Вирок № 96487388, 19.04.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/932/368/20

Справа № 200/14624/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді - Татарчук Л.О.

при секретарі - Батіщевій К.С.

за участю:

прокурора - Талдикіна О.О.

представника потерпілої-адвоката- Янковського О.К.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12018040640002029, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, яка має середню освіту, офіційно не працюючої, вдови, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05.08.2018 року приблизно о 09.20 год. ОСОБА_2 , знаходячись у салоні маршрутного таксі №76, яке рухалося по вул.Січових Стрільців у м.Дніпро і знаходилося на перетині з вул.Старокозацькою, побачив раніше незнайому потерпілу ОСОБА_1 , у якої у задній кишені штанів знаходився мобільний телефон «Xiomi Redmi Note 4» вартістю 3 387 грн., й реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з корисливих мотивів, викрала із задньої кишені потерпілої ОСОБА_1 мобільний телефон «Xiomi Redmi Note 4» вартістю 3 387 грн., який сховала собі під сумочку, і утримувала його при собі, доки потерпіла ОСОБА_1 не вийшла із маршрутного таксі.

Таким чином, ОСОБА_2 таємно викрала майно потерпілої ОСОБА_1 , спричинивши останній матеріальну шкоду на суму 3 387 грн.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_2 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами обвинуваченої ОСОБА_2 , яка у судовому засіданні свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та пояснила, що до подій 05.08.2018 року потерпілу ОСОБА_1 не знала, ніяких відносин не підтримувала.

05 серпня 2018 року вранці вона сіла у маршрутне таксі № 76, у якому їхала стоячи, оскільки всі місця були зайняті. В маршрутці з нею також їхав її знайомий ОСОБА_5 та його товариш. Під час руху, на перехресті вул.Січових Стрільців та вул.Старокозацької у м. Дніпро, вона звернула увагу на дівчину, як потім дізналася потерпілу ОСОБА_1 , що проходила до виходу з маршрутного таксі, спиною до неї ( ОСОБА_2 ). В неї у задній кишені брюк вона побачила мобільний телефон в чохлі. Вона вирішила таємно викрасти даний мобільний телефон у потерпілої, і скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, начебто заважаючи потерпілій вийти, придавлюючи її до сидінь, непомітно витягнула з кишені брюк потерпілої телефон у чохлі. З оточуючих пасажирів її дій ніхто не бачив та зауважень не робив. Також, її товариш ОСОБА_5 не бачив, як вона викрадала телефон у потерпілої, участі в крадіжці не приймав, оскільки коли потерпіла виходила з маршрутного таксі, ОСОБА_5 та його товариш стояли поруч з боку та розмовляли між собою. При цьому, ОСОБА_5 стояв до потерпілої спиною, він не повертався до потерпілої, лише обличчям був повернутий до неї ( ОСОБА_2 ). Після того, як ОСОБА_1 вийшла з маршрутного таксі, вона сіла на вільне місце і викрадений мобільний телефон спочатку поклала на коліно, прикривши його своєю сумкою. При цьому, на телефоні вона зробила тихішим звук.

Але, коли маршрутне таксі зупинилося в районі «Нового Центра», до маршрутки зайшла потерпіла, яка стала кричати в її бік, щоб вона віддала мобільний телефон. Вона стала заперечувати проти цього. Після чого на мобільний телефон ОСОБА_1 був здійснений виклик іншою пасажиркою, мобільний телефон задзвонив між сидіннями, після чого телефон дістали і віддали потерпілій. У подальшому були викликані працівники поліції.

З вартістю викраденого мобільного телефона погодилась.

У скоєному щиро розкаюється.

В ході досудового розслідування примусові заходи фізичного та психологічного примусу з боку робітників поліції до неї не застосовувалися.

Показами потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні пояснила, що обвинувачену ОСОБА_2 особисто не знає, жодних стосунків не підтримувала. Підстав її обговорювати немає.

Так, на початку серпня 2018 року, зранку, вона їхала на роботу на маршрутному таксі № 76. Вона мала при собі рюкзак, а також маленьку сумку в одній руці та мобільний телефон - в іншій. Вона їхала стоячи, знаходячись в кінці салону маршрутного таксі. Вона бачила, як обвинувачена ОСОБА_2 увійшла до маршрутного таксі з двома раніше невідомими чоловіками. Вона звернула на них увагу, оскільки вони голосно розмовляли. Коли маршрутне таксі почало наближатися до вул.Старокозацької (Комсомольської), вона стала йти в напрямку виходу з маршрутки, при цьому поклала телефон в праву задню кишеню своїх брюк.

Чоловік, який був з ОСОБА_2 , як потім дізналася ОСОБА_5 , вдавив її в сидіння, чим заважав пройти до виходу, вона стала обурюватися цьому. В цей час обвинувачена стала сміятися. Потім вона вийшла з маршрутного таксі та помітила, що немає при собі мобільного телефону. Вона почала бігти за маршрутним таксі та на пр.Дмитра Яворницького зупинила таксі та наздогнала дану маршрутку.

Зайшов в салон маршрутного таксі, вона стала сваритися. В цей момент ОСОБА_2 та чоловік вже їхали сидячі. Якась жінка з маршрутного таксі поглядом вказала їй, що її телефон у ОСОБА_5 . Потім вона почала телефонувати на свій мобільний, він знаходився без звуку. В цей момент ОСОБА_5 почав соватися по сидінню. Вона його попросила показати кишені, однак він відмовився. Коли маршрутне таксі вже проїхало Новий міст, на заправці стояли поліцейські. Один з пасажирів вийшов, щоб покликати поліцейських. ОСОБА_5 та ОСОБА_2 хотіли вийти з маршрутки. В цей момент, пасажири між сидіннями знайшли її телефон. Він знаходився там, де сидів ОСОБА_5 .

Вважає, що її мобільний телефон викрав ОСОБА_5 . Особисто вона не бачила, як ОСОБА_5 викрав в неї мобільний телефон. Ніхто з присутніх пасажирів в маршрутному таксі не робили зауважень обвинуваченій чи ОСОБА_5 відносно крадіжки телефону.

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду місця події під 05.08.2018 року, згідно якого було оглянуто та вилучено мобільний телефон «Xiomi Redmi Note 4» золотистого кольору у чохлі золотистого кольору у вигляді книжки (том 1 а.с.10), який визнано речовим доказом та відповідно до розписки повернуто власнику - потерпілій ОСОБА_1 ( том 1 а.с.12, 19). В ході проведення даного огляду з телефону було вилучено відбиток пальців рук.

Копіями документів на мобільний телефон «Xiomi Redmi Note 4», а також накладною на мобільний телефон від 24.09.2017 року ( том 1 а.с. 13-18).

Даними висновку експерта № 26/4.6/930 від 21.08.2018 року, згідно якого слід пальця розміром 25х19 мм, скопійований на липку стрічку розміром 44х38мм, який був виявлений та вилучений з мобільного телефону «Xiomi Redmi Note 4», придатний для ідентифікації особи, що його залишила, і вказаний слід залишений великим пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а.с. 24-32).

Даними судово-товарознавчої експертизи № 4289-18 від 20.08.2018 року, згідно висновку якого, ринкова вартість мобільного телефону «Xiomi Redmi Note 4» станом на 05.08.2018 року становила 3 387 грн. ( том 1 а.с. 38-44).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 28.08.2018 року з фототаблицею, в ході якого потерпіла ОСОБА_1 , серед представлених для впізнання осіб, впізнала ОСОБА_2 , як особу, яка знаходилася в маршрутному таксі № 76, де у неї викрали мобільний телефон ( том 1 а.с. 65-70);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29.08.2018 року з фототаблицею, згідно до якого ОСОБА_2 розповіла про обставини скоєного кримінального правопорушення та показала, яким чином таємно викрала з кишені брюк потерпілої мобільний телефон ( том 1 а.с. 83-92).

Таким чином, суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_2 , оскільки досліджені вищезазначені докази, які є в матеріалах кримінального провадження, отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Так, під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_2 провину у скоєнні даного кримінального проступку визнала повністю, не заперечувала проти обставин вчиненого, вказала, що дійсно саме вона таємно викрала з кишені брюк потерпілої мобільний телефон «Xiomi Redmi Note 4», який сховала.

Суд вважає, що дані свідчення обвинуваченої ОСОБА_2 про обставини кримінального правопорушення, про місце та спосіб його скоєння, відповідають дійсності та узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.

Також, вказане підтверджується протоколом слідчого експерименту, проведеного за участю обвинуваченої, в ході якого остання надавала аналогічні покази щодо обставин та способу скоєння кримінального правопорушення (том 1 а.с.83-92).

Дані покази обвинуваченої ОСОБА_2 не викликають у суду будь-яких сумнівів в їх достовірності, оскільки вони повністю підтверджуються і узгоджуються з іншими зібраними письмовими доказами, а також з висновком судової дактилоскопічної експертизи (том 1 а.с.24-32), відповідно до якого, виявлений та вилучений слід пальця з викраденого телефону «Xiomi Redmi Note 4» належить саме ОСОБА_2 , а не іншій особі.

В той же час, доводи потерпілої ОСОБА_1 в частині причетності до вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , судом не приймаються, виходячи з наступного.

Обвинувачена ОСОБА_2 , як в ході досудового розслідування, так і в суді, надавала послідовні та незмінні покази про те, що змови на вчинення крадіжки не було, вона діяла самостійно, коли потерпіла проходила повз неї спиною по салону маршрутного таксі, у задній кишені брюк вона побачила мобільний телефон, який таємно викрала, заважаючи потерпілій вийти, придавлюючи її до сидінь.

Дані покази повністю узгоджуються з дослідженими письмовими доказами по справі, які підтверджують винуватість ОСОБА_2 у скоєнні даного кримінального проступку.

Допитана в суді потерпіла зазначала, що вона особисто взагалі не бачила, як у неї було викрадено мобільний телефон, а з оточуючих ніхто, з цього приводу, зауважень не робив. Факт крадіжки нею був виявлений після того, як вона залишила салон маршрутного таксі.

А тому, суд вважає, що висновки потерпілої щодо причетності до крадіжки іншої особи, є лише її припущеннями, які жодними доказами по справі не підтверджується.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинувачену ОСОБА_2 винною у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, а її умисні дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, перебуває під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, а також відношення обвинуваченої до скоєного.

Щире каяття, сприяння органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення, суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

При вирішенні цього питання суд враховує і те, що з 01.07.2020 року набули чинності зміни, внесені, зокрема, до ч.1 ст.185 КК України Законом України №2617-VIII від 22.11.2018 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Вказаним Законом передбачено більш м`який вид покарання у виді обмеження волі, аніж попередньою редакцією цієї статті у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому, з огляду на вимоги ст.5 КК України, при призначенні обвинуваченій покарання підлягає застосуванню ч. 1 ст. 185 КК України в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018 р. в тій частині, що поліпшує становище особи.

Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, те, що провину у скоєному ОСОБА_2 визнала та щиро розкаялася, а своїми послідовними показаннями сприяла як досудовому розслідуванню так і судовому розгляду, суд приходить до висновку про призначення останній покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.185 КК України, у виді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, та покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, що буде в даному випадку законним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта при проведені експертиз по справі, суд, враховуючи ступень вини та майновий стан обвинуваченої, вважає необхідним покласти їх на обвинувачену ОСОБА_2 в повному обсязі.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року випробувального терміну не скоїть нового кримінального правопорушення, зобов`язавши її відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ - мобільний телефон «Xiomi Redmi Note 4», який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 - вважати повернутим власнику (том 1 а.с.12).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи №26/4.6/930 від 21.08.2018 року в сумі 1716 гривень 00 копійок (том 1 а.с.25), № 4289-18 від 20.08.2018 року в сумі 286 гривень 00 копійок (том 1 а.с.37).

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук