Вирок № 96489499, 22.04.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

№708/1246/19

1-кп/707/77/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

прокурора Святокум О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ткач В.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Коблюк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12019250290000325 від 03.08.2019р. про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, раніше в порядку ст.89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

в с т а н о в и в:

03 серпня 2019 року о 15-00год. ОСОБА_1 , знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_3 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, під час словесного конфлікту, наніс ОСОБА_2 чотири удари кулаками обох рук в обличчя, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому стінок правої гайморової пазухи, перелом нижньої стінки правої орбіти, перелом правої виличної кістки, що згідно висновку судово-медичної експертизи від 19.09.2019р. №02-01/970 відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; а також спричинив перелом кісток носа, рану м`яких тканин носа, травму голови зі струсом головного мозку, крововиливи лівої надбрівної ділянки та правої скроневої ділянки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав лише частково, а саме вказав, що він частково не згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставини справи. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 він визнав частково, а саме в частині необхідності відшкодування потерпілому витрат на лікування в сумі 3697,61грн. (інша сума витрат на лікування в розмірі 1050грн. на думку обвинуваченого і його захисника є задвоєною і не підлягає до задоволення). У решті позовних вимог просив відмовити. По суті обвинувачення пояснив, що подія дійсно відбулась 03.08.2019р., десь о 14-30год. біля магазину в м.Чигирин між ним та потерпілим ОСОБА_2 відбувся словесний конфлікт на грунті раптово виниклих неприязних відносин. Після цього, він приїхав на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 до свого знайомого ОСОБА_3 де у дворі почав з останнім розмовляти. Десь о 15-00год. у двір прийшов ОСОБА_2 , з яким у нього розпочалась словесна перепалка, та вони почали штовхатися. Він відмахувався від ОСОБА_2 і наніс ОСОБА_2 десь два удари в область голови (обличчя). В потерпілого з носа пішла кров і вони розійшлися. Він сів у свій автомобіль і поїхав з місця події. Ніякої шкоди він не відшкодував потерпілому, однак вказав, що він пропонував потерпілому в рахунок відшкодування шкоди кошти в сумі 20000грн., однак потерпілий відмовився. Визнає вину щодо нанесення потерпілому двох ударів і що був конфлікт. Про вчинене шкодує. Просив суворо не карати.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що подія дійсно відбулась 03.08.2019р., десь о 15-00год. він прийшов на подвір`я домоволодіння по АДРЕСА_2 до свого знайомого ОСОБА_3 . На подвір`ї його позвав ОСОБА_1 , між ним і обвинуваченим відбувся конфлікт, спочатку словесний, а потім ОСОБА_1 почав йому наносити удари кулаками в обличчя, усього наніс чотири удари. Він не наносив ніяких ударів ОСОБА_1 у відповідь. У нього з носа почали йти кров і він пішов додому, викликав швидку. Подія відбулась швидко, десь за 2хв. Обставини події бачили ОСОБА_3 , ОСОБА_10, ОСОБА_11 . Раніше він не знав обвинуваченого. Заявлений ним цивільний позов до обвинуваченого просив задовольнити в повному обсязі;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка є дружиною потерпілого, даними у судовому засіданні, яка пояснила, що подія дійсно відбулась 03.08.2019р., десь о 15-00год. вона бачила, як на подвір`ї сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 розпочав словесний конфлікт з її чоловіком ОСОБА_2 , та потім ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 чотири удари з обох рук в область голови, в лице. З носа у її чоловіка пішта кров. ОСОБА_2 не наносив ніяких ударів ОСОБА_1 у відповідь. Подія відбулась швидко. Після цього ОСОБА_1 сів у свій автомобіль і поїхав з місця події;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка є сусідкою потерпілого, даними у судовому засіданні, яка пояснила, що десь у серпні 2019 року до неї зателефонувала ОСОБА_11 і розказала про конфлікт, що відбувся між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вона лише бачила наслідки конфлікту, а саме що по вулиці йшов ОСОБА_2 з побитим лицем і в нього йшла кров. Інші деталі конфлікту вона знає зі слів ОСОБА_9 ;

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.08.2019р. від потерпілого ОСОБА_2 (а.с.7-8 Т.2);

- даними довідки Чигиринської багатопрофільної лікарні №64 від 03.08.2019р. про те, що о 16-00год ШМД доставлений ОСОБА_2 з діагнозом гематома в ділянці лівої надбрівної дуги та правої скроневої кістки, забій носа, рана в ділянці носа, носова кровотеча. Госпіталізований (а.с.9 Т.2);

- даними пенсійного посвідчення ОСОБА_2 про те, що він є інвалідом третьої групи загального захворювання (дана обставина впливає на наявність обтяжуючої обставини), а.с.14 Т.2;

- даними висновку експерта №02-01/970 від 19.09.2019р., згідно якого у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: перелому стінок правої гайморової пазухи, перелом нижньої стінки правої орбіти, перелом правої виличної кістки, що відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; а також перелом кісток носа, рану м`яких тканин носа, травму голови зі струсом головного мозку, крововиливи лівої надбрівної ділянки та правої скроневої ділянки, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути в час та за обставин, які вказав ОСОБА_2 у протоколі проведення слідчого експерименту (а.с.18-19 Т.2);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 02.09.2019р. з фототаблицею за участю потерпілого ОСОБА_2 , згідно якого потерпілий показав та розказав, як саме відбувся конфлікт між ним та ОСОБА_1 , як обвинувачений наніс йому кілька ударів руками в обличчя, фактично підтвердивши фабулу обвинувачення (а.с.20-24 Т.2);

- даними медичної документації потерпілого ОСОБА_2 з встановленими діагнозами, направленням на операцію (а.с.29-46 Т.2);

- даними листків непрацездатності потерпілого ОСОБА_2 , в загальному за період з 03.08.2019р. по 06.09.2019р. (а.с.63-65 Т.2).

Від допиту двох інших заявлених свідків (свідка обвинувачення і свідка захисту) учасники процесу відмовились.

Суд критично оцінює показання ОСОБА_1 щодо часткового визнання ним своєї вини та часткового невизнання ним обставин вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України, оскільки його показання спростовуються вищевказаними доказами по справі. Такі показання суд вважає позицією захисту та намаганням обвинуваченого пом`якшити своє становище, уникнути справедливого та законного покарання за вчинене діяння.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким, особу обвинуваченого, який є одруженим, непрацюючим, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться; раніше в порядку ст.89 КК України несудимий, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання по Чигиринській міській раді характеризується посередньо (міська рада не має інформації про порушення ним громадського порядку, скарг від сусідів не надходило).

Обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо особи з інвалідністю.

Також, суд враховує досудову доповідь органу пробації, згідно висновку якої орган пробації вважає, що ймовірність вчинення повторного правопорушення ОСОБА_1 є високою, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Однак у разі, якщо суд прийде до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на обвинуваченого відповідних обов`язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України (а.с.138-142 Т.1).

Досудову доповідь органу пробації, яка не є доказом винуватості обвинуваченого, суд враховує та оцінює в сукупності з наявними доказами по справі, іншими характеризуючими матеріалами та обставинами, що мають значення для справи.

Тому, суд вважає необхідним кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, тяжкість злочину, особу винного, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого вимоги ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки ОСОБА_1 хоча свою вину визнав лише частково, однак щиро розкаявся, є несудимим, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вчинений злочин є нетяжким, тому обвинуваченого можливо перевиховати без ізоляції від суспільства.

Що стосується питання вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.28-33 Т.1, а.с.137-138 Т.2), суд вважає наступне.

Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. У випадках, передбачених законом, цивільний позов може подати прокурор.

Згідно письмових доказів, що додані потерпілим до цивільного позову, вбачається, що майнова шкода, завдана потерпілому кримінальним правопорушенням, підтверджується на суму: 4747,61грн. - витрати на лікування потерпілого. Розмір понесених витрат потерпілим підтверджений та доведений наданими до суду письмовими доказами. Тому, цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної шкоди підлягає до задоволення відповідно заявлених позовних вимог та згідно положень ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст.129 КПК України.

Суд вважає, що цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь потерпілого підлягає до часткового задоволення відповідно до положень ст.ст.23, 1167 ЦК України, оскільки суд вважає, що потерпілому ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, що виразилась в моральних стражданнях, переживаннях, втратою часу на лікування, порушення нормального ритму життя, враховуючи принципи розумності та справедливості щодо стягнення шкоди, судову практику, що склалася, суд вважає, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди є завищений та вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 15000грн. В решті позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати на користь держави відсутні.

Згідно ст.124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 процесуальні витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 26000грн., транспортні витрати та витрати на поштову кореспонденцію в розмірі 3252грн., розмір яких підтверджений письмовими доказами, що надані представником потерпілого адвокатом Коблюк І.С.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України (речові докази по справі відсутні).

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на два роки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдану матеріальну шкоду: 4747,61грн. (витрати на лікування), моральну шкоду в розмірі 15000грн., а також стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 26000грн., транспортні витрати та витрати на поштову кореспонденцію в розмірі 3252грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження за заявою можуть отримати в суді в секретаря копію вироку.

Суддя: О. М. Суходольський