Вирок № 96489107, 23.04.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/285/2021 Справа № 646/3769/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:

головуючого судді - Колодяжної І.М.,

суддів - Ященко С.О., Богдан М.В.,

при секретарі судового засідання - Гішян А.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів - Мкртчан В.В. , Красилі І.І., Мірзоєвої Л.С. , Ростовцевої Ю.А.

захисників - адвокатів - Корольової І.Ю. , Калюжної Л.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали об,єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1301622043000486 від 19.12.2016 року та №12020220060000838 від 02.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою - спеціальною освітою, не одруженого, інвалідностей не має, не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 17.10.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2,3 ст.185, ст.198, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 02.08.2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 296 КК України із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 29.01.2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 128 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 71,72 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі ,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) , передбачених ч.1 ст.115 , ч.3 ст. 15- ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И ЛА:

16 грудня 2016 року в денний час, більш точний час під час судового розгляду не встановлений, ОСОБА_1 прибув до Мереф"янського хлібокомбінату, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Леонівська, 66, де в нього виник умисел на вчинення крадіжки металевих виробів, які знаходились на території цього хлібокомбінату. В подальшому ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, найняв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який керував транспортним засобом "ГАЗ 330202" державний номерний знак НОМЕР_1 , і вводячи останніх в оману, а саме - повідомивши про те, що має договір з власником хлібокомбінату на демонтаж та вивіз з його території металевих виробів, прибув 19 грудня 2016 року на територію хлібокомбінату. 19 грудня 2016 року приблизно о 10.00 годині ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на викрадення металевих виробів з території Мереф"янського хлібокомбінату, разом з зазначеними особами прибув за адресою: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Леонівська, 66, де шляхом вільного доступу проникли на територію хлібокомбінату і розпочали демонтаж металевих дверей, розташованих біля ангару, але не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки всі були затримані працівниками поліції.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і пояснив, що через скрутне матеріальне становище, помітивши , що територія Мереф"янського хлібокомбінату не охоронюється, вирішив вчинити з його території крадіжку металевих виробів. Повідомивши своїм знайомим про те, що має договір з власником хлібокомбінату на демонтаж і вивіз металевих виробів, він 19 грудня 2016 року приблизно о 10.00 годині разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який керував транспортним засобом "ГАЗ 330202" державний номерний знак НОМЕР_1 , прибули до хлібокомбінату. Шляхом вільного доступу вони зайшли на територію хлібокомбінату, де ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за його наказом почали демонтувати металеві ворота. Але свої дії вони до кінця не довели, оскільки були затримані працівниками поліції. Розкоюється у вчиненому.

Представником потерпілої Сиротенко Є.М. надано заяву про розгляд справи без його участі та можливість розгляду справи у відповідності до норм ч. 3 ст. 349 КПК України. У своїй заяві представник потерпілої просив призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Оскільки учасники процесу не оспорювали встановлені фактичні обставини, суд, у відповідності з вимогами ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення-злочину за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом від 16.12.2016 в судовому засіданні доведена повністю.

Крім того , 02.05.2020 року близько 00 годин 01 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , під час словесного побутового конфлікту зі своїм вітчимом ОСОБА_9 , виниклого на фоні обговорення та взаємних обвинувачень щодо помилок в роботі, в ході якого з метою припинення втрутилась матір ОСОБА_1 - ОСОБА_14 , яку ОСОБА_9 відштовхнув рукою, діючи з мотивів помсти, за раптово виниклим умислом та метою, направленими на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 схопив зі столу кухонний ніж та стоячи напроти обличчям до ОСОБА_9 , наніс ним два удари в область шиї останнього зліва, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних поранень шиї зліва, з пошкодженням лівої зовнішньої сонної артерії, які мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (відповідно до п. 2.1.3.0., 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.), які ускладнились розвитком гострої крововтрати, яка стала безпосередньо причиною смерті ОСОБА_9 ..

Від отриманих ушкоджень ОСОБА_9 помер на місці, у квартирі за вищевказаною адресою після приїзду бригади швидкої медичної допомоги та вказані дії ОСОБА_1 перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_9 ..

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч.1 ст.115 КК України визнав частково та пояснив, що 01.05.2020 року він разом з вітчимом ОСОБА_9 ввечері повернулися з роботи в квартиру АДРЕСА_2 . Далі він разом з матір`ю та хрещеною ОСОБА_12 поїхали на АДРЕСА_3 за речами покійного сина останньої. Коли повернулися вітчим, вживав алкогольні напої та йому почав пред`являти претензії по роботі, реконструкції старих будівель. Між ними почалася суперечка, вітчим випивав і п`янів, потім вдарив мати і він зробив останньому зауваження, тримали його мати та хрещена. Після чого взяв кухонний ніж, який знаходився на кухонному столі та стоячи напроти обличчям до ОСОБА_9 , наніс ним два удари в область шиї останнього зліва, від чого той впав на коліна. Мати почала кричати, тримала рушник біля шиї вітчима. Мати викликали швидку, та вітчим від отриманих поранень помер . ОСОБА_1 вийшов на вулицю, приїхали працівники поліції та затримали його. Скільки наніс ударів не пам`ятає, з вітчимом не конфліктував. Умислу на вбивство не мав, діяв у стані сильного душевного хвилювання.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, вина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які були надані суду сторонами кримінального провадження і безпосередньо досліджені судом в процесі судового розгляду, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_13 , відповідно до яких, обвинувачений - син її невістки, відносини були добрі, теплі. Про обставини події їй стало відомо від її невістки ОСОБА_14 . Конфлікт між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 стався з приводу роботи, коли почався конфлікт між ними то ОСОБА_14 намагалася їх розняти в різні боки, щоб не було бійки. В цей час, ОСОБА_9 через голову невістки поліз до ОСОБА_1 , який знаходився біля столу, а той схопив ніж та вдарив ОСОБА_9 по шиї один раз. Після цього ОСОБА_9 схватився за шию і впав. З шиї в нього пішла кров, ОСОБА_14 викликала швидку, яка приїхала швидко та почали його реанімувати, але той помер. Причина смерті зупинка серця.

- показами свідка ОСОБА_14 , з яких вбачається, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 , а потерпіла - це мати її загиблого чоловіка. Про обставини події пояснила, 02.05.2020 року повинні були ховати сина її куми ОСОБА_18 , у зв`язку чим, вона, її кума та ОСОБА_1 поїхали до магазину, де купили пляшку горілки, об`ємом 0,5 л. По приїзду з магазину, вона, її чоловік ОСОБА_9 , її син ОСОБА_1 та кума почали розпивати цю пляшку горілки. В цей час її чоловік ОСОБА_9 почав лаятися з її сином ОСОБА_1 з приводу роботи, почали кидатися один на одного, в цей час свідок намагалася їх розняти, але не виходило. Тоді вона кинулася до сина, а в цей час її чоловік через неї кинувся на сина. Після цього, вона бачила, як її чоловік схватився за шию, оскільки її син вдарив його ножем в шию один раз. Її чоловік та син були п`яні, оскільки прийшли вже з роботи в такому стані та ще випили вдома. Також зазначила, що ніж лежав на столі, це був кухонний ніж, син стояв придавлений кумою до столу, вона його тримала, а чоловік налетів на нього. Якою рукою був удар, вона не пам`ятає. Після нанесення удару, ОСОБА_1 підскочив до вітчима та почав кричати: «Не вздумай вмирати », вона викликала швидку, яка приїхала через 15 хвилин, доки чекали швидку її син знаходився біля вітчима. Дії обвинуваченим вчинялися, щоб захистити її. Коли приїхала поліція, син пішов з дому, а в чоловіка зупинилося серце і він помер.

- показами свідка ОСОБА_19 , з яких вбачається, що 02.05.2020 року вночі її розбудила сестра ОСОБА_14 в паніці, що ОСОБА_9 порізався, побачила рушник біля горла ОСОБА_9 , після цього разом з сестрою почали викликати швидку ОСОБА_9 за його адресою в квартиру АДРЕСА_2 . Обвинуваченого в квартирі в цей час вже не було. Швидку викликала ОСОБА_14

- показами свідка ОСОБА_12 , відповідно до яких, обвинувачений є її хрещеник. З першого на друге травня 2020 року ввечері, після роботи, разом з кумою ОСОБА_14 та обвинуваченим поїхали на вулицю Одеську забрати речі її покійного сина. Після приїхали на АДРЕСА_4 , де були чоловік ОСОБА_14 - ОСОБА_9 та її син ОСОБА_1 . ОСОБА_14 почала збирати на стіл, вони всі разом випили близько 30 грам горілки, після чого її чоловік ОСОБА_9 почав сперечатися з ОСОБА_1 щодо роботи. Далі, почула хлопок, що нагадує удар, вона в цей час була на кухні. ОСОБА_1 це побачив та спитав у вітчима: « За що той вдарив маму?» ОСОБА_9 почав кидатися на ОСОБА_1 , далі почула крик ОСОБА_14 , побачила, що ОСОБА_9 стояв навколішках, закрив обличчя, та був весь в крові, у нього з шиї капала кров. Хто саме вдарив ОСОБА_9 вона не бачила, але у ОСОБА_1 в руках ніяких предметів не бачила. Викликали швидку, яка приїхала через20-30 хвилин, поки чекали швидку, вона тримала рушник на шиї ОСОБА_9 .

- протоколом огляду місця події та фото-таблицею до протоколу від 02.05.2020 року, з якого вбачається, що місцем злочину є кімната АДРЕСА_2 , в кімнаті, якої виявлено труп чоловіка 45 років, який одягнутий в штани сірого кольору, які мокрі. Також на чоловікові одягнуті капці чорні резинові, футболка червоного кольору. З місця події виявлено та вилучено: 1 змив РБК з ложе трупа; рушник коричневого кольору з плямами РБК; скляну пляшку «BALTIKA Мягкое 0,44 л., 4 недопалка «KENT», полімерну пляшку «PEPSI 0,5 л. залізну банку «REVO» 0,5 л., кухонний ніж з РБК; 4 скляних рюмки; слід РБК на стільці; 2 кухонних ножа з шафи (комода) на кухні; мобільний телефон ТМ «Nokia», серійний номер НОМЕР_2 ; 3ВЛС з СПВ.

- протоколом огляду трупу від 02.05.2020 року, з якого вбачається, що труп розташований на підлозі в положенні лежачи на спині обличчям до гори, верхні кінцівки відведені від тулуба, права зігнута в ліктьовому суглобі, ліва дещо випрямлена. Нижня права кінцівка виправлена вздовж тулуба, ліва зігнута в колінному суглобі. На трупі вдягнена футболка із бавовняної тканини, червоно - синього кольору, штани спортивні із бавовняної тканини сіро-чорного кольору. Під верхньою частиною трупа мається килим Під верхньою лівою кінцівкою визначається просякнення килима буро-червоною речовиною та згортків крові темно червоного кольору. На шиї вбачається вільно розташований циркулярно обвитий бінель білого кольору, який просякнутий речовиною буро-червоного кольору. Попередня поверхня футболки просяжена РБК. Обличчя, верхні кінцівки рясно вкриті речовиною буро червоного кольору. Труп на дотик на відкритих ділянках та під одягом холодний, трупне заклякання слабо виражене в усіх зазвичай досліджувальних групах м`язів. Трупні плями рясні зливні світло-фіолетового кольору, локалізовані на задній поверхні тіла при натисканні пальцем,. Ушкодження на шиї зліва в верхній третині 2 рани подовжених форм, розмірами 3,5х0,5 см., та 1,7 х0,4 см., глибиною 0,5 см., орієнтовані косо-вертикально. Праві кінці гострокнуті, ліві наближені до «П» - подібних форм. При надавлені на рани виділяється рідка кров. Із отворів носа та рота визначаються косо-вертикальні потьоки та підсохла кров. При дослідженні кісток скелету патологічна пухливість не визначається.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13 травня 2020 року з участю обвинуваченого та його захисника, в ході якого останній розповів та показав обставини вчиненого кримінального правопорушення.

- висновком експерта № 09-1561/2020 від 02 травня 2020 року , відповідно до якого у ОСОБА_1 маються містами садна на правій та лівій кисті, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом тертя-ковзання та могли бути отримані за 5-7 діб до проведення експертизи. За ступенем тяжкості садна відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю більше 6-ти днів. Характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не є типовим для самоспричинення.

- висновком експерта № 14/1080-Дм/20 від 13 травня 2020 року відповідно до якого кров від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 належить до групи О, з ізогемаглютинінами анти -А і анти-В.

- висновком експерта № 14/1082-Дм/20 від 25 травня 2020 року відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи В, з ізогемаглютиніном анти -А. На правій та лівій кросівках ОСОБА_1 виявлена кров людини групи В, з ізогемаглютиніном анти -А, походження якої від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не виключається.

- висновком експерта № 14/1081-Дм/20 від 30 травня 2020 року відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи В, з ізогемаглютиніном анти -А. На спортивних брюках, вилучених при особистому обшуку у ОСОБА_1 знайдена кров людини групи В, з ізогемаглютиніном анти -А, походження якої від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не виключається.

- висновком експерта № 17-176МК/1240-ДМ/20 від 09 червня 2020 року, з якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи клаптя шкіри з раною з передньої поверхні шиї від трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4., встановлено одну колото-різану рану, яка утворилась від дії плоского гострого предмету, що володів колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути клинок ножа. Цей клинок був гострокінцевий, однобічно гострий і мав тонкий обушок, вірогідніше, з «П» - подібним поперечним перерізом. Вірогідніше цей клинок занурювався під гострим кутом до поверхні шкіри, що ушкоджувалась, та з упором на обушок, ребро якого було виражене на глибині занурення.

- висновком експерта № 15-12/ № 439 -ДМ/Ц/2020 від 11 червня 2020 року відповідно до якого в результаті проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту зразків нігтьових пластин з пальців обох рук ОСОБА_1 , слідів крові та ядровмістимі клітини, придатні для цитологічного дослідження, не знайдені.

- висновком експерта № 15-12/ № 440 -ДМ/Ц/2020 від 11 червня 2020 року відповідно до якого в результаті проведення судово-медичної експертизи тампонів-змивів з обох рук ОСОБА_1 , слідів крові та ядровмістимих клітин, не знайдено.

- висновком експерта № 15-12/ № 509-ДМ/Ц/2020 від 11 червня 2020 року відповідно до якого згідно підсумків, викладених в «Висновку експерта № 14-12/965-к-І/Дм/2020 від 05.05.2020» групова належність крові від потерпілого ОСОБА_9 - В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти -А. В результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа з чорним руків`ям, встановлено, на клинку ножа знайдені сліди крові людини групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти -А, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається. На руків`ї ножа сліди крові не виявлені.

- висновком експерта № 10-12/1240-Дм/20 від 17 червня 2020 року, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 встановлені наступні ушкодження: два колото-різаних поранення шиї з пошкодженням лівої зовнішньої сонної артерії, різане поранення долонної поверхні правої кисті та різане поранення по тильній поверхні лівої кисті. Причиною смерті ОСОБА_9 стали колото-різані поранення шиї зліва з пошкодженням лівої зовнішньої сонної артерії, які ускладнились розвитком гострої крововтрати (острівчаті трупні плями, недокрів`я внутрішніх органів, крововили під внутрішньою оболонкою серця), яка стала безпосередньою причиною смерті, між цими пораненнями та настанням смерті є причинний зв`язок. Вказані ушкодження утворилися незадовго до настання смерті від многократної дії від дії плоского гострого предмету, що володів колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути клин ножа. Цей клинок був гострокінцевий, однобічно гострий і мав тонкий обушок, вірогідніше, з «П»- подібним поперечним перерізом. Вірогідніше, цей клинок занурювався під гострим кутом до поверхні шкіри, що ушкоджувалось, та з упором на обушок, ребро якого було виражене на глибині занурення. Колото-різані поранення шиї зліва мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Різані поранення кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

- висновком експерта № 10-14-41/1240-ДМ/20 від 24 червня 2020 року, з якого вбачається, що з урахуванням даних судово-медичної експертизи № 10-12/1240-Дм/20, дані на які вказує ОСОБА_1 вцілому відповідають способу та механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , не відповідають об`єктивним судово-медичним даним по кількості спричинених тілесних ушкоджень.

- випискою із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , відповідно до якої 02.05.2020 року був проведений медичний огляд ОСОБА_1 , та встановлено, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння.

- відповідно до висновку судово - психіатричної експертизи № 231 від 19 червня 2020 року, ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає до правопорушення, ОСОБА_1 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладеної алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі відомості про факти, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Аналізуючи покази потерпілої, свідків, суд дійшов висновку про те, що їх покази співпадають одне з одним, не суперечать фактичним обставинам встановленим по справі, підстав оговорювати ОСОБА_1 судом не встановлено, а тому суд вважає їх достовірними. Не вірити показанням допитаних у судовому засіданні потерпілої та свідків, підстав у суду не має.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.

До показань обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не мав умислу на вбивство потерпілого, а вчинив кримінальне правопорушення, у стані сильного душевного хвилювання, суд ставиться критично,та вважає їх неспроможними, оскільки про умисел ОСОБА_1 на скоєння саме навмисного вбивства, свідчить той факт, що удари потерпілому наносились небезпечним предметом, а саме ножом в життєво важливий орган. Також, судом достовірно встановлено і об`єктивно підтверджується, що саме під час сварки, яка виникла між обвинуваченим та потерпілим на ґрунті словесного побутового конфлікту та раптово виниклих неприязних відносин, на фоні обговорення та взаємних обвинувачень щодо помилок в роботі, у обвинуваченого виник умисел на протиправне заподіяння смерті потерпілому, оскільки наносячи два удари ножем в життєво важливий орган (область шиї), він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті особи та бажав її настання. При цьому судом враховується спосіб вчиненого обвинуваченим діяння, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація поранень (завдання ушкоджень, в тому числі і в життєво важливі органи тіла) та причини припинення злочинних дій.

Крім того, згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», де вказано, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст.115 КК України, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст.115 КК України.

Тому, суд розцінює покази ОСОБА_1 як спосіб захисту та вважає, що вони свідчать про його бажання ухилитися від кримінальної відповідальності за фактичне вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині) передбаченому ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України .

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, слід визнати вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України , у стані алкогольного сп`яніння .

Вивчаючи відомості про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, не одружений, інвалідностей не має, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого, сукупність обставин , що пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію учасників процесу та враховуючи обставини справи , спосіб та мотиви вчинення злочинів ОСОБА_1 ,суд приходить до висновку , що виправлення обвинуваченого можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства .

На переконання суду, призначення такого покарання обвинуваченому буде відповідати вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає положенням ст. 65 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив кілька правопорушень-злочинів, то при призначенні покарання, колегія суддів вважає необхідним застосувати ст. 70 КК України, визначивши йому остаточне покарання за сукупністю злочинів.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 призначається покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити йому запобіжний захід у вигляді тримання від вартою.

Щодо посилання захисника обвинуваченого адвоката Калюжної Л.А. про зарахування обвинуваченому у строк відбування строку попереднього ув`язнення та проведення його з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

За правилами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (провадження № 13-31кс18, справа № 663/537/17), у разі якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

У випадку, коли особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом України від 18 травня 2017 року № 2046-VIIІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» (далі - Закон № 2046-VIII), то під час зарахування терміну попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIIІ, оскільки у такому разі цей Закон має переживаючу (ультраактивну) дію.

Відповідно до п. «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 року № 838-VIIІ зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув`язнення, крім іншого, також включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 02 травня 2020 року. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII підлягає зарахуванню у строк покарання ОСОБА_1 строк перебування його під вартою з 02 травня 2020 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постановах від 08.04.2021 року у справі №623/3065/19 (провадження №51-434км21) та від 04.03.2021 року у справі №751/9392/17 ( провадження №51-2130км20).

Цивільній позов по справі відсутній.

Окрім цього, відповідно до ст. 96-1 КК України - спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується в тому числі і на підставі обвинувального вироку.

Відповідно до положень п.4 ч. 1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав та не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно матеріалів кримінального провадження, під час вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 використовував в якості засобу вчинення злочину, кухонний ніж, який не представляє матеріальної цінності. Тому колегія суддів дійшла до висновку щодо відсутності підстав для застосування спеціальної конфіскації цього засобу.

Згідно ч. 1 ст. 174 КК України, підлягає скасуванню арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04 травня 2020 року на мобільний телефон ТМ «Nokia», серійний номер НОМЕР_2 ; 1 змив РБК з ложе трупа; 1 рушник коричневого кольору з плямами РБК; 1 рушник біло-кольоровий зі слідами РБК; 1скляну пляшку «BALTIKA Мягкое 0,44 л., 4 недопалка «KENT», 1 полімерну пляшку «PEPSI 0,5 л. 1залізну банку «REVO» 0,5 л., 1 кухонний ніж з РБК; 4 скляних рюмки; слід РБК на стільці; 2 кухонних ножа з шафи (комода) на кухні; 3ВЛС з СПВ; 2 ВЛС з СПВ з шафи на кухні; 1ВЛС з СПВ з полиці на кухні.

Згідно ч. 1 ст. 174 КК України, підлягає скасуванню арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 травня 2020 року на спортивні штани ТМ «Nike» чорного кольору зі слідами РБК; футболку ТМ «Adidas» чорного кольору, кросівки ТМ «ECCO» чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору

З ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов"язані з залученням до участі у справі експертів у розмірі 176 грн.20 коп.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 , ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 ( сім) років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» (далі - Закон № 838-VІІІ) зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання період тримання його під вартою з 02 травня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 02.05.2020 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор (№ 27)».

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04 травня 2020 року на мобільний телефон ТМ «Nokia», серійний номер НОМЕР_2 ; 1 змив РБК з ложе трупа; 1 рушник коричневого кольору з плямами РБК; 1 рушник біло-кольоровий зі слідами РБК; 1скляну пляшку «BALTIKA Мягкое 0,44 л., 4 недопалка «KENT», 1 полімерну пляшку «PEPSI 0,5 л. 1залізну банку «REVO» 0,5 л., 1 кухонний ніж з РБК; 4 скляних рюмки; слід РБК на стільці; 2 кухонних ножа з шафи (комода) на кухні; 3ВЛС з СПВ; 2 ВЛС з СПВ з шафи на кухні; 1ВЛС з СПВ з полиці на кухні.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 травня 2020 року на спортивні штани ТМ «Nike» чорного кольору зі слідами РБК; футболку ТМ «Adidas» чорного кольору, кросівки ТМ «ECCO» чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов"язані з залученням до участі у справі експертів у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн.20 коп.

Речові докази:

- мобільний телефон ТМ «Nokia», серійний номер НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_14 , залишити в користуванні останньої.

-1 змив РБК з ложе трупа; 1 рушник коричневого кольору з плямами РБК; 1 рушник біло-кольоровий зі слідами РБК; 1скляну пляшку «BALTIKA Мягкое 0,44 л., 4 недопалка «KENT», 1 полімерну пляшку «PEPSI 0,5 л. 1залізну банку «REVO» 0,5 л., 1 кухонний ніж з РБК; 4 скляних рюмки; слід РБК на стільці; 2 кухонних ножа з шафи (комода) на кухні; 3ВЛС з СПВ; 2 ВЛС з СПВ з шафи на кухні; 1ВЛС з СПВ з полиці на кухні; спортивні штани ТМ «Nike» чорного кольору зі слідами РБК; футболку ТМ «Adidas» чорного кольору, кросівки ТМ «ECCO» чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору -знищити.

- металеві двері розміром 3х0,6 метри, товщиною металу 2 міліметри, каркас прямокутної форми з двома поперечинами, які виготовлено з металевої полоси загальною довжиною 780 сантиметрів, шириною 40 міліметрів, товщиною металу 4 міліметри, які передані на зберігання представнику потерпілого - Сиротенку Євгену Миколайовичу, залишити в користуванні потерпілої - ОСОБА_24 .

- транспортний засіб - "ГАЗ 330202" державний номерний знак НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_25 , залишити в користуванні останньої.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення

Головуючий суддя - Судді І .М.Колодяжна С.О. Ященко М.В. Богдан