Рішення № 96485310, 08.04.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/1583/20

Номер провадження 2/237/145/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.21 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

при секретарі Махно Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ТОВ "Бугстройторг" про визнання договорів оренди землі недійсними, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мар`їнського районного суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ "Бугстройторг" про визнання договорів оренди землі недійсними.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначає, що він є володіє земельною ділянкою загальною площею 5,44 га за кадастровим номером 1423388500:05:000:0556 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Через сімейні та геополітичні обставини позивач безвиїзно мешкає на окупованій території, що не контролюється Українською владою. В квітні 2020 року позивачу стало відомо, що його земельна ділянка без будь-якої згоди позивача задана в оренду ТОВ «Бугстройторг» договір оренди від 03.10.2012 року. Державна реєстрація 45910281 від 12.03.2019 року строк дії 15 років з правом пролонгації. Позивач стверджує, що він жодного договору оренди ні з ким не підписував, нотаріальних доручень з правом підпису та відповідними повноваженням нікому ніколи не надавав, орендне плату не отримував, в відомостях про отримання орендної плати підписи не ставив, оскільки не відвідує територію, що контролюється Українською владою. Позивач стверджує, що він не мав вільного волевиявлення на укладення та підписання договору оренди землі від 03.10.2012 року та від 12.03.2019 року з відповідачем та на передачу належної земельної ділянки ТОВ «Бугстройторг». Вказані обставини є підставою для визнання недійсними договорів оренд землі за ст. ст. 203, 215 ЦПК України у зв`язку з підписанням договору не з позивачем, а іншою невідомою особою, яка не мала на це повноважень та відсутністю волевиявлення позивача як власника земельної ділянки на укладення та підписання договору оренди землі та передачу належної земельної ділянки відповідачу в оренду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі та подав до суду відзив на позовну заяву у якому виклав свої мотиви незгоди з заявленими позовними вимогами які зводяться до наступного.

Відповідач стверджує, що оспорюваний договір оренди відповідає всім необхідним вимогам, має всі реквізити, підписаний сторонами та саме позивачем зареєстрований у відділі Держкомзему у Мар`їнському районі Донецької області. Всі договори укладаються ТОВ «Бугстройторг» у повній відповідності до діючого законодавства з додержанням всіх вимог до договору оренди землі. ОСОБА_1 підписав оспорюваний договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки та особисто ОСОБА_1 проводив реєстрацію договору у відділі Держкомзему у Мар`їнському районі Донецької області. Крім того відповідач щорічно з 2012 року сплачує земельний податок за землю – рілля, яка належить ОСОБА_1 та перебуває в оренді у ТОВ «Бугстройторг» в той час як податок на землю за земельну ділянку – пасовища, яка перебуває у власності ОСОБА_1 останній самостійно сплачував податок. Поряд з цим ТОВ «Бугстройторг» щорічно до податкової за місцем реєстрації надавало звітність – податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку стосовно ОСОБА_1 , а також провадило сплату податку на дохід. Також неспроможність тверджень позивача про необізнаність про укладення договору оренди земельної ділянки свідчить складання листа від 05.11.2017 року на адресу ТОВ «Бугстройторг» про доручення батьку позивача – ОСОБА_3 отримати в 2017 році орендну плату за землю. Відповідач стверджує, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом обману заволоділи грошовими коштами та з даного приводу ТОВ «Бугстройторг» звернулось до Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області.

Позивач, представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, встановивши зміст спірних правовідносин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, вирішуючи заявлений спір, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 053316, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,44 га (з яких 5,25 га – рілля, 0,19 га – кормові угіддя), розташованої на території Успенівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 206346117 від 08.04.2020 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5.252 га, розташованої на території Успенівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1423388500:05:000:0556 від 06.03.2019 року зареєстровано право оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Бугстройторг» строком дії 15 років.

Як вбачається з копії договору оренди землі від 03.10.2012 року, ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Бугстройторг» земельну ділянку загальною площею 5,2520 га, в т.ч. ріллі 5,2520 га, згідно з Державним актом серії ІІІ-ДН № 053316, виданим 21.09.2000 року. Договір укладено на 15 років. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі або в натуральній чи відробітковій за погодженням сторін в розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі. На дату укладення договору орендна плата складає 2862,98 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням щорічного коефіцієнта зміни нормативної грошової оцінки, затвердженої у відповідності з нормами діючого законодавства Орендна плата вноситься щорічно грошима до 15 грудня поточного року. В розмір орендної плати не входить податок на землю. Договір підписаний обома орендодавцем та орендарем.

Відповідно до копії акту прийому-передачі земельної ділянки від 03.10.2012 року ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Бугстройторг» прийняв у порядку та на умовах передбачених Договором оренди земельної ділянки б/н від 03.10.2012 року земельну ділянку, яка є предметом згаданого договору, загальною площею 5,2520 га, в т.ч. ріллі 5,2520 га, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт підписаний орендодавцем та орендарем.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Положеннями ч. 4 ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ст. 125 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 – 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що оспорюваний договір містить в собі всі передбачені законодавством елементи та не суперечить чинному законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави. Якщо докази не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасники справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень чинного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України, зазначені ним обставини.

Водночас позивачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження відсутності вільного волевиявлення на укладення даного правочину.

При цьому суд зазначає, що позивач, заперечуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки, не ставив перед судом питання щодо проведення експертизи з приводу належності наявного у договорі оренди землі підпису у графі «орендодавець» саме ОСОБА_1 , як і не ініціював перед судом питання щодо допиту будь-яких свідків, що могли б підтвердити твердження позивача про відсутність у нього вільного волевиявлення на укладення договору оренди.

У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ТОВ "Бугстройторг" про визнання договорів оренди землі недійсними – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю. Кучко