Ухвала суду № 96487879, 22.04.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/161/21

Провадження № 2-з/188/25/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року смт. Петропавлівка

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Ніколаєва І.К. розглянувши клопотання представника відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд - Тур», Товариство з обмеженою відповідальністю «На Канікули Україна», про захист прав споживача, розірвання договору про туристичне обслуговування, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про туристичне обслуговування, про витребування доказів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд - Тур», Товариство з обмеженою відповідальністю «На Канікули Україна», про захист прав споживача, розірвання договору про туристичне обслуговування, стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про туристичне обслуговування, про витребування доказів.

Заява мотивована тим, що 16 січня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 (надалі Турист) та ФОП ОСОБА_2 в м. Першотравенськ (надалі Турсубагент) що діє на підставі Субагентського договору з ТОВ «На Канікули Україна» (далі Турагент) № 0086- НКУ від 16.02.2016 року , що діє від імені Туроператора ТОВ «Аккорд-Тур» (надалі Туроператор), на підставі агентської угоди № 18318838 від 05.04.2016 року, був укладений договір на туристичне обслуговування № 08 - 20 та оформлено замовлення на бронювання туристичних послуг на здійснення екскурсійного туру «Французький каприз» у термін з 13.05.2020 до 20.05.2020 на своє ім`я - та ще однієї особи - дружини позивача ОСОБА_3 .

Указом Президента України № 87/2020 від 13 березня 2020 року введено в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинено корона вірусом SARS-CoV-2», відповідно до якого з 17 березня 2020 року закрито регулярне пасажирське сполучення через державний кордон України, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338-р урядом запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів до 24 квітня 2020 року (з урахуванням подальших змін до цього Розпорядження до 31 жовтня 2020 року), одночасно із запровадженням карантину, який почався 12 березня 2020 року, на такий самий строк.

Тому, станом на 13.05.2020 року (дата початку туристичної подорожі) перетин державного кордону України з туристичними цілями громадянами України був обмежений, і цю обставину Туроператор усунути не міг, що визнається загальновідомим фактом.

Відповідачка повідомила позивача про неможливість надання позивачу туристичних послуг із зазначених вище підстав.

Через те, що торгівельний цент "Ювілейний" у м. Першотравенськ, в якому знаходиться офіс турагенції "Мережа агенцій "На канікули" ФОП ОСОБА_2 відповідно до вимог карантинних заходів був закритий, дана інформація була доведена туристам телефоном, а також узгоджена нова дата туру 01.10.2020 року.

Заявник зазначає, що 29.04.2020 року в результаті проведення в телефонному режимі спільних переговорів, сторони домовились про перебронювання туру, без зміни його інших умов. Подорож мала відбутися у жовтні 2020 року. Інформацію щодо дати і деталей перебронювання туристи отримали в письмовому вигляді. Жодних зауважень і додаткових питань по даному туру від туристів не надходило до листопада 2020 року.

В серпні 2020 року туристи звертались з питанням щодо можливості перебронювання на інші напрямки їх цікавили тури без нічних переїздів в країни, для відвідування яких не потрібні ПЛР-тести, але запропоновані варіанти (Україна. Туреччина. Болгарія) туристів не влаштували.

У листопаді туристи повідомили, що автобусні тури їм взагалі не підходять по стану здоров`я, і вони згодні перебронювати тур лише на авіатур бажано на Новорічні або Різдвяні свята, їх вимогам відповідали авіатури туроператора в місто Стамбул, країна - Туреччина. З цього питання велось листування з туроператором. Але спочатку туроператор відмовив.

Як вбачається з наданих скріншотів з телефонного додатка - месенджер «Вайбер», відповідачка повідомляла позивача про можливість перенесення /заміни/ туристичного туру. Також було повідомлено, що якщо турист не використає зафіксовані кошти (не обере нову дату чи тур), то такі кошти будуть йому повернуті після 31.12.2021 року без урахування курсових коливань, в сумі, що надійшла на рахунок Туроператора.

05.01.2021 туроператор електронною поштою повідомив, що по запиту турагента ФОП ОСОБА_2 можливе перебронювання на авіатур в Стамбул. Туристи були поінформовані про цю пропозицію, 06.01.2021 вся інформація по туру була надана туристам особисто, в смт Петропавлівка.

Взагалі, все спілкування проходило в неформальних умовах, туристам зручно було спілкуватись телефоном. Повідомлення у телефонному додатку - месенджер «Вайбер» та електронною поштою вони читали, але відповідали телефоном. Спілкування з ОСОБА_4 , відбувалося за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , та з ОСОБА_5 за номером мобільного телефону НОМЕР_3 . Туристи з січня 2020 року жодного разу в офісі турагенції «Мережа агенцій "На канікули" ФОП ОСОБА_2 не були, офіційно з заявами не звертались. Заяву про розірвання договору турагенція отримала 30.12.2020, рекомендованим листом з повідомленням з с. Вишневе Київської області.

Для вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, істотне значення мають факти, на які посилається відповідач, які на думку відповідача, можуть спростувати доводи позивача викладені у позовній заяві.

Підтвердити викладені обставини, можна тільки шляхом витребування роздруківки телефонних дзвінків вхідних та вихідних абонента НОМЕР_4 ОСОБА_2 з прив`язкою до базових станцій мобільного зв`язку, з абонентами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 їх місця знаходження під час здійснення телефонних дзвінків, тривалості розмов, з розкриттям змісту розмов. Ні представник відповідача адвокат Пилипенко С.І., ні відповідач ОСОБА_2 не мають можливості самостійно отримати інформацію від ПрАТ Vodafone Україна, а саме роздруківку телефонних дзвінків вхідних та вихідних абонента НОМЕР_4 ОСОБА_2 з абонентами НОМЕР_2 ОСОБА_4 та НОМЕР_3 ОСОБА_5 , бо така інформація є конфіденційною, і вона не підлягає розголошенню, та може бути надана тільки на виконання судового рішення.

Вивчивши заяву та матеріали цивільної справи, провадження по якій відкрито на підставі ухвали суду від 16 лютого 2021року, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Частиною І статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійне докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказ)

Відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати: його на вимогу суду.

Стаття 95 ЦПК України передбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних» використанню персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єкт в персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними.

Використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи служб - або трудових обов`язків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За змістом частини 1 статті 270 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України фізична особа має право в тому числі на таємницю телефонних розмов.

Більш того, відповідно до ст. 9 Закону України "Про телекомунікації" охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом. Оператори, провайдери телекомунікацій зобов`язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій. інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, постільки відповідачка та її представник самостійно не можуть надати вказані докази, вважаю, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149, 150,151, 152, 153, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про забезпечення позову, задовольнити.

Витребувати від ПрАТ Vodafone Україна м. Київ, вул. Лейпцігська, 15, роздруківку телефонних дзвінків вхідних та вихідних абонента НОМЕР_4 ОСОБА_2 з прив`язкою до базових станцій мобільного зв`язку, з абонентами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , їх місця знаходження під час здійснення телефонних дзвінків, тривалість розмов, з розкриттям змісту розмов за наступні періоди часу: з 22.04.2020 по 01.05.2020 включно; з 15.08.2020 по 30.08.2020 включно; з 10.12.2020 по 13.01.2021 включно.

Витребувану інформацію надати до 10 травня 2021 року.

Ухвала виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. К. Ніколаєва