Рішення № 96487658, 16.04.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/135/21

Провадження № 2/177/366/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 квітня 2021 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Данилової А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2021 представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 2232,12 грн., інфляційні витрати в розмірі 380,39 грн. та просив суд вирішити питання щодо судових витрат по справі.

Ухвалою суду від 09.02.2021 відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позивачем здійснюються функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди та групи будинків та споруд, об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Саксаганського району м. Кривого Рогу, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником приміщення АДРЕСА_2 . Позивачем було надано, а відповідачем спожито послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але відповідач за отримані послуги оплату не здійснював, а тому в період з 01.05.2016 року по 01.05.2019 року у відповідача утворилася заборгованість на суму 2232,12 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 380,39 грн., а також стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності в якій зазначивши про те, що відповідач в добровільному порядку 05.03.2021 сплатила суму основного боргу в розмірі 2232,12 грн., 05.04.2021 50 % судового збору в розмірі 1135 грн. та 12.04.2021 суму інфляційних втрат в розмірі 380,39 грн., у зв`язку із чим просив стягнути з відповідача виключно недоплачену частину судового збору в розмірі 1135 грн.

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Крім того, відповідачкою було надано копії платіжних доручень про сплату нею на рахунок позивача, у добровільному порядку, суми основного боргу, інфляційних витрат та 50 % судового збору.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Договору про надання послуг з управління будинком, спорудами або групою будинків і споруд у Саксаганському районі від 13.09.2013 Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради передало, а ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» прийняло на обслуговування приміщення, в тому числі і будинок АДРЕСА_3 , що підтверджується копією Акта прийому-передачі (а.с.8-9).

Згідно вказаного договору, Управитель – ТОВ «Житлосервіс-КР» зобов`язався здійснювати функції з управління, прийняття об`єкта в управління, забезпечувати експлуатацію будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинковій території, а також набув права вимагати своєчасної та повної оплати наданих житлово-комунальних послуг (а.с. 8).

Також судом встановлено, що відповідач є власником приміщення АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнота є споживачем житлово-комунальних послуг які надаються ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» (а.с.6-7).

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Обов`язок власника утримувати належне йому майно також закріплено ст.322 ЦК України.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги та зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Позивач надавав послуги з утримання будинку і прибудинкової території за адресою відповідача, доказів протилежного суду не надано, а відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги оплату не здійснювала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 2232,12 грн. за період з 01.05.2016 по 01.05.2019 року. На вказану суму заборгованості позивачем нараховано інфляційні витрати в розмірі 380,39 грн. на підтвердження чого позивачем надано розрахунки ( а.с.10).

Відповідачем, після відкриття провадження по справі, до суду надано копії платіжного доручення № 637 від 05.03.2021 відповідно до якого остання сплатила на рахунок ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» суму заборгованості в розмірі 2232,12 грн. із зазначенням призначення платежу «сума заборгованості за період з 01.05.2016 по 01.05.2019» ( а.с.26); копію платіжного доручення № 667 від 05.04.2021 про сплату відповідачем на рахунок ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» частини суми судового збору в розмірі -1135 грн., що складає 50% від суми сплаченого позивачем судового збору при поданні позову із зазначенням призначення платежу «оплата за судові витрати у розмірі 50% по справі №177/135/21» ( а.с.29-30) та копії платіжного доручення № 672 від 12.04.2021 про сплату на рахунок ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» інфляційних витрат у розмірі 380,39 грн. із зазначенням призначення платежу «плата за інфляційні витрати по справі №177/135/21» ( а.с.36-37).

Добровільна оплата відповідачем вищевказаних сум, підтверджується представником позивача у заяві від 15.04.2021 року.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, скориставшись правом гарантованим ст. 4, 12 ЦПК України щодо вільного розпорядження своїми процесуальними правами, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.05.2016 по 01.05.2019 у розмірі 2232,12 грн. та інфляційних витрат в розмірі 380,39 грн.

Зазначені вимоги позивача, після відкриття провадження по справі, були задоволені відповідачем, внаслідок чого представник позивача в заяві від 15.04.2021 просив суд стягнути з відповідача виключно судовий збір у розмірі 1135 грн. (а.с. 38).

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заяви про відмову від позову, яка відповідно до ч.3 ст. 206 ЦПК України могла б бути підставою для закриття провадження по справі та відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України – підставою для стягнення з відповідача на користь позивача решти судових витрат, позивач суду не надав.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 скористалася своїм правом на визнання позову та сплативши позивачу суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, фактично визнала позов, що не суперечить закону та не порушує права інших осіб, а тому суд приймає визнання позову відповідачем та вважає за необхідне ухвалити рішення про задоволення позову. Разом з тим, враховуючи сплату відповідачем заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, що підтверджено представником позивача у його заяві, суд вважає за необхідне не стягувати з відповідача вказану заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні, у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнала, сплатила всю суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, сплатила позивачу 50 % судового збору сплаченого ним при зверненні до суду, керуючись ч.1 ст. 142 ЦПК України, ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне повернути позивача з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 142, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги – задовольнити.

Заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР», за спожиті житлово-комунальні послуги, за період з 01.05.2016 по 01.05.2019, в розмірі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 12 коп., інфляційні витрати в розмірі 380 (триста вісімдесят) гривень 39 грн., не стягувати, у зв`язку з її сплатою ОСОБА_1 , до початку розгляду справи по суті.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (ЄДРПОУ 38334911, юридична адреса: вул. Спаська, 17А, м. Кривий Ріг, 50049, адреса для листування: вул. Космонавтів, 15, м. Кривий Ріг, 50008) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок, який було сплачено за квитанцією № 2304 від 26.01.2021 на суму 2077 (дві тисячі сімдесят сім) гривень 90 копійок та квитанцією № 1097 від 23.04.2019 на суму 192 (сто дев`яносто дві) гривні 10 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя М.В. Березюк