Постанова № 9648838, 27.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-1906/10/2370 27.05.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гайдаш В.А.,

при секретарі Зубалію В.Ю.,

за участю представників: позивача Охват В.П. (за довіреністю), відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Черкаси» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Черкаси»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач стверджував, що за лютий 2010 року відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 6 682 грн. 69 коп.

Оскільки сума страхових внесків в розмірі 6 682 грн. 69 коп. у строки, встановлені п.6 ст. 20, ст. 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-XIV (надалі за текстом Закон № 1058-XIV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не зявився, свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першої статті 67 Конституції України (№254к/96-ВР) закріплено обов"язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом "Закон № 400/97-ВР"), збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принцип, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі за текстом «Закон № 1058»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які, відповідно до цього Закону, сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники , зазначені в статті 14 цього Закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма-Черкаси»є субєктом підприємницької діяльності та з 17.03.2003 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ( ідентифікаційний код 32415078).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього період, незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із частиною четвертою статті 18 Закону № 1058-IV страхові внески не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що за лютий 2010 року відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України у Придніпровському районі м. Черкаси розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаного розрахунку відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці в розмірі 6682 грн. 69 коп. за лютий 2010 року.

За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 6 682 грн. 69 коп.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу N Ю 34 від 01.04.2010 р.

Зазначена вимога отримана відповідачем 08.04.2010 р., проте на час розгляду справи в суді не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Придніпровському районі м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Черкаси»про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Черкаси»(18022, м. Черкаси, вул. Горького, будинок 27, ідентифікаційний код 32415078) на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграда, 10, код ЄДРПОУ 21366934) заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 6682 (шість тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 69 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.А. Гайдаш