якщо неможливість вчинення певної процесуальної дії у визначений строк зумовлена карантинними обмеженнями.

Тобто, право учасника справи на продовження процесуального строку з підстав, передбачених Законом № 731-IX, не є абсолютним, і особа, яка звертається до суду з відповідним клопотанням, повинна належним чином обґрунтувати наявність цих підстав.

Таким чином, Закон № 731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої - через процедуру поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв`язку з карантинними обмеженнями. При цьому, можливість поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.

Отже, звертаючись із клопотанням про поновлення строку звернення до суду позивач має навести обґрунтування щодо того, які саме карантинні обмеження унеможливили своєчасне подання даного позову та в чому саме це проявлялося.

Натомість, представник позивача, як на підставу пропуску строку звернення до суду, посилається лише на сам факт запровадження на території України карантинних заходів та зазначає, що це призвело до змін в організації праці та режимі роботи господарства.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували такі зміни (відповідні накази по господарству з яких би вбачались зміни в організації праці та режимі роботи господарства, що спричинені саме запровадженням карантинних обмежень ).

Тобто, жодних об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких позивач не міг звернутись до суду в строк, встановлений ст. 122 КАС України, який зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку із карантином, у заяві не наведено. Доводи позивача про те, що карантинні обмеження значно ускладнили збір доказів та їх оформлення відповідно до законодавства України, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідні докази в обґрунтування своєї позиції були підготовлені позивачем ще до поданої ДПС України скарги. Жодних перешкод звернення до суду після отримання рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивачем не наведено.

На переконання суду, у такому вигляді та без надання відповідних доказів, які б вказували на наведенні позивачем обставини, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не може вважатися обґрунтованою та не дає підстав для її задоволення.

Поряд з іншим, суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Крім іншого, у постанові від 14 червня 2018 року (справа № 800/102/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що в пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (Заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія A, № 93).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Відповідно до частини 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В свою чергу, положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали звернення до суду у визначений законом строк, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, оскільки підстави наведені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду в сукупності з наданими на їх підтвердження доказами ( відсутністю таких ) визнаються неповажними, відтак позовну заяву належить залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов Селянського (Фермерського) господарства "Відродження" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна