Рішення № 96486990, 22.04.2021, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/504/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

за участі: секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, ОСОБА_2 , інспектора 1 взводу 3 роти батальйону УПП в Тернопільській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №979198 від 24 березня 2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч.1 ст.122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що згідно оскаржуваної постанови його визнано винним у тому, що він 24 березня 2021 року о 10 год. 50 хв. на АД М 09 Львів-Тернопіль 34 км, - 950 м., керуючи транспортним засобом, не виконав вимоги дорожнього знаку, який дозволяє рух праворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України. При перевірці документів встановлено, що він керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, не маючи права керувати таким транспортним засобом. Однак із зазначеною постановою він категорично не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права, суперечить вимогам закону, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає до скасування.

Позивач зазначив, що при перевірці працівниками поліції документів він виявив, що забув посвідчення водія вдома, однак показав поліцейським фотокопію свого посвідчення, яке є в нього на мобільному телефоні і відповідно до якого йому дозволено керувати транспортним засобами категорії « А, В,С», в тому числі легковими автомобілями. Визнав той факт, що не мав при собі та відповідно не пред`явив поліцейському посвідчення водія. Категорично заперечував свою вину у вчиненні порушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпА та наполягав, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, проте поліцейський його заперечень до уваги не взяв та притягнув його до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі і розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачам строк до 22 квітня 2021 року для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Когут О.В. не з`явилися. Представник позивача подав письмову заяву, в якій просить провести розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Належно повідомлений відповідач, представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву не подавав.

Належно повідомлений відповідач ОСОБА_2 , інспектор 1 взводу 3 роти батальйону УПП в Тернопільській області, в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Постановою серії ДПО18 №979198 від 24 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором 1 взводу 3 роти батальйону УПП в Тернопільській області Репелою Й.П. у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 та ч.1 ст.122 КУпАП і накладено стягнення із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Відповідно до постанови ОСОБА_1 24 березня 2021 року в 10 год. 50 на 34 км - 950 м. автодороги М 09 Львів-Тернопіль, керуючи транспортним засобом марки WOLKSWAGEN JETTA, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку «Рух по смугах», який дозволяє рух праворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України. При перевірці документів встановлено, що він керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.126, ч.1 ст.122 КУпАП. На підставі ст.33,ч.2 ст.36, ст.284 КУпАП оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Диспозиція ч.2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що встановлено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ч.1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, за що встановлено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 ст.36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" (далі-Постанова) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серія НОМЕР_2 , видане ДАІ МВС-УВС 10 квітня 1996 року з відміткою про те, що керування автомобілем йому дозволено з 10 липня 1996 року, тобто з часу досягнення ним вісімнадцятиріччя. Записи у посвідченні водія виконані літерами латинського алфавіту, зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 має право керування транспортними засобами категорій: «А» - мотоцикли; «В» -автомобілі, дозволена максимальна вага яких не перевищує 3500 кг (7700 фунтів) і кількість сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перебільшує восьми; «С» -автомобілі, які призначені для перевезення вантажів, дозволена максимальна вага яких перевищує 3500 кг (7700 фунтів).

Відповідно до п.27 даної Постанови, посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії , зокрема: А1, А - відповідає категорії А; В1, В - відповідає категорії В; С1, С - відповідає категорії С.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 має право керування транспортними засобами категорій «А», «В», і «С» на підставі посвідчення водія серія НОМЕР_2 , виданого ДАІ МВС-УВС 10 квітня 1996 року, зокрема транспортним засобом – легковим автомобілем марки WOLKSWAGEN JETTA, номерний знак НОМЕР_1 .

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним, не доведена, твердження позивача не спростовані.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали.

За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

В той же час, як встановлено з матеріалів справи, позивач свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

При винесенні оскаржуваної постанови стягнення накладено на підставі ст. 36 КУпАП (накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень), відтак, не з`ясовано всіх необхідних обставин справи, як того вимагає ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

На підставі викладеного суд вважає, що позов слід задовольнити частково, постанову серії ДПО18 №979198 від 24 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.2 ст.126 та ч.1 ст.122 КУпАП із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн на ОСОБА_1 , винесену інспектором 1 взводу 3 роти батальйону УПП в Тернопільській області Репелою Й.П., слід скасувати, провадження в справі за ч.2 ст.126 КУпАП закрити, а за ч.1 ст.122 КУпАП - направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільській області.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 246, 255, 268-272, 286, п.п.15.5п.1Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, ОСОБА_2 , інспектора 1 взводу 3 роти батальйону УПП в Тернопільській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову серії ДПО18 №979198 від 24 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором 1 взводу 3 роти батальйону УПП в Тернопільській області Репелою Й.П., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.126 та ч.1 ст.122 КУпАП із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, ч.1 ст.122 КУпАП в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП - закрити.

В решті позовних вимог відмовити.

Справу про адміністративне правопорушення пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , житель с.Глибочок Чортківського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, що знаходиться в м.Тернопіль, вул.Валова,11, 46001, ідентифікаційний код 40108720.

Відповідач: ОСОБА_2 , інспектор 1 взводу 3 роти батальйону УПП в Тернопільській області, що знаходиться в м.Тернопіль, вул.Валова,11.

Повне рішення складене 22 квітня 2021 року.

Головуючий