Ухвала суду № 96488941, 21.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5528/21

Провадження № 2/638/3914/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

15 квітня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

16 квітня 2021 року матеріали вищевказаного позову канцелярією суду передані на розгляд судді Цвіри Д.М.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваю висновку, що дана позовна заява має бути повернута позивачу з огляду на наступне.

Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Згідно із частиною 1 статті 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 175 ЦПК України закріплено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли, зокрема заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, в тому числі, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, що відповідає приписам ч. 3 ст. 62 ЦПК України.

Підпунктом 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Водночас, пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Так, частиною 3 ст. 58 ЦПК України, яка регулює участь у справі представника, передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року №390-IX, який набрав законної сили 29 грудня 2019 року, розширено випадки самопредставництва юридичної особи, і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 43 ЦПК України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Отже, обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підлягають відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

В позовній заяві зазначено про те, що її підписано представником КП «Харківводоканал» Панасенко Іриною Олексіївною, на підтвердження повноважень якої, до позовної заяви додана копія довіреності № 01-01-23/6280-20 від 17.12.2020 року, виданої за підписом генерального директора КП «Харківводоканал» Панова Віталія Володимировича

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, містяться відомості про те, що керівником юридичної особи Комунального підприємства «Харківводоканал» (ЄДРПОУ: 03361715) є ОСОБА_2 , який також зазначений у Реєстрі як «представник» (інша особа, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо (згідно статуту).

Також в реєстрі містяться відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи КП «Харківводоканал», у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо (представництва юридичної особи)(самопредставництво з усіма правами, наданими учасникам справи відповідно до законів, з правом підписання документів, засвідчення копій без права підписувати договори, мирові угоди), серед яких такий представник як ОСОБА_3 , - відсутній.

Як вже зазначалось вище, відсутність запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Перевіркою відомостей Єдиного реєстру адвокатів України також встановлено, що відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 , має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував до позову також не додано.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява КП «Харківводоканал» підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, з огляду на що суд не вбачає правових підстав для прийняття її до розгляду, та повертає у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 58,60,62,185,260 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – повернути.

Роз`яснити в цій ухвалі, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Суддя Д.М. Цвіра