Рішення № 96489101, 23.04.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-др/641/13/21 Справа № 641/8077/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Боговського Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Павленко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи – ОСОБА_2 , Харківська первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України», про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2021 року Комінтернівським районним судом м. Харкова ухвалено рішення у справі № 641/8077/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи – ОСОБА_2 , Харківська первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України», про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, а саме:

-визнано незаконним та скасовано наказ Харківського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 229/о від 14.09.2020 року «Про звільнення працівника Харківського РСП у зв`язку зі скороченням штату» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади провідного юрисконсульта;

-поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді провідного юрисконсульта Харківського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 15.09.2020 року;

-присуджено до стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.09.2020 року по 12.04.2021 року включно у сумі 198006,20 грн.;

-присуджено до стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.;

-присуджено до стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1681,60 грн.

До суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на її користь понесених судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46000,00 грн.

У судове засідання учасники процесу не з`явились. Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, оглянувши матеріали справи, доходить наступного.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2, 3 ст. 270 ЦПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 46000,00 грн., позивачем надано Договір про надання правничої допомоги від 30.08.2018, Додаткову угоду № 3 від 22.09.2020 до Договору про надання правничої допомоги від 30.08.2018, Акт наданих послуг № 3 від 15.04.2021 до Договору про надання правничої допомоги від 30.08.2018, а також рахунок на оплату від 15.04.2021 на суму 46000,00 грн.

Водночас, під час ухвалення судового рішення у справі судом не було вирішено питання щодо стягнення судового збору з відповідача на користь держави за заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення працівника та поновлення його на роботі, щодо яких у позивача наявні пільги на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі, оскільки питання про розподіл судових витрат при ухвалення судового рішення було вирішено не в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

Ухвалити у справі № 641/8700/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи – ОСОБА_2 , Харківська первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України», про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди – додаткове рішення.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46000,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь держави судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, код ЄДРПОУ 19477064, місцезнаходження: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт.

Третя особа – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа – Харківська первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України», код ЄДРПОУ 40542375, місцезнаходження: 61060, м. Харків, вул. Танкопія, буд. 5/1, кв. 84.

Суддя: Д. Є. Боговський