Рішення № 96489408, 19.04.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/209/21 Провадження 2/636/837/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором в розмірі 158 060,99 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «НАДРА» та відповідачем укладений договір кредитної лінії № 6/5/09/2008/980-КЛ90 (далі – Договір) на суму 50 000 грн під 22,9 % річних строком до 15.07.2015. ВАТ КБ «НАДРА» свої зобов`язання за Договором виконав, а відповідач лише частково виконав свої зобов`язання за Договором з 13.04.2007 по 10.01.2021. 19.05.2020 між ПАТ КБ «НАДРА», яке є правонаступником ВАТ КБ «НАДРА», та позивачем укладено договір № GL3N217258 про відступлення права вимоги (далі – Договір цесії), згідно з яким до позивача перейшло, в тому числі, право вимоги до відповідача за Договором. В якості забезпечення виконання відповідачем зобов`язань за Договором третя особа передала в іпотеку ВАТ КБ «НАДРА» належну їй квартиру та стала майновим поручителем. Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 16.07.2015 у нього утворилась заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 49 231,23 грн, з прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 134 617,40 грн, за пенею в розмірі 28 133,26 грн. Позивач вказує, що п.п. 3.1.2.2. п. 3.1.Договору передбачене підвищення процентної ставки до 45,8 % у разі прострочення повернення кредиту в строк, на підставі чого нарахував відповідачу вказані штрафні відсотки за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 87 122,59 грн, а також: 3 % річних від суми прострочених відсотків за користування кредитом за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 у розмірі 15 379,53 грн; інфляційні нарахування за прострочену основну суму боргу за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 14 877,61 грн; інфляційні нарахування на суму прострочених відсотків за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 40 681,26 грн, а в загальному розмірі 158 060,99 грн. На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якій просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що позивач не мав права нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитом після спливу строку дії Договору, тобто після 15.07.2015, а так само і не мав права нараховувати штрафні санкції на такі відсотки. Відповідач у відзиві посилається на недодержання позивачем та ПАТ КБ «НАДРА» нотаріальної форми укладення додатку № 1 до Договору цесії, у якому містяться умови щодо передачі права вимоги ПАТ КБ «НАДРА» саме до відповідача, у зв`язку з чим заперечує факт передачі права вимоги ПАТ КБ «НАДРА» до нього позивачу. Окрім цього вказав, що позивач заявив позовні вимоги вже після спливу строку позовної давності, у зв`язку з чим просив суд застосувати строк позовної давності до всіх вимог позивача.

Представник позивача, який діє на підставі ордеру на надання правової допомоги, подав до суду відповідь на відзив, у якій просив суд позов задовольнити в повному обсязі, проти аргументів відповідача, викладених у відзиві заперечував посилаючись на те, що відповідач має заборгованість за Договором у вказаному в розрахунках позивача розмірі, які відповідачем не спростовані. Окрім цього вказав, що п.п. 3.1.2.2. п. 3.1.Договору передбачене підвищення процентної ставки до 45,8 %, яка не є штрафом за порушення виконання зобов`язання, а є передбаченими сторонами Договору відсотками, які нараховуються після спливу строку дії Договору. Щодо додержання нотаріальної форми укладення додатку № 1 до Договору цесії представник позивача вказав, що додаток № 1 укладений нотаріально, але суду та відповідачу наданий лише витяг з нього у зв`язку з тим, що він містить інформацію про персональні дані інших осіб.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав, додатково пояснив, що передбачене п.п. 3.1.2.2. п. 3.1.Договору підвищення процентної ставки до 45,8 % не є штрафом за порушення виконання зобов`язання, а є передбаченими сторонами Договору відсотками, які нараховуються після спливу строку дії договору.

Відповідач в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, додатково пояснив, що строк позовної давності, про застосування якого він просив у відзиві, за всіма вимогами позивача вже сплив.

Третя особа в судовому засідання проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Суд встановив, що між ВАТ КБ «НАДРА», правонаступником якого є ПАТ КБ «НАДРА», та відповідачем укладений Договір, що підтверджується його копією (а.с. 9-14). Для забезпечення виконання відповідачем зобов`язань за Договором між ВАТ КБ «НАДРА» і третьою особою укладений договір іпотеки, що підтверджується копією останнього (а.с. 15-19).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з копією Договору цесії та витягу з додатку до нього (а.с. 26-28) ПАТ КБ «НАДРА» передав право вимоги за Договором до відповідача позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України установлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не виконав зобов`язань за Договором внаслідок чого у нього утворилась заборгованості, яка згідно з випискою по особовим рахункам відповідача та розрахунками позивача (а.с. 42-67) становить заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 49 231,23 грн, з прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 134 617,40 грн, за пенею в розмірі 28 133,26 грн, а також процентів відповідно до п.п. 3.1.2.2. п. 3.1.Договору за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 87 122,59 грн, 3 % річних від суми прострочених відсотків за користування кредитом за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 15 379,53 грн; інфляційних нарахувань за прострочену основну суму боргу за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 14 877,61 грн; інфляційних нарахувань на суму прострочених відсотків за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 40 681,26 грн.

З вказаної суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за процентною ставкою відповідно до п.п. 3.1.2.2. п. 3.1.Договору за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 87 122,59 грн, 3 % річних від суми прострочених відсотків за користування кредитом за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 у розмірі 15 379,53 грн; інфляційними нарахуваннями за прострочену основну суму боргу за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 14 877,61 грн; інфляційними нарахуваннями на суму прострочених відсотків за період з 12.03.2017 по 31.12.2020 в розмірі 40 681,26 грн, а в загальному розмірі 158 060,99 грн.

Згідно з підпунктами 3.1.1.- 3.1.3. пункту 3.1. Договору (а.с. 9) повернення Кредиту, нарахування та сплата відсотків за користуванням Кредитом здійснюється в такому порядку:

Повернення Кредиту здійснюється на рахунок НОМЕР_1 в філії ВАТ КБ “Надра" ХРУ, МФО 351834 згідно з графіками повернення Кредиту та сплати відсотків, які є невід`ємними частинами цього Договору, надалі – (Графік).

Відсотки за користування Кредитом нараховуються Банком, наступним чином:

починаючи з дати надання Кредиту, відсотки за користування Кредитом встановлюється у розмірі сплатою 22,9 % (Двадцять дві цілих дев`ять десятих відсотка) річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 (триста шістдесяти) дням. Позичальник повинен сплачувати відсотки за користування Кредитом згідно з Графіком.

У випадку прострочення виконання зобов`язання у відношенні повернення Кредиту у строк, обумовлений у п. 3.1.1. цього Договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом або його частини, (якщо зобов`язання частково виконані Позичальником) у розмірі 45,8% (Сорок п`ять цілих вісім десятих відсотків) річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360(триста шістдесяти) дням,

Сплата відсотків за користуванням Кредитом здійснюється на рахунок НОМЕР_2 в філії ВАТ КБ "Надра" ХРУ, МФО 351834 згідно з Графіком.

Аналіз п.п. 3.1.2.2. п. 3.1.Договору окремо та сукупний аналіз пункту 3.1. Договору дає підстави вважати, що сторони Договору обумовили підвищення відсоткової ставки за користування кредитом до 45,8 % у разі прострочення відповідачем сплати відсотків згідно з графіками повернення кредиту та сплати відсотків, які є невід`ємними частинами Договору, а не відсотки, які нараховуються після спливу строку дії Договору, як вказує позивач.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм частини першої статті 1048, частини першої статті 1054, частини другою статті 1050 ЦК України, викладених у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

З огляду на викладене позивач не мав права нараховувати відсотки за Договором після спливу строку його дії, тобто після 15.07.2015, в тому числі і підвищений розмір відсотків за користування кредитними коштам, порядок підвищення розміру яких сторони обумовили в п.п. 3.1.2.2. п. 3.1.Договору.

Відповідно до виписки по особовим рахункам відповідача та розрахунками позивача (а.с. 42-61) і пояснень відповідача, наданими у відзиві (а.с. 82-88), відповідач здійснив останній платіж з погашення тіла кредиту 27.10.2008, а відсотків за користування кредитом 31.08.2011.

За змістом ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 261, ст. 262 ЦК України вбачається, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Частиною 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність на підставі заяви відповідача.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм частини п`ятою статті 261 ЦК України, викладених у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Термін повернення чергового платежу за Договором настає згідно з графіками повернення кредиту та сплати відсотків (а.с. 12-14), які є невід`ємними частинами Договору.

Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності як за стягненням тіла кредиту і відсотків за його користування, який розпочався 16.07.2015 та закінчився 16.07.2018, так і 3% річних та інфляційних витрат на суму простроченої заборгованості за кредитом в повному обсязі, який згідно зі статтею 266 ЦК України сплив внаслідок спливу строку позовної давності до основної вимоги (вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків за його користування).

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі в зв`язку зі спливом строків позовної давності до всіх позовних вимог.

Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 261, 262, 266, 267, 512, 514, 626, 628, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279, 352, 354, п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 23.04.2021.

Суддя О. О. Золотоверха