
Справа № 265/6419/20
Провадження № 2/265/248/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
23 квітня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Копилової Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Куксенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про втрату права користування жилим приміщенням,
третя особа: Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що квартири АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Маріуполя. Так на підставі ордеру № 003658 від 16 липня 2002 року ОСОБА_2 та членам її родини було надано право на зайняття вказаних квартир. За копією особового рахунку № НОМЕР_1 в квартирі зареєстровані ОСОБА_2 - квартиронаймач, ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - діти квартиронаймача, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 - онуки квартиронаймача, ОСОБА_11 - зять квартиронаймача, ОСОБА_1 - співмешканець квартиронаймача.
05 березня 2020 року комісією департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, представниками ЖКП «Азовжитлокомплекс», складено акт обстеження житлового приміщення та встановлено, що в квартирах АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , однак за даною адресою не мешкають, вибули до Російської Федерації, при цьому є заборгованість за комунальні послуги.
У зв`язку з тим, що відповідачі не проживають в квартирах АДРЕСА_1 понад шість місяців без поважних причин, не сплачуючи комунальні послуги та не забезпечуючи належне утримання кімнати, вони вважаються такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Крім того, реєстрація відповідачів перешкоджає виконавчому комітету Маріупольської міської ради, як органу, який наділений повноваженнями з управління об`єктами жилого фонду, розпорядитися жилими приміщеннями, виділити їх у встановленому законодавством порядку, особам, які потребують поліпшення житлових умов. На підставі викладеного просить визнати ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , такими, що втратили право користування квартирами АДРЕСА_1 , а також стягнути судові витрати, пов`язані із зверненням до суду.
На розгляд справи представник позивача не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі на розгляд справи до суду не з`явилися за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, тому суд за наявності письмової згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Представник Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради до судового засідання не з`явилася надала заяву про розгляд справи в її відсутність, просила винести рішення на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що квартири АДРЕСА_1 надані на підставі ордеру № 003658 від 16 липня 2002 року відповідно до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 19 червня 2002 року № 262 ОСОБА_2 , що підтверджується копією такого ордеру (а. с. 18).
З копії особового рахунку № НОМЕР_1 на квартири АДРЕСА_1 від 20 липня 2020 року, наданого ЖКП «Азовжитлокомплекс», вбачається, що за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а. с. 19).
З відомостей Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 30 вересня 2020 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . (а. с. 20-23).
Наявність заборгованості з оплати комунальних платежів на квартири АДРЕСА_1 , підтверджується інформацією від 14 липня 2020 року ККП «Маріупольтепломережа» та КП «Комунальник» від 26 червня 2020 року (а. с. 26-28).
За відомостями ККП «Міське бюро технічної інвентаризації Маріупольська нерухомість» від 13 січня 2020 року вбачається, що право власності на квартири АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 13-17).
Відповідно до ст.18 ЖК УРСР управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Згідно вимог ст.15 ЖК УРСР виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів на території району, міста, району в місті здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад, здійснюють контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради, видають ордери на жилі приміщення.
За положеннями ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, що перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.
Стаття 71 ЖК УРСР передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
З акту обстеження жилого приміщення від 13 травня 2020 року, складеного представниками департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради у присутності мешканки квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_15 , вбачається, що відповідачі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , однак не проживають в ній більше року.(а.с.25).
Суд враховуючи, що повнолітні відповідачі, не проживаючи в квартирі понад шість місяців без поважних причин, приходить до висновку про те, що вони втратили право користування вказаним житловим приміщенням на підставі ст.ст.71,72 ЖК УРСР.
Щодо неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , суд зазначає наступне.
На підставі досліджених доказів встановив, що не лише ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , а й їх малолітні діти, фактично протягом останніх 5 років у спірній квартирі АДРЕСА_1 не мешкають.
Натомість, відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 05 березня 2021 року вбачається, що, враховуючи відсутність інформації щодо наявності у дитини іншого придатного для проживання житла, з метою її соціального захисту, керуючись ст. 19 СК, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», третя особа вважала неможливим визнання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Суд зазначає, що згідно із ст. 1 Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» від 2 грудня 2010 року поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.
З огляду на викладене вмотивування, суд зауважує, що за змістом ч. 3 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи у віці від 10 (десяти) до 14 (чотирнадцяти) років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками.
Так суд зауважує, що за ч. 2 ст. 3 СК України дитина належить до сім`ї своїх батьків й тоді, коли спільно з ними не проживає.
Крім цього за ч. 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
З огляду на викладені норми, суд вважає, що факт не проживання батьтків малолітніх дітей в квартирі з 2014 року, не може бути підставою для зняття з реєстрації з вказаного житла малолітніх дітей, оскільки право користування таким жилим приміщенням за малолітньою дитиною надасть їм у майбутньому можливість визначити свої місце проживання самостійно відповідно до ст. 29 ЦК України.
Суд звертає увагу на те, що малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт її не проживання у спірному будинку не є безумовною підставою для позбавлення її права користування цим житлом.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 3 квітня 2019 року по справі № 210/1857/15-ц.
Також суд зазначає, що визнання малолітньої дитини такою, що втратила право на користування житлом, можливе лише за наявності у неї іншого житла, належного їй на праві постійного користування.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 4 липня 2018 року по справі № 711/4431/17.
На підставі викладеного вмотивування та враховуючи відсутність доказів наявності на праві постійного користування у малолітніх дітей іншого житла, ніж квартири АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Виконавчого комітету Маріупольської міської ради щодо визнання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_14 такими, що втратили право користування квартирами АДРЕСА_1 слід відмовити.
Ухвалюючи рішення, суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд ухвалює рішення на користь позивача, судовий збір у розмірі 2102 гривні, сплачений позивачем за подання даного позову, підлягає стягненню з повнолітніх відповідачів у дольовому порядку, по 300,28 гривень з кожного.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12,13,81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про втрату права користування жилим приміщенням, третя особа: Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради, задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_21 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирами АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ 04052784, у дольовому порядку, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2102 гривня, по 300 (п`ятсот двадцять п`ять) гривень 28 копійок з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін у справі:
Позивач: Виконавчий комітет Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 04052784), юридична адреса: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру 70.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІПН НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя
Судове рішення № 96485383, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 23.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 265/6419/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: