Рішення № 96486059, 22.04.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2169/16-а

Провадження № 2-а/459/3/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Новосада М.Д.

з участю: секретаря судових засідань Канюки В.Р.,

представника відповідача Сущак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, просить зобов`язати відповідача провести перерахунок його пенсії у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Вимоги обґрунтовані тим, що він перебуває на обліку у Пенсійному Фонді як одержувач пенсії за віком. Вказує, що на підставі ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» має право на перерахунок пенсії, розмір якої повинен становити у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. З цього приводу він неодноразово, зокрема 01.05.2012 року та 31.05.2016 року, звертався до Управління Пенсійного Фонду. Однак відповідачем не проведено йому перерахунок пенсії, що в свою чергу призвело до значної недоплати коштів. Більше того, із нарахованої йому пенсії відповідачем стягувалися ще 15 % податку.

Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_2 ..

02.08.2016 у справі відкрито провадження.

22.08.2016 по справі було винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

10.10.2016 Львівський апеляційний суд частково задоволив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 22 серпня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову за період до 02.02.2016 року скасувати і в цій частині позовні вимоги залишити без розгляду. В решті постанову залишено без змін.

Справа перебувала на касаційному розгляді.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №459/2169/16-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 22.08.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 в частині позовних вимог за період з 01.01.2012 по 02.02.2016 – скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

17.02.2021 представник відповідача надав додаткові пояснення по справі (а.с.196-201 т.1).

Позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, з підстав, вказаних у позовній заяві. Додатково пояснив, що відповідачем з 2012 року йому не було враховано стаж і не була нарахована належним чином пенсія. Вважає, що йому не доплачено пенсійні виплати у розмірі 2420 грн. за 2012 рік, 4745 грн. за 2013 рік, 6660 грн. за 2014 рік, 9300 грн. за 2015 рік, та 5331 грн. за 2016 рік. Позовні вимоги уточнив, зазначив, що відповідач недонараховував йому належні до виплати кошти згідно із ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» за період з 01.01.2012 року по 01.08.2016. Тому просить зобов`язати останнього провести йому перерахунок пенсії за зазначений період.

Представник відповідача позов заперечила. Суду пояснила, що у позовних вимогах позивача не конкретизовано з якого часу він просить здійснити перерахунок. Пенсійний фонд здійснював нарахування пенсійних виплат позивачу належним чином. Розмір пенсії позивача не змінювався поки він не звільнився, оскільки пенсія підвищувалась лише тим пенсіонерам, які не працюють. Така норма діяла на той час і пенсійний фонд вчиняв дії відповідно до чинного законодавства. На даний час цієї норми немає.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 01.11.2000 призначена пенсія по інвалідності внаслідок професійного захворювання згідно заяви від 20.12.2000. З 20.04.2006 позивача переведено на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідачем пенсію позивачу було призначено при загальному стажі роботи 30 років 05 місяців 28 днів, з них стаж на підземних роботах 25 років 8 місяців 2 дні, у тому числі 20 років 02 місяці 29 днів - як працівник зайнятий на роботах за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р.№202, 5 років 5 місяців 3 дні- час перебування на інвалідності від професійного захворювання.

На звернення позивача 29.05.2012 року та 08.06.2016 року відповідач повідомив останнього щодо отримуваного розміру пенсії та його складових.

Позивач стверджує, що відповідачем недоплачено належні йому по закону пенсійні виплати за період з 01.01.2012 по 01.08.2016, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР законодавство України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Закон України від 09.07.2003 № 1058 – IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення.

Закон №1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Як передбачено абзацом 7 ч.2 ст.5 Закону №1058 передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно із пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до ст.8 Закону України від 02.09.20018 №345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці” мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно із абзацом 3 ч.1 ст.28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.3 ст.42 Закону №1058 (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, що набув чинності з 01.10.2011р.) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Згідно із ч.3 ст.42 Закону №1058 (в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, що набув чинності з 01.04.2015) тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Отже, у період з 01.10.2011 по 31.03.2015 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищувався розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 Закону №1058 виключно у пенсіонерів, які не працюють.

Аналогічна норма діє і з 01.01.2016.

У період з 01.04.2015 по 31.12.2015 підвищення розміру пенсій, обчислених відповідно до ст.28 Закону №1058 проводилось.

Відповідно до абзаців 1, 4 ч.1 ст.47 Закону №1058 (в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, що набув чинності з 01.04.2015) тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до абзаців 1, 4 ч.1 ст.47 Закону №1058 (в редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що набув чинності з 01.01.2016) тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31.12.2016 року: у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із ст.21 Закону України від 23.12.2010 №2857-VI “Про Державний бюджет України на 2011 рік” установлено у 2011 році прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня 2011 року – 750 гривень, з 1 квітня – 764 гривні, з 1 жовтня 784 гривні, з 1 грудня – 800 гривень.

Відповідно до ст.7 Закону України від 28.12.2014 №80-VIII “Про Державний бюджет України на 2015 рік” установлено у 2015 році прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня 2015 року – 949 гривень, з 1 вересня – 1074 гривні.

Згідно із ст.7 Закону України від 25.12.2015 №928 – VIII “Про Державний бюджет України на 2016 рік” установлено у 2016 році прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня 2016 року – 1074 гривні, з 1 травня – 1130 гривень, з 1 грудня – 1247 гривень.

Згідно із записом 10 трудової книжки з 11.10.2005 позивач працює в комунальному закладі Львівської обласної ради “Червоноградська загальноосвітня школа – інтернат I-III ступенів”, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Відповідачем у додаткових поясненнях надано детальні розрахунки щодо розміру нарахованої пенсії ОСОБА_1 , який суд приймає до уваги. Крім того позивачем не було надано інших доказів на його спростування.

А саме з 01.10.2011 по 31.08.2015 з врахуванням норм ст.8 Закону №345 розмір його пенсії становив 2 392,00 грн. (764,00 грн. *3 + 100,00 грн. – розмір підвищення на підставі постанови КМУ від 23.04.2012 №327 “Про підвищення рівня соціального захисту населення”).

У зв`язку з тим, що з 01.09.2015 розміру прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність зріс, а з 01.04.2015 по 31.12.2015 норма ч.3 ст.42 передбачала підвищення пенсії, розмір нарахованої пенсії позивача з 01.09.2015 по дату звільнення становив 3 322,00 грн. (1074,00 грн. *3 + 100,00 грн. – розмір підвищення на підставі постанови КМУ від 23.04.2012р. №327 “Про підвищення рівня соціального захисту населення”).

У зв`язку з набранням чинності з 01.04.2015 Закону України від 02.03.2015 №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, розмір пенсії до виплати з 01.04.2015 ОСОБА_1 , як працюючого пенсіонера становив:

- квітень – серпень 2015 - 2033,20 грн. (2392,00 – 358,80 (2392,00 *85%) = 2033,20грн.);

- вересень 2015 – лютий 2016 - 2 823,70 грн. (3 322,00 – 468,30 (3322,00 *85%).

Відповідно до п.2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014р. №13-1) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.07.2014р. за №895/25672, документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.

01.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із звільненням та копією трудової книжки.

Згідно із записом №12 трудової книжки ОСОБА_1 14.11.2016 звільнений у зв`язку зі скороченням штату з комунального закладу Львівської обласної ради “Червоноградська загальноосвітня школа – інтернат I-III ступенів”.

У зв`язку із звільненням розмір пенсії позивача був перерахований.

Судами першої, апеляційної та касаційної інстанції було встановлено, що розмір пенсії позивача обчислений у відповідності з положеннями статті 8 Закон №345-VI виходячи з трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом станом на вересень 2015 року (коли позивачу здійснювався перерахунок (підвищення) пенсії, в порядку, передбаченому статтею 42 Закону №1058-IV). Цей же розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність залишався незмінним й у 2016 році (до травня місяця) й становив 1074 гривні на одну особу. Тобто, розмір пенсії позивача не перевищував максимального розміру, встановленого Законом №3668-VI, і цей Закон не застосовувався УПФ при обчисленні, нарахуванні та виплаті пенсії позивачу.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №459/2169/16-а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 22.08.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 скасовано в частині позовних вимог за період з 01.01.2012 по 02.02.2016, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Тому суд, розглядаючи вимоги в цій частині, дійшов висновку про їх безпідставність.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні позову в частині позовних вимог за період з 01.01.2012 по 02.02.2016 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (ЄДРПОУ 13814885, вул.Митрополита Андрея,10, м.Львів) про зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог за період з 01.01.2012 по 02.02.2016 – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено 23.04.2021.

Суддя: М. Д. Новосад